Спортивне орієнтування в Україні

У 1963 р. біля Невицького замку у Закарпатті були проведені І Всесоюзні змагання зі спортивного орієнтування. У цих змаганнях брали участь збірні команди України, Києва та Одеси. Але основи спортивного орієнтування закладались в Україні значно раніше, коли в змаганнях туристів з’явився окремий вид, в якому дистанцію з орієнтування долала разом уся команда. У травні 1963 р. у м. Каневі пройшов перший чемпіонат України з орієнтування. Проводила змагання Українська республіканська рада з туризму та екскурсій. Команди усіх областей України були укомплектовані відомими у той час туристами, багато з яких займаються туризмом й досі. Це був вагомий успіх, бо орієнтуванню України було тільки один рік, а прибалтійські спортсмени, ленінградці та москвичі вже мали за плечима чималий досвід. Спортивне орієнтування та туризм ще довго йшли разом. Становлення орієнтування у Радянському Союзі та в Україні нерозривно пов’язано з туристським активом, який створював правила, малював карти, проводив змагання, готував команди. Поступово цей актив все більше уваги віддавав орієнтуванню, але продовжував ходити у походи. Першим головою республіканської Федерації з спортивного орієнтування був Михайло Горностайпольський, а нині вже покійний, виходець з туризму. І тільки з передачею орієнтування від Всесоюзної ради з туризму до Спорткомітету СРСР ці два види спорту почали існувати окремо.

Зараз, згідно з класифікацією Міжнародної федерації спортивного орієнтування (IOF) існує кілька різних форм цього виду спорту: класичне орієнтування, орієнтування на лижах, на гірських велосипедах та орієнтування для інвалідів.

Питання для перевірки:

1. Поняття “спортивне орієнтування”.

2. Історія розвитку спортивного орієнтування.

3. Знайдіть інформацію і перерахуйте країни, які стали першими членами міжнародної федерації по спортивному орієнтуванню.

4. Як ви думаєте, які передумови сприяли появі спортивного орієнтування, як виду спорту? У чому закономірність його появи?

5. Як ви думаєте, що може дати зайняття орієнтуванням, окрім азарту гри?

6. Орієнтування - це екстремальний вид спорту?

7. У чому користь спортивного орієнтування для здоров'я? Чи є вікові обмеження для зайняття орієнтуванням на місцевості? У якому віці краще починати займатися орієнтуванням?

8. Прикладне значення спортивного орієнтування.

Список використаної літератури:

1. Бардін К.В. Азбука туризму. Посібник для керівників туристських походів в школі. М., 1973.

2. Вяткін Л.А., Сидорчук О.В., немитої Д.М. Туризм та спортивне орієнтування: Учеб. Посібник для студ. Вищ. Пед. Учеб. Закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2001. - 208с.

3. Ганопольский В.І. Уроки туризму / Посібник для вчителів. - Мн.: НМЦентр, 1998. - 216 С. - (Туризм в школі).

4. Куликов В.М., Константинов Ю.С. Топографія та орієнтування в туристичній подорожі. - М.: ЦДЮТіК, 2002.

5. Рощин А.Н., «Учись ориентироваться на местности», К., 1982

Тема: Види змагань із спортивного орієнтування

Мета: ознайомити учнів з видами змагань Згідно з класифікацією Міжнародної федерації спортивного орієнтування (IOF).

- залучення до систематичних занять спортивним орієнтуванням широкого кола молоді;

- подальшого розвитку виду спорту і його популяризації в регіоні;

- підвищення рівня майстерності спортсменів;

- виявлення перспективного резерву та найсильніших спортсменів регіону.

Обладнання:

Фото чи малюнки із зображенням спортсменів, які беруть участь у різних видах змагань, спортивні карти, КП, компостери, нагрудні знаки-номери, картки для учасника змагань, компаси тощо.