ЛЕКЦІЯ 7. Електробезпека

Електробезпека – це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист від людей шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Основні причини електротравматизму наведені на рис.7.1

Аналіз виробничого травматизму показує, що кількість травм, які спричинені дією електричного струму є незначною і складає близько 1 %, однак із загальної кількості частка смертельних випадків складає близько 40 % і займає одне з перших місць.

Електротравма – це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги. Бувають місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, та загальні електротравми – уражається весь організм

Рис. 7.1. Основні причини електротравматизму

Види електротравм наведені на рис 7.2.

Електричний опік – найбільш поширена місцева електротравма. Бувають струмові та дугові.

Електричний знак – плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозолю на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами.

Металізація шкіри – проникнення у верхні шари шкіри найдрібніших часток металу, який розплавився під дією електричної дуги.

Механічні ушкодження – ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м’язів під дією електричного струму.

Електрофтальмія – ураження очей в наслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги.

Електричний удар – це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м’язів. Електричний удар – спостерігається при впливі малих токів (до декількох сотень мА і при великих напругах – 1000В). Виділення теплової енергії при цьому мізерно і не викликає опіку. Ток діє на нервову систему й на м'язи, причому може викликати параліч уражених органів. У найгіршому разі електричний удар приведе до порушення й навіть повному припиненню діяльності легенів і серця, тобто до загибелі організму при цьому електротравми людина може і не мати.

Електричні удари можуть бути умовно розділені на 4 ступені:

– Судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості.

– Судорожне скорочення м'язів із втратою свідомості, але з подихом і роботою серця.

– Втрата свідомості й порушення серцевої діяльності або подиху (або й те й інше разом).

– Клінічна смерть, тобто відсутність подиху й кровообігу. Клінічна смерть є оборотним процесом умирання, що триває 6-8 хв.

Електричний удар, не приведший до смерті, може викликати серйозні захворювання організму, які можуть виявитися і через кілька місяців (серцево-судинні й нервові захворювання). Ток величиною кілька десятків мА при тривалому впливі (більше 15-20 с.) приводить до зупинки подиху. Але найнебезпечніша зупинка і фібриляція серця.

Зупинка серця викликається током кілька сотень мА, при тривалості часток секунди. Фібриляція серця - це безладне скорочення і розслаблення м'язових волокон серця. Серце затрачає енергію, але не робить корисної роботи, кровообіг припиняється, серце виснажується і зупиняється. Як при зупинці, так і при фібриляції серця самостійна робота серця не відновлюється. Короткочасна дія більших токовищ - порядку декількох амперів не викликає ні зупинки ні фібриляції серця. Серцевий м'яз під дією токовища різко скорочується і залишається в такому стані до відключення токовища, після чого серце продовжує працювати.