Вивчення і оцінка особистості, яка цікавить юриста

Однією з центральних проблем юридичної психології є вивчення і розкриття закономірностей юридичної діяльності. Це потребує, насамперед, встановлення психологічної струк­тури діяльності, що дає можливість більш повно і глибоко вивчити всі особливості діяльності, отже — ретельніше підго­туватись до її виконання. Виявлення та вивчення психо­логічної структури є необхідною передумовою і для вирішен­ня проблем наукової організації цієї діяльності.

Виявити психологічну структуру — це означає, передусім, визначити основні компоненти даного виду діяльності, що можна зробити, лише розглядаючи людину як суб'єкт праці, пізнання і спілкування. Таке розуміння сутності людини вперше сформульовано видатним російським психологом Б. Г. Ананьєвим¹. Будь-яка професійна діяльність людини у всіх випадках складається з цих трьох елементів, тому й пси­хологічна структура діяльності повинна базуватись на їх аналізі. Але в різних видах діяльності співвідношення цих елементів різне. Саме це й визначає самостійність психоло­гічної структури різних видів діяльності.

Будь-яка діяльність характеризується спрямованістю, наяв­ністю специфічних цілей; особливостями об'єктів діяльності; конкретними методами і засобами досягнення мети; наявніс­тю специфічних умов діяльності. Сказане повною мірою сто­сується і юридичної діяльності.

Мета (чи сукупність цілей) юридичної діяльності визнача­ється необхідністю забезпечення умов для функціонування правової держави та нормальної життєдіяльності (безпеки життя і здоров'я, права власності тощо) кожного конкретно­го громадянина такої держави. Жоден з інших видів діяльнос­ті не є носієм сукупності цілей, притаманних правоохорон­ній та правозастосовчій діяльності, що власне й визначає спе­цифічність її психологічної структури.

Об'єкти діяльності — переважно особи, що перебувають у конфліктних стосунках із законом, порушують правові нор­ми чи є носіями інформації, значимої для розкриття та роз­слідування злочинів, їх профілактики. Сюди ж слід віднести специфічні емоційні стани об'єктів, специфічність інформа­ції, що збирається в процесі діяльності, особливості її опра­цювання та закріплення.

Особливі умови діяльності створюються тими психологіч­ними відносинами, які супроводжують її здійснення. Вони визначаються поведінкою осіб, що порушили закон чи є но­сіями інформації про нього, їх ставленням до суб'єкта діяль­ності — працівника правоохоронних чи правозастосовних установ.