Сутність фінансових рішень.

Фінансові рішення — рішення щодо визначення обсягу та структури інвестованих коштів (власних і позикових), забезпечення поточного фінансування наявних коротко - та довгострокових активів.

Прикладом чисто фінансових рішень є вибір:

1) схеми створення й обігу фінансових активів;

2) форми одержання прибутку та подальшого реінвестування чи споживання.

Інвестиційні рішення, як правило, взаємозалежні з фінансовими, але можуть прийматися без останніх. Фінансові рішення змінюють оцінку активу та роблять його більш інвестиційно привабливим.

Актив – будь-яке джерело отримання грошового доходу.

Грошовий дохід і накопичення п-ва утв. його фінанси.

Ф-ції фінансів:

- відтворювальна

- накопичуюча

Фін. ресурси п-ва – це сукупн. всіх видів грош. коштів, фін. активів, які має п-во і які є в його розпорядженні.

Фін. ресурси є результатом взаємодії надходжень і витрат, розподілу грош. коштів, їхнього накопич. і використ.

Джерела фінансування – це існуючі та очікувальні джерела отрим. фін. ресурсів, перелік ек. суб’єктів, які здатні надати такі ресурси.

Приймаючи фін. рішення потрібно врах. принципи:

1) жорсткої централізації фін. ресурсів

2) фін. планування

3) формув. фін. резервів

4) виконання фін. зобов’язань перед партнерами.

Ці принципи реаліз. в рішенні щодо вибору фін. стратегії п-ва. Фін. рішення діють в області виробн.. відносин, оптимізують фін. кошти п-ва з метою максиміз. доходу власників.

Фін. рішення покладені в основу самоокупності і самофінансування.

Забезпечуючи реалізацію ф-ції розвитку п-ва, фін. рішення мають врах. такі фактори:

- оподаткування

- велич. аморт. відрахувань

- поведінка п-ва на ринку банк. позик і ЦП.

Поняття фін.рішень безпосередньо пов’язане з управлінням капіталом, яке являє собою систему принципів і методів розробки і реаліз-ї управлінських рішень, що пов’язані з оптимальним його формуванням із різних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання в різних видах господарської діяльності під-ва.

Одним із ключових завдань управління капіталом є формування достатнього обсягу капіталу, який забезпечує необхідні темпи ек.розвитку під-ва. Ця задачі реалізується шляхом визначення заг. Потреби в капіталі дял формування (фінансування) необхідних для під-ва активів, формування схем фінанси. оборот. і поза оборот. активів, розробки заходів щодо залучення різних форм кап-лу із можливих джерел.

Головним завданням управл. кап-лом під-ва є оптимізація його структури з урахув. заданого рівня його доходності і ризику.

Осн. критеріями такої оптимізації є:

1) прийнятий рівень доходності і ризику д-сті під-ва

2) мінімізація середньозваженої вартості кап-лу під-ва;

3) максимізація ринкової вартості кап-лу.

Цільова структура капіталу – співвідношення власних і позичкових джерел формування кап-лу під-ва, яке дозволяє в повній мірі забезпечити досягнення вибраного критерію його оптимізації.

Одним із механізмів реалізації задачі оптимізації структури капіталу є фін. леверидж.

Фінансовий леверидж. Співвідношення позикового капіталу і власного капіталу компанії та вплив цього відношення на чистий прибуток. Чим вище частка позикового капіталу, тим менше чистий прибуток, за рахунок збільшення витрат на виплату відсотків. Компанія з високою часткою позикового капіталу називається фінансово залежною компанією. Компанія, що фінансує свою діяльність за рахунок лише власного капіталу, називається фінансово незалежною компанією.

Фінансовий леверидж являє собою об'єктивний фактор, що виникає з появою позикових засобів в обсязі використовуваного підприємством капіталу, що дозволяє йому отримати додатковий прибуток на власний капітал.

Показник, що відображає рівень додатково генерованого прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових засобів, називається ефектом фінансового левериджу. Він розраховується за наступною формулою:

ЕФЛ = (1 - Снп) x (КВРа - ПК) х ЗК / СК,

Де ЕФЛ - ефект фінансового левериджу, що полягає в прирості коефіцієнта рентабельності власного капіталу, %;

Снп - ставка податку на прибуток, виражена десятковим дробом;

КВРа - коефіцієнт валової рентабельності активів (відношення валового прибутку до середньої вартості активів), %;

ПК - середній розмір відсотків за кредит, сплачуваних підприємством за використання позикового капіталу, %;

ЗК - середня сума використовуваного підприємством позикового капіталу;

СК - середня сума власного капіталу підприємства.