Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні підходи до оцінки економічної ефективності інвестицій






Ефективна діяльність підприємства у довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів його розвитку і підвищення конкурентноспроможності в значній мірі визначаються рівнем інвестиційної активності та масштабами інвестиційної діяльності.

Інвестиції являють собою вкладення капіталу в усіх його формах у різноманітні об’єкти господарської діяльності підприємства, з метою отримання прибутку. Реалізація інвестицій базується на ринкових принципах і пов’язана з факторами часу, ризику і ліквідності.

Оцінка ефективності реальних інвестицій є важливим етапом процесу прийняття відповідного рішення щодо інвестування конкретних об’єктів.

Методичні основи оцінки ефективності реальних (виробничих) інвестицій грунтується на таких принципах:

1.Оцінка ефективності реальності інвестиційних проектів має здійснюватись на основі співставлення обсягу інвестиційних затрат з одного боку і суми та строків повернення інвестованого капіталу з іншого боку.

2. Оцінка обсягу інвестиційних затрат має охоплювати всю сукупність ресурсів, що використовуються і пов’язаних з реалізацією проекту.

3.Оцінка повернення інвестованого капіталумає здійснюватися на основі показника «чистого грошового потоку» різниця між сумою виплат і витрат.

4. В процесі оцінки суми інвестиційних затрат і чистого грошового потоку мають бути приведені до теперішньої вартості.

5. Вибір дисконтної ставки в процесі приведення окремих показників до теперішньої вартості має бути диференційований для різних інвестиційних проектів.

В залежності від методу врахування фактору часу у здійсненні інвестиційних затрат і отриманні поверненого інвестиційного потоку всі показники поділяються на дві групи:

а) дисконтні - показники, які основані на дисконтних методах розрахунку і передбачають обов’язкове дисконтування інвестиційних затрат і доходів за окремими інтервалами періоду, що розглядається: а) чистий приведений дохід; б) індекс (коеф.) доходності; в) період окупності дисконтований; г)внутрішня ставка доходності.

б) статичні (бухгалтерські) – базуються на статичних або бухгалтерських методах розрахунку і передбачають використання в розрахунках бухгалтерських даних про інвестиційні затрати і доходи без їх дисконтування в часі: а) коефіцієнт (індекс) рентабельності; б) період окупності не дисконтований.

Методичні підходи до оцінки економічної ефективності інвестицій потребують однозначного тлумачення таких фінансово-економічних термінів:

1.Початкові інвестиції (початкова вартість проекту) – реальна вартість проекту з урахуванням результатів від продажу діючого устаткування та з урахуванням податків.

2.Грошовий потік – фінансовий показник, що характеризує ступінь ліквідності підприємства. Складається із чистого доходу та безготівкових витрат (амортизації).

3.Ставка дисконту (ставка капіталізації, % ставка) характеризує норму прибутку, відносний показник мінімального щорічного доходу інвестора, на який він сподівається.

4.Теперішня вартість (ЧТВ) – вартість майбутніх доходів в сучасних умовах, яка обчислюється множенням грошового потоку за кожний рік на так званий % чинник теперішньої вартості (спец. Коефіцієнт приведення) відповідного року за визначеною дисконтною ставкою.

Техніка дисконтування спирається на математичні методи обчислення складного %.

Майбутня вартість - це вартість певної суми грошей, отриманої в майбутньому шляхом застосування техніки складного % до початкової суми грошей, тобто це вартість інвестованрго тепер капіталу в майбутньому.

Внутрішня ставка доходу відображає ставку дисконту, за якої теперішня вартість грошових потоків і початкової інвестиції є приблизно однаковими.

Під інвестиційною стратегією розуміють формування системи довготермінових цілей інвестиційної діяльності підприємства і вибір та обгрунтування найбільш ефективних шляхів їх досягнення.

Інвестиційний портфель являє собою цілеспрямовану множину об'єктів реального і фінансового спрямування і призначений здійснювати інвестиційну діяльність у відповідальності ззробленою інвестиційною стратегією. Головною метою формування інвестиційного портфелю є забезпечення реалізації інвестиційної стратегії шляхом відбору найбільш ефективних і безпечних інвестиційних проектів і фінансових операцій.

Оцінка ризику ліквідності. Потреба в оцінці ризику ліквідності виникає в процесі змін стратегії і тактики інвестиційної діяльності.

Ризик ліквідності - це специфічна форма ризику, яка визначається як імовірність того, що підприємство не здатне буде виконувати свої фінансові зобов'язання.

Ризик ліквідності може бути викликаний низькою віддачею об'єктів інвестування підприємства і великим періодом інвестиційного процесу.

Для оцінки ризику ліквідності використовують дві категорії:

1.Час трансформації інвестицій у грошові кошти;

2.Обсяг фінансових втрат інвестора, що пов’язаний з такою трансформацією.

За часом трансформації інвестицій у грошові засоби всі об’єкти інвестування можна поділити на:

1 група – Терміново-ліквідні інвестиції;

2 група – високоліквідні інвестиції;

3 група – Середньоліквідні інвестиції (від 1 до 3-х місяців);

4 група – малоліквідні інвестиції (не більше 3-х місяців).

Розраховують такі показники:

1. Частка терміново-ліквідних інвестицій в їх реальному обсязі;

2. Показник ризику ліквідності.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.