Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Питання 1. Поняття, принципи та механізм психологічного впливу.






ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції

Кафедра організації оперативно-розшукової діяльності

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. начальника кафедри

організації оперативно-розшукової діяльності, к.ю.н., доцент

Д.Г. Мулявка

Р.

ЛЕКЦІЯ

Тема №9. Психологічний вплив на об‘єкти професійного інтересу

Години

Підготувала:

Доцент кафедри організації ОРД

підполковник податкової міліції

Вагіна О.В.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри організації ОРД, протокол №__від «__»_______2015р.

 

Ірпінь 2015

ПИТАННЯ:

1. Поняття, принципи та механізм психологічного впливу.

2. Форми та методи здійснення психологічного впливу в професійній діяльності співробітників органів внутрішніх справ.

3. Методи протистояння сторонньому впливу.


ВСТУП.

Працівник органів внутрішніх справ у своїй повсякденній діяльності постійно вступає у взаємовідносини з громадянами, взаємодіє з ними, спілкується, контактує під час розшуку, розбирає скарги і заяви, веде карні справи, впливає на правопорушників. Професійне спілкування виступає як психологічний чинник, засіб досягнення службово-оперативних задач. Постійно контактуючі з громадянами він повинен знати психологічні рекомендації зі спілкування. Практика показує, що деякі молоді співробітники зазнають певних труднощів у спілкуванні з громадянами, досвід з являється в них не відразу, а поступово, у процесі щоденного спілкування з людьми, взаємини з якими можуть складатися далеко не сприятливо, оскільки найчастіше вони ґрунтуються на якихось правопорушеннях, антигромадській поведінці громадян, їхній конфліктній поведінці в побутовій сфері. Таким чином, негативні явища, із якими доводиться мати справу працівнику ОВС, можуть стати на заваді спілкуванню. Наприклад при розбиранні заяв, порушенні кримінальних справ, йому необхідно не тільки вчасно і ретельно перевірити наведені в них факти, але й по можливості вивчити мотиви появи заяви і психологічні особливості заявника. Повне з’ясування суті заяви виключить можливість її повторної появи. У рамках взаємовідносин працівника ОВС важливішими з багатьох аспектів його професійної діяльності є: спілкування, контакти і конфлікти.

У діяльності будь-якого юридичного працівника завжди має міс­це психологічний вплив на особистість чи групу людей. Виступ судді перед підлітками в школі, бесіда слідчого з потерпілим чи свідками, діалог інспектора митниці з правопорушником — ці і подібні ситуації в діяльності юриста, особливо слідчого органів внутрішніх справ, пов'язані не лише із з'ясуванням суті конкрет­ної справи, але і з впливом на людей. Метою психологічного впливу є виховання чи перевиховання особистості, стимулювання її до зако­нослухняної поведінки, мотивування будь-якої особи до відкритості і щирості при свідченні і т. п. Психологічний вплив на окремих осіб у процесі розслідування кримінальної справи покликаний блокувати чи зменшувати протидію тих людей, котрі свідомо викривляють чи приховують істину.

ПИТАННЯ 1. ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА МЕХАНІЗМ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ.

Під час здійснення слідчої і судової діяльності завжди наявний психологічний вплив. Кримінальний і кримінально-процесуальний закони забороняють вплив лише в його грубих проявах, у формі насильства, шантажу, погрози.

Термін " психологічний вплив" указує на його цільову спрямованість — психіку людини. У психології вплив визначається як перенесення інформації від одного учасника взаємодії чи спілкування до іншого. Причому в процесі такої взаємодії кожний учасник постійно опиняється в ролі об’єкта чи суб’єкта спілкування. У процесі спілкування одна людина звертається до іншої або з повідомленням, або із запитанням, або пропонує, просить чи наказує щось зробити.

У процесі спілкування психологічний вплив може бути справлений за допомогою мовних засобів. У цьому плані залежно від особливостей психологічного механізму впливу розрізняють:

1) інформування (передача інформації);

2) переконання (вплив на контрагента з метою зміни позиції або поведінки);

3) навіювання (вплив, пов’язаний зі зниженням усвідомлення і критичності до матеріалу, що сприймається).

Сутність психологічного впливу визначається комплексом прийомів, спрямованих на діагностику психічного стану особи свідка, обвинуваченого, підозрюваного і обранням найбільш ефективних прийомів виконання певної слідчої дії.

У тактичному прийомі зміст психологічного впливу полягає в наступному:

1) тактичний прийом є носієм психологічного впливу; такі прийоми є реалізацією методів впливу;

2) психологічні методи впливу не можуть бути застосовані поза тактичними прийомами.

Тактичні прийоми є формою реалізації психологічного впливу.

У процесі спілкування тактичні прийоми як носії психологічного впливу переслідують певну мету:

1) діагностика психічних станів осіб, які потрапили у сферу кримінального судочинства;

2) активізація їхніх дій;

3) зміна поведінки і позиції зазначених осіб;

4) одержання необхідної інформації;

5) виховання і перевиховання.

Психологічний вплив, що здійснюється слідчим або суддею, може бути класифікований на види за такими критеріями:

1) за цільовою спрямованістю впливу:

- вплив, спрямований на діагностику психічного стану обвинуваченого, свідка або потерпілого;

- вплив, що сприяє активізації дій окремих учасників кримінального судочинства;

- вплив, що передбачає зміну поведінки і позиції суб’єкта спілкування; вплив, що має за мету сприяти одержанню інформації;

- вплив, що має виховну спрямованість);

2) за способом здійснення впливу:

- вербальний;

- невербальний;

3) за інтенсивністю впливу:

- насиченість емоціями, тривалість, стислість тощо;

4) за складністю впливу:

- психологічно слабкий або, навпаки, такий, що має сильну фіксацію;

5) за інформаційно-пізнавальним призначенням

- спонукальний;

- стимулюючий;

- примушуючий;

- коригуючий вплив.

Поділ впливу за інформаційно-пізнавальним призначенням передбачає необхідність більш докладного розгляду окремих його видів.

Так, спонукальний вплив використовується в разі, коли необхідно активізувати асоціативні зв’язки з метою пригадування забутого чи змінити позицію обвинуваченого або свідка у разі його відмови від давання показань.

Стимулюючий вплив сприяє встановленню психологічного контакту, його підтриманню і розвитку в процесі спілкування.

Примушуючий вплив сприяє повідомленню необхідної інформації, виявленню і викриттю помилкової інформації.

Коригуючий вплив дає змогу регулювати процес одержання інформації у процесі спілкування, уточнювати відповідні дані.

Слідчий є тією особою, яка здійснює управляючий вплив у регулюванні процесу обміну інформацією при спілкуванні. Обрання тактичних прийомів окремих процесуальних дій залежить від способу мислення слідчого, його професійного і загальноосвітнього рівня.

При використанні тактичних прийомів можливі зміни психічного стану суб’єкта спілкування. У цьому аспекті можуть мати місце такі позиції:

1) використання тактичного прийому позитивно впливає на процес спілкування і дає змогу усунути небажані стани психіки;

2) використання тактичного прийому не змінює психічний стан учасника кримінального судочинства;

3) використання тактичного прийому викликає небажані стани психіки (стан емоційного напруження, страх, фрустрація тощо).

Психологічний вплив може бути ефективним лише в тому разі, якщо для його застосування створені необхідні умови чи обрана така ситуація, при якій проведення слідчої дії виявиться найдієвішим. До таких умов належить і стан особи, щодо якої передбачається вплив, і ступінь її поінформованості, і здатність сприймати вплив у даній ситуації; до умов впливу також належить найбільш доцільний момент для його застосування.

Велике значення для застосування впливу має діагностика темпераменту, яка багато в чому визначає вибір прийомів впливу, що виявляють, з одного боку, властивості подразника емоційного, а з іншого — логічного. З огляду на названі умови щодо застосовування у практиці розслідування впливу можна сформулювати кілька рекомендацій (зрозуміло, вони мають факультативний характер, їх можна варіювати залежно від конкретних обставин, особистості й обстановки, у якій здійснюється вплив): раптовість оголошення чи пред’явлення доказової інформації; умовчання про доказову інформацію, що є в розпорядженні слідчого; постановка комплексу запитань, спрямованих на орієнтацію мислення в необхідному напрямі; постановка серії запитань, спрямованих на деталізацію того, що повідомляється, які розраховані на те, що особа обмовиться і це буде свідчити про винну поінформованість; оголошення всієї доказової інформації, що є в розпорядженні слідчого; постановка таких запитань, що свідчать про широку поінформованість слідчого про особу свідка чи обвинуваченого та їхню діяльність в минулому і зараз; повідомлення нейтральної інформації для створення переконання в особи про невідворотність розкриття злочину.

Допустимість психологічного впливу означає, що він не повинен принижувати гідність особи, викривлювати перспективу досягнення об’єктивної істини. Отже, вплив має бути моральним. Вимога моральності психологічного впливу як невід’ємна його характеристика й є обов’язковою насамперед через те, що психологічний вплив, трансформований у тактичний прийом, є засобом одержання доказової інформації. Відшукування доказової інформації відбувається в процесі кримінально-процесуального пізнання. Пізнання ж істини в будь-якій галузі людського знання і тим паче в галузі судочинства має бути моральним.

З практичної діяльності слідчого повинні бути виключені прийоми, що мають характер завуальованого обману; засновані на неправдивій інформації чи непоінформованості осіб тощо. Проведене інтерв’ювання слідчих прокуратури і МВС України, дало змогу встановити, що 9% опитаних практичних працівників намагаються у своїй діяльності використовувати саме такі прийоми, вважаючи, що вони мають давати позитивні результати.

У сфері застосування нетрадиційних засобів психологічного впливу інтерес становлять рекомендації про використання впливу запаху чи музики в процесі допиту (вчені М.М. Китаєв, Н.П. Єрмаков). Ми вважаємо, що ці вчені перебільшують значення музики і запахів як засобів впливу; ці фактори можуть виступати не як " способи одержання правдивих показань", а як компоненти, що сприяють виникненню тих чи інших емоційних станів допитуваного. Ефективність допиту залежить не від випадкових моментів, а від наявності продуманих варіантів систем тактичних прийомів, які передбачається використовувати.

Тактичні прийоми, що застосовуються при розслідуванні й судовому розгляді, мають вирізнятися високими моральними параметрами. Водночас проведене анкетування слідчих прокуратури і МВС України показує, що 54% опитаних у своїй діяльності застосовують методи незаконного впливу. З них фізичне насильство використовують 3, 7%; погрози — 14, 7%; обман — 29, 8%; введення в оману щодо наявності доказової інформації — 92, 6%; культурну відсталість і релігійні забобони —22, 2%; аморальні спонукання — 5, 5%.

Необхідно зазначити, що будь-який вплив, що містить елементи насильства, не може бути правомірним і допустимим при проведенні допиту. З огляду на це важливого значення набуває визначення співвідношення впливу і насильства, встановлення ознак психологічного впливу і психічного насильства та їх відмінностей. Межа між впливом і насильством полягає у свободі вибору тієї чи іншої позиції при допустимому впливі. Застосування насильства передбачає відсутність альтернативи у виборі поведінки. Психологічний вплив на відміну від насильства має позитивні якості.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.