Психологічне забезпечення діяльності. Співробітників ОВС у позаштатних ситуаціях.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Факультет підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції

Кафедра організації оперативно-розшукової діяльності

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. начальника кафедри

організації оперативно-розшукової діяльності, к.ю.н., доцент

Д.Г. Мулявка

Р.

ЛЕКЦІЯ

Тема №3. Психологічні основи оперативно-службової діяльності працівників ОВС в екстремальних умовах

Години

Підготувала:

Доцент кафедри організації ОРД

підполковник податкової міліції

Вагіна О.В.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри організації ОРД, протокол №__від «__»_______2015р.

Ірпінь 2015

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Психологічне забезпечення діяльності співробітників ОВС у позаштатних ситуаціях.

2. Класифікація типів і особливості психологічних реакцій співробітників ОВС в екстремальних умовах діяльності.

3. Емоційно-вольова стійкість особистості. Особиста професійна безпека працівника ОВС.

4. Виявлення й попередження суїцидальної поведінки серед співробітників ОВС.

МЕТА ЛЕКЦІЇ:

надання та поглиблення знань щодо психологічного забезпечення діяльності співробітників ОВС у позаштатних ситуаціях, класифікація типів і особливості психологічних реакцій співробітників ОВС в екстремальних умовах діяльності, емоційно-вольової стійкості особистості, надання теоретичного підґрунтя практичних навичок з особистої професійна безпека працівника ОВС та виявлення й попередження суїцидальної поведінки серед співробітників ОВС.

ВСТУП

Проблематика психологічної підготовки працівників ОВС завжди посі­дала одне з важливих місць у процесі формування висококваліфікованих працівників правоохоронних органів. Саме їй відводиться пріоритетне місце в багатьох західних навчальних програмах. Все більше набуває актуальності питання забезпечення готовності до дій у ризикованих ситуаціях працівників ОВС.

Службова діяльність співробітників ОВС традиційно належить до професій з високим рівнем емоційно-стресових навантажень. Стресовими є фактори, пов'язані з необхідністю виконання свого службового обов'язку в позаштатних, швидко мінливих і порівняно важко прогнозованих ситуаціях - звільнення заручників, затримка збройних злочинців, протидія агресивним акціям з боку цивільного населення, застосування зброї на поразку.

Далеко не повний список перерахованих факторів породжує надмірну психоемоційну напругу, що при перевищенні порогу нервово-психічної стресостійкості, приводить до дезорганізації різних функціональних систем співробітників. Виникаючі при цьому дезадаптивні стани, як правило, виявляються в зниженні боєздатності й працездатності, вчиненні різних делінквентних учинків або інших девіантних форм поведінки (зловживання алкоголем і наркотиками, порушеннях дисципліни й законності, агресивності й імпульсивності), у нервово-психічних й психосоматичних порушеннях, що іноді призводять до суїцидальної поведінки й невиправданої загибелі особового складу.

За останні 10-12 років якісно й кількісно змінилися психоемоційні навантаження на співробітників міліції, а відповідно й форми реагування на них, тобто змінилася структура психодезадаптивних порушень. Про це свідчить той факт, що адаптивно-психологічні реакції більшою мірою зайняли патопсихологічні й навіть психопатичні розлади, а дезадаптивні форми поведінки - деструктивними.

Конкретний вираз цього процесу був зафіксований в статистиці високої питомої ваги в системі ОВС самогубств, афективних насильницьких злочинів, алкоголізму, нервово-психічних і психосоматичних захворювань, передчасної інвалідизації по.стану здоров'я, підвищеному травматизмі, тобто таких явищ, при яких порушення адаптивних механізмів саморегуляції поведінки й низька психоемоційна стійкість є провідною патогенетичною ланкою.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. СПІВРОБІТНИКІВ ОВС У ПОЗАШТАТНИХ СИТУАЦІЯХ.

Виконання співробітниками органів внутрішніх справ оперативно-службових і бойових завдань по боротьбі з незаконними збройними формуваннями й організованими кримінальними структурами, безпосередньо пов'язаних з ризиком для життя, висуває особливі вимоги до особи з погляду професійної підготовленості, а також морально-психологічної стійкості до різного роду стрессогених і психотравмуючих факторів.

До проблеми медико-психологічного забезпечення можна також віднести питання, пов'язані з обтяжуючими показниками збільшення нервово-психічного й психосоматичного здоров'я особового складу, неохоплення реабілітаційною програмою співробітників, які одержали поранення несумісні з подальшим проходженням служби в ОВС, а також деякими видами професійної деформації.

Найбільш уразливою є вікова група 30-40 років (до 40%) і 25-29 років (у межах 31%), що ж до стажу роботи, то випадки, про які йдеться, найчастіше і практично з однаковою інтенсивністю трапляються з тими, хто прослужив від одного до десяти років.

Судячи з даних проведеного аналізу, основні психологічні складові загибелі та поранень оперативних працівників під час виконання ними службових обов'язків полягають:

- по-перше, у прорахунках планування заходів ОРД, оскільки вказані випадки здебільшого відбуваються в процесі запланованих дій;

- по-друге, у неповноті інформаційно-аналітичного розроблення операцій, бо зазначені випадки, як правило, мають місце при проведенні запланова­них заходів унаслідок виникнення непередбачених, несподіваних ситуацій;

- по-третє, у дефіциті часу для прийняття рішень;

- по-четверте, у некваліфікованих діях працівників під час виконання запланованих оперативно-розшукових заходів, у тому числі щодо здійснення первинних контактів із підозрюваними особами, перевірки їхніх документів, переслідування та затримання злочинців, застосування табельної зброї тощо.

Дані цього аналізу, на наш погляд, можна було б доповнити розглядом фактів і обставин суїциду серед працівників ОВС, включаючи співробітників оперативних підрозділів, що нерідко є наслідком глибоких внутрішньоособистісних конфліктів службового характеру й т. ін.

Отже, проблема психології суб'єктів ОРД є очевидною в сучасній практиці ОРД.

Морально-психологічна підготовка співробітників ОВС є одним із ключових напрямків організації роботи психолога з особовим складом. У змістовному плані вона являє собою комплекс цілеспрямованих заходів щодо формування й розвитку стійких психічних і моральних якостей, що забезпечують надійне здійснення оперативно-службової й бойової діяльності співробітників у різних екстремальних умовах. До значимих особистісних якостей відносяться:

- упевненість у законності й обґрунтованості виконуваної операції; переконаність кожного співробітника в необхідності заходів, що вживаються, у тому числі силового впливу по локалізації й усуненню злочинних угруповань;

- почуття правової й соціальної захищеності кожного співробітника й членів його родини;

- постійна готовність до виконання оперативно-службових і бойових завдань в екстремальних ситуаціях;

нервово-психічна стійкість до впливу з боку злочинних угруповань, оволодіння навичками самоконтролю й прийомами саморегуляції функціональних станів;

- готовність до фізичного й вогневого протиборства, а також надання першої медичної допомоги;

- прийняття й реалізація самостійних рішень у складних ситуаціях;

- оволодіння психологічними техніками конструктивної взаємодії з різними групами населення, що передбачають знання образливих, доброзичливих, приваблюючих увагу невербальних комунікацій та таких, що розташовують до бесіди та означають вітання або вибачення, а також вербальних прийомів спілкування;

- уміння по зовнішніх ознаках визначати готовність співрозмовника до агресивних дій і приваблювати до себе громадян у процесі спілкування, викликати в них почуття поваги до діяльності співробітників органів внутрішніх справ.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Морально-психологічна підготовка співробітників ОВС є одним із ключових напрямків організації роботи психолога з особовим складом. У змістовному плані вона являє собою комплекс цілеспрямованих заходів щодо формування й розвитку стійких психічних і моральних якостей, що забезпечують надійне здійснення оперативно-службової й бойової діяльності співробітників у різних екстремальних умовах.

Найбільш професійно важливими психологічними якостями, необхідними для оперативно-розшукової діяльності є:

1. Комунікативні якості та вміння:

– спроможність привертати до себе людей, викликати в них почуття довіри;

– спроможність до швидкого встановлення контактів із новими людьми;

– уміння швидко знаходити необхідний тон розмови, вигідну форму спілкування залежно від психологічного стану та індивідуальних властивостей співрозмовника;

– уміння давати об'єктивну оцінку діям та вчинкам інших людей;

– здатність розумно поєднувати ділові та особистісні контакти з оточуючими;

– уміння співвідносити власні дії з діями інших осіб;

– уміння відстоювати власну точку зору.

2. Інтелектуальні якості:

– вміння вибирати з великого обсягу інформації саме ту, що є необхідною для вирішення завдань ОРД;

– уміння бачити декілька можливих шляхів вирішення завдань, вибирати з них найбільш ефективні, знаходити нові незвичайні рішення;

– спроможність виділяти низки провідних взаємозв'язків, притаманних поставленій проблемі;

– спроможність приймати вірне рішення за умов гострої нестачі необхідної інформації та відсутності часу на її обмірковування;

– спроможність розглядати проблему з декількох різних позицій (наприклад, поставити себе на місце співрозмовника);

– спроможність відчувати наявність проблем там, де нібито все вже вирішено;

– спроможність впізнавати факт цілком за наявності мінімальної кількості його суттєвих ознак.

3. Особливості пам'яті:

– пам'ять на зовнішній стан та поведінку людини;

– спроможність чітко відтворювати інформацію в необхідний момент;

– спроможність легко запам'ятати словесно-логічний матеріал (терміни, цифри, літери, прізвища);

– пам'ять на колір, форму, величину, рух, розташування об'єктів та предметів;

– спроможність точно й чітко передавати те, що чув лише один раз.

4. Увага та спостережливість:

– уміння помічати незначні (малопомітні) зміни в об'єкті, що спостерігається;

– спроможність швидко переключати увагу з одного виду діяльності на інший;

– спроможність тривалий час зберігати стійку увагу, незважаючи на втомленість та сторонні подразники;

– спроможність помічати зміни в оточуючій обстановці, свідомо не зосереджуючи на них увагу.

5. Вольові якості:

– спроможність брати на себе відповідальність у складних ситуаціях;

– спроможність об'єктивно оцінювати власні досягнення, сили та можливості;

– упертість у подоланні труднощів, що виникають.

6. Емоційні властивості:

- врівноваженість та самовладання у конфліктних ситуаціях;

- емоційна стійкість при прийнятті відповідальних рішень.

7. Моторні властивості:

- спроможність до швидких дій в умовах дефіциту часу;

- швидка реакція на раптове зорове враження здійсненням певних рухів (висока моторна реактивність).