Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Європейський Союз


⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒




 

Принципи діяльності Європейського Союзу

Дже­рело Договір про створення ЄЕС, 1957 р. Договір про створення ЄС, 1992 р. Похідні принципи
принципи * законності; * субсидіарності; * пропор­ційності; * екологічної орієнтованості * гласності, відкритості; * поваги прав людини та основних свобод; * поваги національної індивідуаль­ності держав-учасниць * рівності; * співро­бітництва

Сфери діяльності ЄС

 

Предмет Складові елементи
Єдиний ринок Охорона принципів єдиного економічного простору від порушень країн-членів
Політика Аграрна; транспортна; антимонопольна; податкова; соціальна; регіональна; еколо­гічна; промислова; науково-технічна; розвиток «транс’європейських» шляхів сполучення; охорона здоров’я, молодіжна; загальна та професійна освіта; культура; захист прав споживачів; енергетична; туризм; захист громадянських прав, полі­тика зайнятості; надання притулку; іммі­граційна; координація діяльності митних служб
Економічний та валютний союз Координація економічної політики, конт­роль за станом національних бюджетів; емісія євро
Міжнародні відносини Зовнішньоторговельна політика; сприяння економічному розвитку країн, що розви­ваються; асоціація з іншими країнами з метою збільшення торгівлі тощо

 
 


Моделі інтеграції з огляду європейської практики
* концепція дво- та багатошвидкісної Європи * модель «концентричних кіл» * концепція селективної інтеграції * модель часткового членства * модель секторальної інтеграції

Основні стратегії засад співробітництва ЄС
з третіми країнами

 

 
 

 


*ЄЕП – єдиний економічний простір між Європейською асоціацією вільної торгівлі та ЄС

Наслідки інтеграції для нових країн-членів ЄС

Позитивні Негативні
* зростання політичної ваги, в т.ч. у питаннях торгівлі; * вільний доступ до ринків ЄС; * кращі можливості доступу на ринки третіх країн, з якими ЄС має торговельні угоди; * дешевий імпорт проми­слової продукції з третіх країн, через застосування нижчих ставок Єдиного митного тарифу ЄС, що сприяє добробуту споживачів нових країн-членів; * впровадження нових правил конкуренції; * впровадження єдиної системи стандартизації та сертифікації товарів; * застосування нових правил захисту торгівлі; * скасування всіх захисних бар’єрів ЄС щодо нової країни-учасниці; * доступу до інформацій­них та консультаційних баз даних ЄС * суттєва втрата суверенітету у формуванні торговельної політики; * значні витрати на адапту­вання та імплементацію правил та процедур ЄС; * припинення дії усіх діючих національних захисних торговельних заходів; * розповсюдження захисних заходів третіх країн проти ЄС на торгівлю з новою країною-членом; * виникнення більш жорст­кої конкуренції у деяких секторах ринку

Напрями та механізми взаємин Україна –
ЄС у форматі моделі «Велика Європа/Сусідство», «Східне партнерство»

Концепція «Велика Європа/ Сусідство»
Мета розробки Обґрунтування політики взаємин Євросоюзу з країнами – новими сусідами внаслідок п’ятого розширення ЄС
Рік прийняття 2003 р.

Закінчення таблиці

Концепція «Велика Європа/ Сусідство»
Країни, що ініціювали розроблення документа Швеція, Великобританія, Данія
Термін дії 10 років
Очікувані результати запровадження Поступовий розвиток все більш тісних контактів між ЄС та країнами сусідами на підставі індивідуального підходу з вра­хуванням інтенсивності здійс­нення в цих країнах перетворень відповідно до Маахстриських та Копенгагенських критеріїв
Можливості для країн-сусідів з огляду на реалізації концепції «сусідства»
* Прискорення структурних перетворень у країнах-сусідах через програми підтримки та розширення міжрегіонального співробітництва, зокрема ТАСІС, Інтеррег, ТАІЕХ (Технічна допомога з інформаційних обмінів) * Запровадження у випадку готовності країн-сусідів спрощеного режиму пересування осіб, у т.ч. для прикордонних регіонів (з 01.01.2008 р. щодо України діють Угоди про реадмісію та спрощений режим) * Врегулювання криз через більш тісне співробітництво в рамках Загальної зовнішньої політики та політики безпеки, наприклад Місія ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM), 2005–2009 pp. * Зростання обсягів взаємної торгівлі та інвестування * Сприяння в подоланні соціальної нерівності як основи політичної та суспільної стабілізації * Визнання статусу країн-сусідів як держав з ринковою економікою * Сприяння вступу країн-сусідів до системи ГАТТ/СОТ * Участь в Європейській асоціації вільної торгівлі як довгострокова перспектива

 

Загрози для ЄС та країн-сусідів, зокрема, України з огляду на п’яте (2004 р.) та шосте (2007 р.) розширення Євросоюзу
* Економічна та соціальна асиметрія між новими членами ЄС та їх сусідами зумовлена невідповідністю програм підтримки реформ в країнах-нових членах та країнах-сусідах * Нелегальна міграція з боку країн-сусідів * Зростання проблем доступу на європейські ринки (стандарти продукції) * Конкурентна боротьба за європейські інвестиції * Проникнення організованої злочинності на територію ЄС з України, Білорусії, Молдови * Руйнація довкілля внаслідок відсутності ефективної державної політики щодо екологічної безпеки в країнах-сусідах * Етнічні конфлікти та проблеми, зокрема через повно­масштабне впровадження шенгенських візових норм для етнічних меншостей в прикордонних районах * Обмеження свободи переміщення через кордони для товарів, послуг, осіб відповідно до шенгенських правил

 

 
 

 

 
 

 


3. Світова організація торгівлі

   
 
 
 
Головною метою СОТ є забезпечення тривалого і стабільного функціонування системи міжнародних торговельних зв’язків, лібералі­зація міжнародної торгівлі, поступове скасування мит­них і торговельних обмежень, послідовне проведення справедливої торговельної політики; забезпечення прозорості торговельних процедур

 


Цілі СОТ
• підвищення життєвого рівня; • забезпечення повної зайнятості; • постійне зростання доходів і ефективного попиту; • розширення виробництва товарів і послуг та тор­гівлі ними; • оптимальне використання світових ресурсів у від­повідності з цілями сталого розвитку; • захист і збереження навколишнього середовища; • забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку

 

Система регулювання міжнародної торгівлі
 
Рівні Механізми та інструменти
1. Корпоративний Обмежувальна ділова практика
2. Національний 2.1. Зовнішньоекономічна політика 2.2. Зовнішньоторговельна політика
3. Міждержавний 3.1. Преференційні режими 3.2. Реторсії 3.3. Репресалії
4. Наднаціональні Інструменти інтеграційного рівня компетенції
5. Глобальний Рішення та вимоги міжнародних організацій глобального рівня компетенції

 

 

       
   
 
 
 
   

 

 


   
 
 
 

 

 


Контрольні питання

 

1. Що таке міжнародна економічна інтеграція?

2. Охарактеризуйте етапи та форми регіональної інте­грації.

3. Які принципи і сфери діяльності Європейського Союзу?

4. Охарактеризуйте напрями європейської інтеграції.

5. Які наслідки інтеграції для нових країн-членів ЄС?

6. У яких напрямах відбувається взаємодія України і Євросоюзу?

7. Що таке зона вільної торгівлі?

8. На яких засадах ґрунтується укладання угод ЄС про зону вільної торгівлі із третіми країнами?

9. Розкрийте сутність та основні завдання Світової орга­нізації торгівлі.

10. Як функціонує система регулювання міжнародної торгівлі?

 

ТЕМА 8. Міжнародні фінансові інститути

План

 

1. Поняття міжнародних фінансових інститутів.

2. Міжнародний валютний фонд.

3. Світовий банк.

4. Регіональні валютно-фінансові інститути.

& Рекомендована література

Основна: 1, 3, 5

Додаткова: 5, 7, 12, 14, 16

Інтернет-ресурси: 2, 8, 14, 16–18

Міні-лексикон: міжнародні фінансові інститути, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Банк між­народних розрахунків, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжаме­риканський банк розвитку, Багатосторонній інвестицій­ний фонд, Азіатський банк розвитку, Арабський валютний фонд.

 

1. Поняття міжнародних фінансових інститутів

       
 
Міжнародні фінансові інститути – це мережа між­народних валютно-кредитних і фінансових організацій
 
   

 

 
 

 


2. Міжнародний валютний фонд

 

 

       
 
 
   

 

           
   
 
 
 
   

 

 

 

 

 

 

 


Характеристика України як члена МВФ

 

Строк вступу 27 квітня 1992 р.
Вступний внесок 665 млн СДР (майже 900 млн дол. США)
Розмір квоти 1372 млн СДР (1921 млн дол. США) – 0, 65% статутного капіталу МВФ
Країна-опікун Нідерланди

 

 

3. Світовий банк

     
 
 
 
Світовій банк розробив систему кредитів відповідно до стану заборгованості країн (залежно від відно­шення боргу до експорту та ВВП країни): • до країн з надмірною заборгованістю належать країни, де показники відношення зовнішньої заборгованості до експорту і ВВП перевищують відповідно 220% та 80%; • до країн з помірною заборгованістю – країни, де зазначені показники вище 60%; • до країн з низькою заборгованістю – країни, в яких показники нижче 60%

 

 


Група світового банку
 
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР)   Міжнародна фінансова корпорація (МФК)   Міжнародна асоціація розвитку (МАР)   Багатостороннє агентство гарантії інвестицій (БАГІ)   Міжнародний центр врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС)

 

Назва уста­нови Рік ство­рення Кількість країн-членів  
МБРР 1944 р.   Позики надаються країнам, які продемонстрували певне економічне зростання та соціальний прогрес, переважно на термін 15–20 років і мають п’ятирічний пільговий період (членами МБРР можуть бути тільки ті країни, які вступили до МВФ)

 

Закінчення таблиці

Назва уста­нови Рік ство­рення Кількість країн-членів  
МФК 1956 р.   Здійснює фінансування проектів приватного сектора економіки країн, що розви­ваються, шляхом надання позик або прямих інвести­цій; сприяння приватним компаніям країн, що розви­ваються, в мобілізації фі­нансових коштів на міжна­родних фінансових ринках; надання технічної допомоги, дорадчих та консультацій­них послуг урядам і підпри­ємствам країн-членів
МАР 1960 р. Допов­нення діяль­ності МБРР Метою діяльності є подо­лання бідності, стабілізація та економічне зростання, захист навколишнього середовища шляхом надання фінансової допо­моги країнам, що розвива­ються, у вигляді кредиту­вання конкретних проектів
БАГІ 1988 р.   Метою діяльності є надання іноземним інвесторам страхових гарантій проти некомерційних ризиків у країнах, які одержали інвестиції, та надання дорадчих, інформаційних послуг країнам-членам щодо залучення прямих іноземних інвестицій. Передбачає захист інвесто­рів від збитків за 4-ма напря­мами: переказ валюти, екс­пропріація; війна та грома­дянська непокора; розрив контракту
МЦВІС 1966 р.   Мета створення полягає в наданні допомоги в при­миренні й арбітражі супе­речок між країнами-членами й інвесторами, що кваліфі­ковані як особи інших країн-учасниць

4. Регіональні валютно-фінансові інститути

 

Назва установи Рік ство­рення Члени установи Мета створення
Євро­пейський інвести­ційний банк 1958 р. 14 країн-членів Створений з метою сприяння збалансова­ному і стабільному розвиткові спільного ринку в інтересах Співтовариства; надання позик і гаран­тій на некомерційній основі для поліпшення фінансування в усіх секторах економіки проектів розвитку найменш розвинених регіонів; модернізації і конверсії підприємств або підтримки нових видів діяльності; про­ектів, які викликають спільний інтерес декіль­кох країн-членів ЄС
Євро­пейський банк реконст­рукції та розвитку 1991 р. 57 країн Створений з метою більш повної інтеграції господарських структур країн-членів у світову економіку шляхом сприяння: організації, модернізації та розши­ренню виробничої, конкурентоспроможної і приватновласницької діяльності малих і серед­ніх підприємств; мобілізації капіталу і впровадження ефек­тивного управління; інвестиціям у вироб­ництво з метою ство­рення конкурентного середовища, підвищення продуктивності праці, якості життя та поліп­шення умов праці;

 

Закінчення таблиці

Назва установи Рік ство­рення Члени установи Мета створення
      наданню технічної допомоги у підготовці, фінансуванні й реалі­зації проектів; стиму­люванню і розвитку ринків капіталу; реалізації значних і економічно обґрунто­ваних проектів, у яких задіяно більше однієї країни; економічно стабільному розвиткові
Між­амери­канський банк розвитку 1958 р. 28 країн амери­канського регіону і 18 нерегіо­нальних країн Створений з метою надання фінансової й технічної допомоги країнам Латинської Америки при будів­ництві невеликих підприємств у гірничій та переробній, легкій та харчовій промисло­вості, фінансування розвитку енергетики, транспорту, а також інфраструктури
Азіат­ський банк розвитку 1965 р. 40 країн азіатсько­го регіону і 16 нере­гіональних країн Створений з метою надання позик держав­ним організаціям і при­ватним підприємствам з розрахунку 6, 75%
Євро­пейська система цент­ральних банків 1999 р. країни ЄС, Європей­ський централь­ний банк Створений з метою визначення та прове­дення грошової полі­тики в ЄС; проведення валютних операцій; тримання й управління офіційними валют­ними резервами країн-учасниць; сприяння бездоганному функ­ціонуванню платіжної системи

Контрольні питання

1. У чому полягає призначення міжнародних фінансо­вих інститутів?

2. Які передумови виникнення міжнародних фінансових інститутів?

3. Які цілі діяльності міжнародних фінансових інститутів?

4. У чому полягають завдання МВФ?

5. Яка структура органів управління МВФ?

6. Охарактеризуйте види кредитів, які надаються МВФ.

7. Яка структура групи Світового банку?

8. Яка мета створення Міжнародного банку реконструк­ції та розвитку?

9. Призначення Міжнародної фінансової корпорації.

10. Які завдання Міжнародної асоціації розвитку?

11. Проаналізуйте діяльність багатостороннього Агентства гарантії інвестицій.

12. Охарактеризуйте напрями діяльності Міжнародного центру врегулювання інвестиційних суперечок.

13. Проаналізуйте особливості функціонування регіо­нальних валютно-фінансових інститутів.

ТЕМА 9. Платіжний баланс

План

1. Економічний зміст платіжного балансу.

2. Структура платіжного балансу.

3. Регулювання платіжного балансу.

& Рекомендована література

Основна: 2, 5, 6

Додаткова: 1, 6, 12, 15, 17

Інтернет-ресурси: 8, 14, 16, 17

Міні-лексикон: розрахунковий баланс, баланс між­народної заборгованості, платіжний баланс, принципи побудови платіжного балансу, поточні операції, прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал, коротко­строковий капітал, помилки та пропуски, компенсуючі статті платіжного балансу, методи державного регу­лювання платіжного балансу, теорія автоматичного само­регулювання платіжного балансу, кейнсіанська теорія, теорія внутрішньої та зовнішньої рівноваги платіжного балансу, інструментально-цільовий метод регулювання платіжного балансу, теорія нормативного регулювання платіжного балансу, теорії міждержавного регулювання платіжного балансу.

1. Економічний зміст платіжного балансу

 

 
 

 

 


Види балансів міжнародних розрахунків Характеристика
1. Розрахунковий баланс Характеризує співвідно­шення всіх заборгованос­тей певної країни з боку іноземних партнерів на певну дату і зобов’язань щодо них цієї країни незалежно від строків надходження платежів
2. Баланс міжнародної заборгованості (міжнародних інвестицій) Не враховує поточної заборгованості, а показує лише співвідношення між закордонними активами і золотовалютними резер­вами країни з одного боку і зобов’язаннями перед іноземними вкладниками з другого
3. Платіжний баланс (ПБ) Статистичний звіт, у якому в систематизованому вигляді наводяться під­сумкові дані про зовніш­ньоекономічні операції даної країни з іншими країнами світу за певний період часу;
За визначенням МВФ – це статистичний звіт за певний період, який показує: а) операції з товарами, послугами і доходами, здійснені будь-якою країною із закордоном; б) зміну власності та інші зміни в монетарному золоті, спеціальних правах запозичення (СДР),

Закінчення таблиці

Види балансів міжнародних розрахунків Характеристика
  що належить даній країні, а також фінансових вимогах і зобов’язаннях стосовно закордону; в) односторонні перекази та компенсуючі записи, необхідні для бухгалтер­ського балансування тих операцій та змін, які взаємно не покриваються

 
 

 


2. Структура платіжного балансу

Блок Назва блоку, статті
А Поточні операції (поточний ПБ)
Товари: експорт ФОБ
Товари: імпорт ФОБ
Торговий баланс
Інші товари, послуги та доходи: кредит
Інші товари, послуги та доходи: дебет
УСЬОГО: товари, послуги та доходи
В Прямі інвестиції та інший довгостроковий капітал
Прямі інвестиції
Портфельні інвестиції
Інший довгостроковий капітал
Національний держсектор
Банківський сектор
Інші сектори
УСЬОГО: А+В
С Короткостроковий капітал
Національний держсектор
Банківський сектор
Інші сектори
D Помилки та пропуски
УСЬОГО: А+В+С+D
Е Компенсуючі статті
Переоцінка золотого запасу
Спеціальні права запозичення (СДР)
Переоцінка валютних резервів
УСЬОГО: А+В+С+D+Е
F Надзвичайне фінансування
УСЬОГО: А+В+С+D+Е+ F
G Зобов’язання у складі валютних резервів іноземних державних органів
  УСЬОГО: А+В+С+D+Е+ F+ G (баланс офіцій­них розрахунків, підсумковий баланс)
H Підсумкова зміна резервів
Монетарне золото (державний золотий запас)
Спеціальні права запозичення (СДР)
Резервна позиція в МВФ
Валютні активи
Інші вимоги
Використання кредитів МВФ

 

Статті платіжного балансу поділяються на статті, що знаходяться:
«над рискою» «під рискою»
Показують рух матеріальних цінностей, весь рух капіталу, за винятком зміни міжнародних резервів Показують тільки зміни запасів міжнародних резервів уряду і центрального банку

 

Блок А Блоки В+С Блоки Е+F+G  
поточні операції рух капіталів балансуючі операції  
· поставки товарів; · послуги; · доходи та витрати на використання прав власності (ліцензії, роялті, патенти); · доходи від при­ватних і дер­жавних інвестицій за кордон і ана­логічні доходи від іноземних інвес­тицій у країні; · операції, пов’язані з функціями дер­жави за кордоном; · грошові перекази переселенців, іноземних робітників; · безоплатна державна допомога блок В блок Е  
· прямі та порт­фельні інвестиції; · довгострокові державні та при­ватні банківські позики; · виплата (отримання) основної частки боргу за раніше отриманими (наданими) позиками; · підписка на цінні папери міжна­родних фінансових установ · зміни в обсягах золотого запасу за рахунок демо­нетаризації золо­та і змін світових цін на золото; · зміни в обсягах СДР на рахунку країни та її резервної позиції у МВФ в силу змін їх обмін­ного курсу; · зміни в обсягах валютних резер­вів країни, її зов­нішніх вимог та отриманих нею від МВФ креди­тів за рахунок обмін­них курсів  
блок С  
· інвестиції строком до одного року; · короткострокові державні цінні папери і зобов’язання; · короткострокові банківські депо­зити і міжбан­ківська заборгованість; · короткострокові банківські кредити  
блок F  
· безоплатні позики МВФ; · позики для структурної перебудови Світового банку; · прострочення у виплаті, перене­сенні й списанні боргів і виплата цих боргів раніше терміну  
   
   
блок G  
· державні депозити в іноземних банках; · купівля (продаж) іноземних цінних паперів держав­ними органами (що розглядається як еквівалент ва­лютних резервів)  

 

3. Регулювання платіжного балансу

 

Наслідки нерівноваги платіжного балансу країни для її економіки
позитивні негативні
Стабільно позитивне сальдо балансу поточних операцій: · зміцнює позиції національної валюти; · створює передумови для експорту капіталу · Стабільно від’ємне сальдо балансу поточ­них операцій (БПО) створює передумови для імпорту капіталу, що може призвести до зростання зовнішнього боргу країни. · Різке зростання пози­тивного сальдо БПО стимулює інфляцію. · Різке зростання від’єм­ного сальдо зумовлює обвальне падіння обмінного курсу, що впливає на зовніш­ньоекономічні операції
 

 

 

 
 

 

 

 
 

 


Теорія автоматичного саморегулювання платіжного балансу Кейнсіанська теорія Теорія внутрішньої та зовнішньої рівноваги Інструментально-цільовий метод регулювання платіжного балансу Теорія нормативного регулювання платіжного балансу Монетаристські теорії регулювання платіжного балансу Теорії міждержавного регулювання платіжного балансу
розроблено
Д. Юмом, Д. Рікардо Дж. М. Кейнсом Р. Харродом, Т. Суитовським, Р. Менделем Дж. Мідом, Я. Тінбергеном Дж. Вільямсоном, Р. Міллером М. Вітман, Я. Френзелем, Г. Джонсоном Поєднання кейнсіанства та монетаризму

 

Контрольні питання

 

1. Що таке баланси міжнародних розрахунків?

2. У чому полягає сутність платіжного балансу?

3. Охарактеризуйте принципи побудови платіжного балансу.

4. Проаналізуйте структуру платіжного балансу.

5. Що відображає сальдо платіжного балансу?

6. Які наслідки нерівноваги платіжного балансу для економіки країни?

7. Які фактори впливу на стан платіжного балансу?

8. Охарактеризуйте методи державного регулювання платіжного балансу.

9. Проаналізуйте теорії платіжного балансу.

 



⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒




© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.