Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Особливості мотивів злочинної поведінки






- їх відносна антисоціальність, яка проявляється у вузькоособистісних спонуканнях, які протиставлені більш високим суспільним інте­ресам;

- переважання матеріальних і вітальних (природних) спонукань над

духовними;

- домінування спонукань типу потягів, а не обоє 'язку;

- панування спонукань з найближчими цілями, а не з життєво важли­вими перспективами;

- низький рівень спонукань в ієрархічній системі соціальних цінностей,

офіційно прийнятих у суспільстві.

Серед всіх елементів складу злочину мотиви є суб'єктивною стороною злочину і в ході розслідування поруч з іншими елемен­тами підлягають обов'язковому виявленню і доведенню, через те по них можна визначити ступінь суспільної небезпеки злочинно­го діяння, і самого злочинця, призначити вид і розмір покарання. Етап мотивації завершується прийняттям особою рішення про здійснення злочину чи утримання від нього. Прийняття рішен­ня про здійснення злочину може здійснюватися у різних формах:

- воно може виділятися у свідомості індивіда як особлива фаза -у цьому випадку рішення зводиться до усвідомлення мети злочину;

- воно може наступити у стадії боротьби мотивів саме по собі - у цьому випад­ку рішення є результатом вирішення цієї боротьби (внутрішнього конфлікту).

Психологічні умови, за яких людина приймає рішення про здійснення злочину, також можуть бути різні:

1. умови без стресів і сильного збудження, при достатній кількості часу на його обдумування (наприклад, прийняття рішення на здійснення замовно­го вбивства і терористичного акту). Уданому випадку рішення породжує розважливу поведінку злочинця, яка враховує логіку розвитку подій;

2. умови у вигляді сильного збудження, недостатній кількості часу на проду­мування рішення, наявність конфліктної ситуації. Рішення, яке приймаєть­ся при цьому викликає необдуману поведінку, що основана на пориві, а не на строгому розрахунку (наприклад, здійснення вбивства чи згвалтування на емоційній основі).

Спонукання, наміри, мотиви і цілі злочинної дії складають поняття " злочинний задум", в характеристиці якого виділяють:

спрямованість задуму (майбутній результат діяння, на досягнення якого спрямоване злочинне діяння);

зміст задуму (відбиття у свідомості особистості всіх обставин, які пов'язані з досягненням мети злочинного діяння).

До здійснення дій задум залишається внутрішнім психічним утворенням. Тому суб'єкт несе відповідальність не за задум, а за здійснення (за підготування) злочину. Необхідно підкреслити: у структурі злочинного діяння суттєво саме виникнення і формування задуму, тому що аналіз цього процесу дає можливість виявити особистісні особливості злочинця.

Наступним елементом у психологічній структурі злочинного діяння є способи, засоби і умови його здійснення. Важливість аналізу даного елементу визначається тим, що межі дії залежать від умов дій, від використовуваних знарядь і засобів. Наявні засоби вплива­ють на способи дії і на динаміку задуму. Спосіб здійснення злочину свідчить про психофізіологічні особливості людини, його знання, навики, вміння, звички і т.д. Злочин набуває специфічну конк­ретність через спосіб його здійснення, через ті знаряддя і засоби, які використані злочинцями. Спосіб здійснення злочину в тому числі вказує і на міру його соціальної небезпеки.

" Чорних" ріелторів, які займаються шахрайством, а часом і вбивствами, відловлюють у різних місти. У грудні 2000 р. в передмісті Ростова-на-Дону заарештували " спеціалістів з нерухомості", на рахунку яких три вбивства і ще цілий ряд кримінальних злочинів.

На дачі в підвалі вони організували камеру тортур, в якій вони мали " переконувати" одиноких квартировласників " добровільно " віддати їм свою житлову площу. Різноманіт­ним садистським пристосуваннями, напевно, могли би позаздрити навіть середньовічні інквізитори. Так, першій жертві вони розтрощили кувалдою пальці на лівій руці, підсмажи­ли на вугіллях ступні обох ніг і дали повисіти на " дибі" до тих пір, поки полонений не вико­нав всі їх умови. А після " оформлення" угоди своїм нотаріусом його зарізали...

У даному прикладі очевидні попередня усвідомлена підготовка до дій, відбір знарядь і засобів, що свідчить про те, що злочинці передбачали розвиток подій.

♦ Отже, злочинний задум об'єктивується в способах і результатах його реалізації, а спосіб зумовлений метою і мотивами злочинного діяння, психофізіологічними і психічними особливостями діючої особи.

 

У більшості випадків здійснення злочину пов'язане з досяг­ненням наперед спланованого злочинного результату, який оці­нюється злочинцем з позиції вихідних спонукань і намірів. Цей результат може викликати у нього задоволення (у цьому випад­ку образ здійсненої дії і злочинної поведінки закріплюється і по­легшує його повторення у майбутньому) чи негативне ставлення (у даному випадку можуть виникнути негативні емоції і роз­каяння у вчиненому).

!!!!!!!! Виявлення і аналіз психологічної структури злочинного діяння дає можливість юридичному працівнику повніше встановити істину, визначити ступінь суспільної небезпеки особистості злочинця, назначити вид і розмір покарання, а також визначити шляхи перевиховання осіб, які здійснили злочин.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.