Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






до проекту Кримінального процесуального кодексу України






ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

 

14 жовтня на засіданні Уряду розглянуто проект нового Кримінального процесуального кодексу, який впродовж двох років готувався робочою групою Міністерства юстиції спільно з Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України, а також широкого кола експертів, науковців, спеціалістів профільних державних органів.

Як відомо, чинний Кримінально-процесуальний кодекс уведений в дію ще в 1961 році, побудований і в значній мірі відображає ідеологію та правові цінності, які вже не відповідають сучасним потребам суспільства та стандартам Ради Європи у сфері захисту прав людини і основоположних свобод.

Тому, однією з умов приєднання України до Ради Європи було зобов’язання прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс, який гарантуватиме неухильне дотримання прав особи в ході досудового розслідування та судового розгляду справи відповідно до вимог Конституції України та міжнародних договорів щодо прав людини. Цього ж вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням її тлумачення Європейським судом з прав людини.

Проект нового Кримінального процесуального кодексу України підтримується експертами Ради Європи, та був схвалений на засіданні Урядового комітету з питань правової політики, оборони та правоохоронної діяльності, що дозволило Кабінету Міністрів України винести проект Кодексу на громадське обговорення. За підсумками такого обговорення проект КПК планується розглянути на відкритому засіданні Кабінету Міністрів.

Філософія нового проекту КПК спрямована на формування процесу, який би дозволив сучасному українському суспільству досягти двох цілей:

1) ефективна робота правоохоронних органів по захисту суспільства та особи від злочинності;

2) максимальне забезпечення захисту прав людини і зокрема тих, що є сторонами кримінального провадження, у відповідності до вимог міжнародних стандартів.

Новий КПК регулює діяльність правоохоронних органів у сфері виявлення та розслідування злочинів, судового розгляду кримінальних справ, забезпечує процесуальну єдність та контроль без зайвої заформалізованості й покликаний стати кодексом індивідуальних прав по відношенню до повноважень прокуратури та суду.

Виходячи із зазначених цілей, автори проекту поклали в основу кодексу низку нових положень, основні з яких наведені нижче.

Проект КПК об’єднує раніше відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну – досудове розслідування, яке розпочинається з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів. Прийняття формального акта для порушення кримінальної справи не буде необхідним. Оперативно-розшукова діяльність та слідство, означене у проекті єдиним терміном – розслідуванням, і здійснюється тими органами, які проводять розслідування. Усі процесуальні дії (оперативно-розшукові заходи, слідчі дії) можуть вчинятися лише після початку кримінального провадження у справі.

Згідно проекту досудове розслідування полягає у збиранні фактичних даних, інформації про обставини вчинення злочинів і кримінальних проступків та встановленні осіб, які їх вчинили, гласними та негласними методами. Свідчення особи визнаються доказами за умови надання відповідної інформації безпосередньо суду. Сторони захисту та обвинувачення мають інформувати одна одну стосовно наявної у них фактичної інформації про кримінально карані діяння з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи та з урахуванням принципу процесуальної економії.

Згідно нового проекту слідчі органи під час здійснення досудовго розслідування вправі проводити негласні слідчі дії. Ставши частиною кримінального процесу (оперативно-розшукова діяльність сьогодні відокремлена від кримінального процесу), негласні слідчі дії повинні будуть відповідати міжнародним стандартам захисту прав і свобод людини у кримінальному процесі, таким чином ставши більш підзвітними. Негласні слідчі дії є дієвим інструментом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, і були рекомендовані рядом міжнародних організацій, включаючи Раду Європи та ГРЕКО [Рекомендація 10 (2005) Комітету Міністрів держав членів щодо «спеціальних слідчих дій»; Оціночний звіт ГРЕКО щодо України, березень 2007].

Наступна новація кодексу – угоди про співробітництво – також отримали позитивну оцінку від Ради Європи [Річард Воглер, Коментар до проекту кримінального процесуального кодексу України, вересень 2007] як один з механізмів, який може суттєво покращити ефективність кримінального судочинства у складних кримінальних справах та у справах із багатьма обвинуваченими. Як показує досвід сусідніх держав, зокрема, Грузії, впровадження цього інституту дає позитивні результати. Угоди про співробітнитво, будучи затвердженими судами у 99% випадків їх укладення, знайшли особливий успіх у справах про корупцію, відмивання коштів, злочини, вчинені організованими групами. Вони також дозволили успішно завершити низку кримінальних справ, розслідування у яких зайшло в глухий кут.

Проект КПК передбачає, що угода укладається між державним обвинувачем та обвинуваченим про співробітництво у викритті винних в замін на рекомендацію прокурора перед судом менш суворого покарання. Угода затверджується судом та враховується ним при винесенні вироку. Ці та інші угоди можуть укладатися на будь-якій стадії процесу, коли це доцільно виходячи із матеріалів конкретної кримінальної справи.

Проект КПК передбачає зміну ролі прокурора у кримінальному судочинстві. Оскільки прокурор відповідає за результат справи, він оцінює та спрямовує хід розслідування, а також приймає основні процесуальні рішення у справі, як це є у більшості Європейських країнах [Рекомендація Ради Європи №1604, (2003), Р. Воглер, (вересень 2007)]. Прокурор незмінний протягом всього провадження у кримінальній справі: обвинувач, який склав обвинувальний акт, підтримує державне обвинувачення в суді.

Захисник (представник) обираєтся підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, як правило, з числа адвокатів. Органи досудового розслідування, державний обвинувач і суд позбавлені процесуальних можливостей втручатися у вибір захисника та перешкоджати його участі у справі шляхом ухвалення відповідних постанов. Також забезпечено процесуальні гарантії конфіденційності спілкування захисника (представника) з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим.

Проект приводить у відповідність до міжнародних вимог положення щодо підозрюваного та обвинуваченого, які зрівняні у своєму правовому статусі [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]. Норми проекту КПК також привели у відповідність до міжнародних вимог та вимог Конституції України положення щодо переліку запобіжних заходів, їх тривалості, процедури застосування, порядку їх оскарження та перегляду.

Проект КПК започатковує процесуальну функцію слідчого-судді, до повноважень якого віднесено здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням, вирішення питань, які пов’язані з обмеженням конституційних свобод громадян.

Визнання зібраних фактичних даних доказами у справі здійснює виключно суд у присутності та за безпосередньої участі сторін обвинувачення та захисту. Відповідно, для забезпечення дотримання принципів змагальності, публічності та диспозитивності в проекті вдосконалено процесуальну регламентацію процедур збирання і надання суду інформації сторонами захисту та обвинувачення на основі чітко визначених критеріїв. У свою чергу, дані, зібрані стороною захисту, повинні бути оприлюднені стороні обвинувачення, і навпаки. Також сторони отримують рівний доступ до експертних знань, а вибір експертів залежить виключно від волевиявлення сторони.

Судове провадження з розгляду кримінальних справ за новим Кримінальним процесуальним кодексом України уніфіковано з цивільним та адміністративним судочинством до тої міри, наскільки це дозволяють особливості, обумовлені предметом і завданням кримінального судочинства.

Усі справи про злочини у першій інстанції розглядаються місцевими судами, в системі яких виділено окремі суди, що розглядають справи про особливо тяжкі злочини та функціонують у містах, де є слідчі ізолятори.

Окремі категорії справ, передбачені КПК, суди розглядають за участю присяжних. Колегія присяжних виносить вердикт у кримінальній справі лише з питань факту, наприклад: чи мало місце діяння, чи вчинив його обвинувачений, чи винуватий він у вчиненні діяння, а головуючий у процесі – професійний суддя – на підставі вердикту вирішує питання права.

Скасовано інститут повернення справи прокурору або на додаткове розслідування, яка не раз піддавалася критиці зарубіжними експертами. Цей інститут, як відомо, на сьогодні по-суті замінює виправдувальні вироки в судах.

Матеріали, документи та інформацію про вчинення злочину надають до суду безпосередньо сторони захисту і обвинувачення. На цьому етапі судового провадження запроваджено інститут визнання у суді фактів, що підтверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами, не обтяжуючи суд їх дослідженням під час судового розгляду справи.

У пректі КПК суттєво розширено права потерпілого, підвищено його процесуальний вплив як сторони обвинувачення на кримінальне переслідування, підтримання обвинувачення у суді та припинення кримінального провадження. Окремою главою врегульовано питання відшкодування шкоди, завданої злочином, створено умови для розвитку окремих інститутів: відшкодування шкоди за рахунок держави та відновного правосуддя. Щодо останнього, то суд при бажанні потерпілого та обвинуваченого примиритися зупиняє судовий розгляд у справі, якщо таке було розпочате, перевіряє, чи не порушує угода про примирення вимог закону або прав, свобод та інтересів сторін та виносить вирок, яким затверджує угоду та закриває кримінальне провадження.

Розроблено спеціальні процедури ювенальної юстиції, що дасть змогу враховувати права та інтереси неповнолітніх. Кримінальні справи, в яких обвинуваченими є неповнолітні особи, розглядаються судом колегіально та, як правило, в закритому судовому засіданні.

З врахуванням вимог норм Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод процесуально вдосконалено процедуру заочного судового провадження, яка має здійснюватися у визначених законом випадках та за умови обов'язкової участі захисника.

Згідно норм проекту КПК в кримінальне судочинство запроваджується окремий вид провадження – наказне провадження. Відповідні процедури дозволяють судді постановити рішення про покарання особи за вчинення злочину невеликої тяжкості, кримінального проступку без проведення судового засідання, якщо вина особи доведена матеріалами розслідування і така особа визнає свою вину та не заперечує проти покарання, що може призначити суддя. Притягнення особи до відповідальності в порядку такого провадження можливе лише за участю захисника.

Знайшли своє вдосконалення особливості розгляду кримінальної справи у закритому режимі, а також спеціальні процедури дослідження доказів, наприклад, допит як свідка особи, щодо якої застосовано заходи безпеки тощо.

Апеляційний перегляд судових рішень здійснюватимуть апеляційні суди у формі повної апеляції. Суди першої інстанції позбавлені повноваження визначати дальшу долю апеляційних скарг. Касаційний порядок перегляду гарантований лише щодо вироків у кримінальних справах про вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів та щодо вироків суду присяжних. Правом ініціювати перегляд кримінальних справ за нововиявленими обставинами наділено всіх учасників розгляду справи та осіб, чиїх інтересів стосується судове рішення у справі. Для своєчасного реагування і оскарження рішення суду його копії надаються всім заінтересованим сторонам процесу.

Введення в дію цього кодексу вимагає інституційного реформування системи правоохоронних органів, встановлення системи безоплатної правової допомоги та служби пробації. Для цього в перехідних положеннях кодексу передбачено необхідний час з моменту його прийняття і до вступу в силу.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.