Теми семінарських занять

Методологічні підходи до художнього перекладу. Герменевтика як лінгвістична методологія

1. Герменевтика як метод, методологія і школа. Принципи герменевтичного тлумачення тексту.

2. Особливості перекладу художніх і філософських творів. Проблема співвідношення оригіналу і перекладу. Переклад мистецького твору і переклад як твір мистецтва.

3. Завдання перекладача за В.Беньяміном. Мета перекладу. Проблема національної ідентичності тексту.

4. Герменевтична концепція перекладу Г.Ґ.Ґадамера.

5. Переклад неперекладаного у герменевтичній методологічній практиці. Принцип диференціації перекладності.

Література

Беньямін В. Завдання перекладача / Вибрані твори. — Львів: Літопис, 2002. — С. 23-38.

Ґадамер Г.Ґ. Істина і метод. — Т. 1. — К.: Юніверс, 2000.

Эко У. Сказать почти то же самое. — СПб.: Symposium, 2006.

Рикер П. Парадигма перевода // Лингвистические аспекты теории перевода. Хрестоматия. — Ереван: Лингва, 2007. — С. 288-305.

Богачов А. Можливість перекладу. До герменевтичної феноменології перекладу // Філософська думка. — №3. Філософія перекладу. — 2010. — С. 5-21.

Васильченко А. Перекладання неперекладностей: семіотична проблема і філософський метод // Філософська думка. — №3. Філософія перекладу. — 2010. — С. 138-147.

Комунікативно-прагматична методологія (Дж.Остін, Дж.Сьорл)

2. Переорієнтація аналітиків на дослідження природних мов у вченні „пізнього” Вітгенштайна і оксфордської школи. Критика «ідеальної мови».

3. Теорія мовленнєвих актів Дж.Остіна. Слово як дія. Констативи і перформативи.

4. Типи мовленнєвих актів. Локуція, ілокуція, перлокуція.

5. Лінгвістичні параметри розрізнення ілокутивних актів (Дж.Сьорл).

6. Класифікація мовленнєвих актів. Ілокутивні дієслова.

Література

Остин Дж.Л. Слово как действие // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С. 22-130.

Остин Дж.Л. Перформативы-констативы // Философия языка / Ред.-сост. Дж.Р. Серл. — М.: Едиториал УРСС, 2004.

Остин Дж.Л. Значение слова / Избранное. — М.: Идея-Пресс, ДИК, 1999. — С. 308-326.

Стросон П.Ф. Намерение и конвенция в речевых актах // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С. 131-150.

Серль Дж.Р. Что такое речевой акт? // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С.151-169.

Серль Дж.Р. Классификация иллокутивных актов // Новое в зарубежной лингвистике. Вып. 17. Теория речевых актов. — М., 1986. — С.170-194.

Питання до заліку

1. Основні підходи до розуміння науки.

2. Принципи та критерії наукового пізнання.

3. Типи наукової раціональності.

4. Поняття наукової революції.

5. Методологія, методика та організація наукового дослідження: порівняльний аналіз.

6. Основні етапи наукового дослідження.

7. Емпіричні методи науки.

8. Загальнонаукові методи.

9. Гіпотетико-дедуктивна модель наукового дослідження.

10. Індукція, дедукція та абдукція.

11. Позитивістський образ науки.

12. Критичний раціоналізм як методологічна програма.

13. Структура наукової теорії. Підтвердження та спростування теорії.

14. Поняття радикального перекладу (В.Квайн) і метод аналітичних гіпотез.

15. Аналітична філософія як методологічна основа у лінгвістиці.

16. Методологічні засади мовної прагматики. Теорія мовленнєвих актів.

17. Герменевтична методологія. Принципи герменевтичного тлумачення тексту.

18. Новітні методологічні тенденції: міждисциплінарні дослідження та їх специфіка.

19. Метод аналізу і особливості аналітичної методології.

20. Методологічна специфіка когнітивної науки.