Основні завдання спеціалізованих формувань по роботі з ін'єкційними споживачами наркотиків

Значні перетворення, що відбуваються на даному етапі в неза­лежній Україні, загострили соціально-економічні проблеми, а це, в свою чергу, зумовило зниження рівня суспільної моралі і, як наслідок, зростання злочинності. В цих умовах гостро постає питання про вжиття рішучих заходів, спрямованих на боротьбу з цими антисуспільними проявами, серед яких особливе місце посідає проблема наркоманії (залежність від наркотичних засобів). Це пов'язано з тим, що наркоманія сама по собі є латентною. Кількість неповнолітніх, що перебувають на обліку, за останнє десятиріччя зросла з однієї тисячі до п'яти з половиною тисяч. Але, знову ж таки, враховуючи латентність, ці цифри значно більші. І особливо непокоїть проблема втягування дітей та підлітків у вживання наркотиків дорослими. Наразі ця проблема дійсно стала глобальною. По статистичним даним, розповсюдження такої негативної звички як наркоманія у великих масштабах, в окремих країнах, пов'язано з нестабільністю політичної та економічної ситуації, з наявністю великої кількості криз та недосконалістю економічного та політичного механізмів.

Недостатня поінформованість суспільства призводить до швид­кого розповсюдження інфекції, породжує безпідставний страх перед людьми, які живуть з ВІЛ/СНІД, призводить до їх дискримінації, руй­нує міжособистісні стосунки. Результати соціологічного досліджен­ня свідчать про те, що порушення прав людей, хворих на ВІЛ/СНІД, є поширеною практикою в нашому середовищі.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р. №246 " Про затвердження Концепції стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу (період до 2011 р.) та Національної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції,

допомоги та лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2004-2008 роки" в багатьох регіонах країни відкрито служби по роботі з ін'єкцій­ними споживачами наркотиків.

Служба роботи з ін'єкційними споживачами наркотиків (далі -Служба) - це спеціалізоване формування, яке створюється центром соціальних служб для сім% дітей та молоді для надання соціальних послуг ін'єкційним споживачам наркотиків і членам їх сімей.

Метою створення та діяльності Служби є запобігання поширен­ню ВІЛ-інфекції серед ін'єкційних споживачів наркотиків.

Основними завданнями Служби:

- формування у Клієнтів навичок безпечної поведінки та усві­домлення ризику зараження ВІЛ-інфекцією при ін'єкційному вживанні наркотиків;

- створення умов щодо зменшення кількості ВІЛ-інфікованих се­ред молодих осіб, які вживають наркотики ін'єкційним шляхом, через доступ до стерильного інструментарію та дезінфекційних засобів;

- охоплення ін'єкційних споживачів наркотиків програмами про­філактичного спрямування;

- створення соціально-психологічних умов для відмови Клієнтів від вживання ін'єкційних наркотиків.

Основними функціями Служби є:

» надання індивідуальних соціально-медичних, психолого-педа-югічних, юридичних, інформаційних послуг Клієнтам;

. розповсюдження серед Клієнтів інформаційно-просвітницьких матеріалів з питань профілактики соціально небезпечних явищ у молодіжному середовищі, пропаганди здорового способу життя;

• інформування Клієнтів про безпечну статеву поведінку, без­печне споживання наркотиків, про можливість проходження анонім­ного тестування на ВІЛ/СНІД;

■ організація самокерованих груп взаємодопомоги;

• переадресація Клієнтів до інших установ, закладів та фахівців;

• здійснення дотестового консультування;

• проведення обміну й утилізації використаних шприців, забез­печення Клієнтів засобами контрацепції та захисту при здійсненні внутрішньовенних ін'єкцій;

• організація навчальної підготовки та перепідготовки соціаль­них працівників і волонтерів для роботи з Клієнтами;

• здійснення моніторингу своєї діяльності та епідеміологічної ситуації на відповідній території в аспекті поширення ВІЛ-інфекції серед ін'єкційних споживачів наркотиків;

• проведення серед ін'єкційних споживачів наркотиків мотиви цінного консультування щодо зміни моделі поведінки з подальшим направленням до лікувальних і реабілітаційних закладів;

• залучення до роботи громадських організацій;

• надання Клієнтам первинної медичної допомоги залученими медичними працівниками Центру;

• здійснення профілактичної роботи в дитячому та молодіжному середовищі з питань наркоманії.

Служба може працювати як у стаціонарному (в тому числі за різними адресами), так і в мобільному режимах. Керівником Служби є штатний спеціаліст Центру, який має відповідну підготовку та при­значається наказом директора відповідного Центру.

Керівник Служби:

- здійснює загальне керівництво Службою, затверджує поточні та перспективні плани роботи Служби;

- представляє Службу в інших установах;

- організовує роботу Служби, несе персональну відповідаль­ність за виконання покладених на Службу завдань;

- координує процес надання соціальних послуг Клієнтам Служби;

- аналізує роботу Служби та надає пропозиції директору Центру щодо поліпшення роботи;

- звітує про роботу Служби;

- організовує роботу з укладення договорів, необхідних для організації роботи Служби з установами охорони здоров'я, освіти та підрозділами органів внутрішніх справ;

- організовує підвищення кваліфікації працівників Служби.

У роботі Служби беруть участь залучені спеціалісти Центру, зокрема лікарі (наркологи, інфекціоністи, вірусологи, токсикології тощо), психологи, юристи тощо. Фах залучених працівників визна­чається відповідно до потреб Клієнтів. У роботі Служби беруть участь волонтери, які пройшли відповідну підготовку, віком не молодше 18 років.

Керівник і фахівці Служби у межах своєї компетенції взаємо­діють із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері охорони здоров'я, санітарно-епідеміологічними службами, органами внутрішніх справ МВС України, підприємствами, установами й організаціями незале­жно від їх підпорядкування та форми власності, громадськими організаціями.

Служба створюється за наявності необхідної матеріально-технічної бази, зокрема окремого приміщення, яке відповідає санітарно-гігіенічним нормам і вимогам пожежної безпеки, а також обладнання та спеціальних медичних засобів згідно з нормативами оснащення, що встановлюються відповідно до чинного законодавства, для безпечної роботи працівників.

Служба надає соціальні послуги відповідно до чинних нормативно-правових актів. Моніторинг та оцінка діяльності Служби здійснюється Державною соціальною службою для сім'ї, дітей та молоді і спільно з Державним інститутом проблем сім'ї та молоді України. Клієнтами служби є особи віком з 16 років, які вживають наркотики і також співзалежні (батьки, близькі, родичі). Постійно охоплені про-і рамою 17 % споживачів наркотиків (жінки 40 %, чоловіки - 60 %).

Програмою діяльності соціальної служби по роботі з ін'єкцій­ними споживачами наркотиків передбачено:

• інформаційна робота й освіта споживачів ін'єкційних нарко­тиків;

• доступність для них соціальних служб і служб охорони здо­ров'я;

• безпосередня робота в їхньому середовищі (вулична робота, залучення до волонтерської діяльності представників споживачів наркотиків);

• надання споживачам ін'єкційних наркотиків засобів безпеки стерильного ін'єкційного інструменту, матеріалів для дезінфекції, презервативів для захищеного сексу;

. створення можливості для них одержати заміщуючу терапію. Служба забезпечує:

- консультації психолога;

- перенаправлення споживачів наркотичних речовин до інших фахівців;

- інформування ін'єкційних споживачів наркотиків про безпечну поведінку, можливість проходження анонімного тестування на ВІЛ;

- розповсюдження інформаційно-просвітницьких матеріалів;

- робота груп взаємодопомоги як для ін'єкційних споживачів, так

і для їх родичів;

- обмін використаних шприців.

Мета програми: попередження поширення ВІЛ серед ін'єкцій­них споживачів наркотиків. Згідно з метою й особливостями цільової групи, робота будується на принципах поважного ставлення, конфі­денційності й анонімності. Дана програма на сьогоднішній день є ос­новою для профілактики ВІЛ серед ін'єкційних споживачів наркотиків.

Крім того, багато звернень до психолога з боку людей п належних до вразливої групи стосовно інших питань (психологічні підтримка хворих, труднощі в спілкуванні, самотність, суїцидальна поведінка підлітків, насильство та зґвалтування, взаємовідносини з батьками, агресивна поведінка, алкоголізм, тощо) і таких звернень буває до 40-45 % на місяць (дітей з цього числа 50 %). Деяким про* водиться довгострокова корекційні робота (до 40 годин на одного па­цієнта), яка у більшості випадків закінчується позитивними змінами в поведінці та самопочутті пацієнта.

Говорячи про результати діяльності служб з ін'єкційними споживачами наркотиків, то станом на 01.01.2010 р. при центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді діяло 219 Служб, більшість і з яких розташовані в лікарнях, поліклініках і наркодиспансерах.

При Службах створено та діє 307 груп взаємодопомоги (порівняно з минулим роком даний показник більше на 26, 3 %), з них: 158 груп для споживачів психоактивних речовин, якими охоплено 2124 особи, 120 груп для найближчого оточення, якими охоплено 1944 особи, 29 змішаних груп, охоплено 232 особи.

Результати роботи Служб можна відстежити за такими показни­ками:

. оформлено (відновлено) документи - 346 особам;

. налагоджено (відновлено) соціальні зв'язки - 35 072 особами;

• влаштовано на навчання - 19 осіб;

• працевлаштовано - 147 осіб;

• залучено до реабілітаційних програм - 19 312 осіб;

• навчено соціально-побутовим навичкам - 893 особи;

• надано допомогу в лікуванні, догляді - 3 975 особам;. надано реєстрацію - 566 особам;

• навчено навичкам безпечного способу життя щодо інфікуєш і ня на ВІЛ-31 808 осіб;

• зменшено асоціальну поведінку - 20 255 осіб.

Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що метою створення та діяльності Служби є запобігання поширенню ВІЛ-інфекції серед ін'єкційних споживачів наркотиків, основними ж завданнями Служб є: формування у клієнтів навичок безпечної поведінки та усвідомлення ризику зараження ВіЛ-інфекцією при ін'єкційному вживанні наркотиків; створення умов щодо зменшення кількості ВІЛ-інфікованих серед молодих осіб, які вживають наркотики, через доступ до стерильного інструментарію та дезінфекційних засобів, створення соціально психологічних умов для відмови клієнтів від вживання ін'єкційних

наркотиків. І хоча Службами зроблено вже досить багато, реалії сьогодення вимагають посилення уваги до проблем ВІЛ/СНІДу і залучення нових професійних та організаційних ресурсів.

3. Особливості соціального супроводу,

соціально-педагогічної роботи дітей та молоді,