Правоохоронна діяльність: її ознаки, поняття та завдання

Правоохоронна діяльність — це така державна діяльність, яка здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами шляхом застосування юридичних заходів впливу із суворим дотриманням встановленого законом порядку.

Існують наступні ознаки правоохоронної діяльності:

§ правоохоронна діяльність реалізується у певному порядку, встановленому законом;

§ така діяльність може здійснюватися не будь-яким способом, а лише за допомогою застосування юридичних заходів впливу;

§ юридичні заходи впливу повинні строго відповідати розпорядженням закону;

§ правоохоронна діяльність реалізується в установленому законом порядку, з дотриманням певних процедур;

§ правоохоронні органи у своїй діяльності в більшій частині реалізують заходи спеціального характеру, які безпосередньо впливають на правопорушників,

§ обов'язковість рішень та дій правоохоронних органів, їх посадових осіб, прийнятих у межах їх компетенції та відповідно до закону;

§ можливість безперешкодно оскаржити ці рішення в установленому законом порядку;

§ встановлена ​ ​ законом відповідальність посадових осіб правоохоронних органів за заподіяну шкоду і компенсація завданих збитків

До завдань правоохоронної діяльності належить захист:

- встановленого Конституцією України суспільного ладу держави;

- прав і законних інтересів громадян, підприємств, організацій, установ, суб’єктів усіх форм власності;

- суверенітету та територіальної цілісності України.

Особливе місце серед завдань правоохоронної діяльності посідає захист прав і свобод людини, її життя, здоров’я, честі, гідності, недоторканності та безпеки.

Правоохоронна діяльність складається з кількох напрямків, кожний з яких має специфічні завдання і здійснюється властивими тільки йому певними методами. Такими напрямами є: здійснення правосуддя; прокурорський нагляд; досудове розслідування; здійснення захисту у кримінальних справах і подання іншої правової допомоги; охорона громадського порядку й безпеки громадян; боротьба зі злочинністю та ін. Основним напрямом правоохоронної діяльності, безперечно, є здійснення правосуддя, якому належить найважливіше місце в забезпеченні охорони прав і свобод громадян. Інші напрями певною мірою підпорядковуються меті й завданням здійснення правосуддя, сприяють його виконанню

Правоохоронні органи – це державні (недержавні) органи, що здійснюють державні і недержавні функції контролю, нагляду, досудового слідства, охорону і захист усіх форм власності, охорону природи, охорону прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина інші правоохоронні функції.

Ознаки правоохоронного органу: а) їх правоохоронна діяльність має певну спеціалізацію та є єдиним напрямом діяльності; б) вони створюються і діють на підставі Конституції і законів України; в) мають державно-владні повноваження для виконання своїх обов'язків; г) мають можливість застосовувати засоби державного примусу до правопорушників; д) застосовують інші передбачені законом види обмежень; е) мають відносну самостійність, власну структуру, деякі інші особливості по відношенню до інших державних органів; є) безпосередньо займаються попередженням правопорушень; ж) можуть бути державними і недержавними.

Державні правоохоронні органи: а) прокуратури; б) внутрішніх справ; в) служби безпеки; г) митні служби; д) охорони державного кордону; е) державної податкової служби; є) виконання покарань; ж) державної контрольно-ревізійної служби; з) рибоохорони; і) державної лісової охорони; к) інші, які здійснюють правозастосовчі або правоохоронні функції.

Недержавні правоохоронні органи: а) правоохоронні органи місцевого самоврядування; б) корпорації, фірми, бюро, інші організації, що надають правоохоронні послуги усім зацікавленим державним та приватним закладам, організаціям і окремим особам; в) внутрішні " служби безпеки", що створюються промисловими компаніями, фірмами та підприємницькими товариствами; г) організації по охороні комерційної та службової таємниць; д) структури для забезпечення діяльності в умовах конкуренції; е) фізичні і юридичні особи по здійсненню окремих видів охоронних функцій.

До системи правоохоронної діяльності належать такі напрями:

а) діяльність із забезпечення охорони учасників кримінального судочинства;

б) діяльність органів прокуратури;

в) діяльність із виявлення, запобігання та розслідування злочинів;

г) діяльність із захисту державної (національної) безпеки, державного кордону й охорони правопорядку.

Зазначені функції спрямовані на досягнення конкретних результатів, зокрема, усунення порушень норм Конституції України, справедливий розгляд й вирішення цивільних і кримінальних справ, забезпечення нормальної діяльності судів, виявлення й усунення порушень законності в діяльності державних інституцій та приватних осіб, а також надання кваліфікованої юридичної допомоги та інших юридичних послуг. Здійснення цих функцій спрямоване на виконання загальних завдань правоохоронної діяльності.

Названі функції є взаємозалежними і взаємопов’язаними між собою і, власне, у багатьох випадках доповнюють одна одну. Прикладом такої взаємозалежності може слугувати здійснення правосуддя по конкретній кримінальній справі яке потребує насамперед здійснення по такій справі досудового слідства відповідними органами досудового слідства. У наступних розділах сфера дії окреслених функцій буде розглянута більш детальніше.

Система законодавчих і інших нормативно-правових актів, що регулюють організацію та діяльність правоохоронних органів

Виходячи із положень теорії держави і права правові акти, що регулюють організацію і діяльність правоохоронних органів в залежності від їхнього змісту можна виокремити в такі групи нормативно-правових актів:

законодавчі акти про загальні засади діяльності правоохоронних органів;

законодавство про судову владу, правосуддя, суди і суддів;

законодавство, що регулює прокурорську діяльність;

законодавство про організацію виявлення і розслідування злочинів;

законодавство про організаційне забезпечення діяльності судів і органів, що його здійснюють;

законодавство про організацію юридичної допомоги.