Локальні нормативні акти

За порядком прийняття локальні нормативні акти поділяються на такі, що

приймаються роботодавцем самостійно або за погодженням з працівниками

підприємства та їх представниками, і такі, що приймаються загальними

зборами (конференцією) найманих працівників. За предметом правового регулювання локальні нормативні правові актиможна поділити на ті, що регулюють, наприклад:

організацію управління охороною праці на виробництві; забезпечення перспективного і поточного планування з питань поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

організацію проведення навчання (інструктажу) з питань охорони праці; встановлення безпечного виконання робіт і поведінки працівників натериторії підприємства.За зовнішньою формою вираження локальні нормативні акти з охорони праціможна поділити на: положення (наприклад, «Положення про комісію з питань охорони праці», «Положення про службу охорони праці на підприємстві»; правила (наприклад, «Правила внутрішнього розпорядку, які визначаютьобов'язки персоналу, що працює з радіоактивними речовинами та іншимиджерелами іонізуючих випромінювань»); інструкції (наприклад, «Інструкція про порядок організації та проведеннязварювальних та інших вогневих робіт на підприємстві»); накази (наприклад, наказ «Про порядок атестації робочих місць щодо їх

відповідності нормативним актам про охорону праці») та ін.Прийняті локальні нормативно-правові акти з охорони праці мають відповідати чинному законодавству України, вимогам державнихміжгалузевих та галузевих нормативних актів, стандартам про оформленнядокументів, що забезпечує їх правильне розуміння, та повинні враховувативимоги типових та інших нормативних актівДо розробки проекту локального нормативного акта про охорону працізалучаються представники працівників — уповноважені трудових колективівз питань охорони праці, представники профспілок, члени комісії з питань охорони праці підприємства; що представляють інтереси найманих

працівників.

6 Інструкції з охорони праці - це нормативний акт, що містить обов'язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства або в інших місцях, де за дорученням роботодавця виконуються ці роботи, трудові чи службові обов'язки.

Інструкції з охорони праці поділяються на:

- інструкції, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці;

- примірні інструкції;

- інструкції, що діють на підприємстві.

Інструкції, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються для персоналу, який проводить вибухові роботи, обслуговує електричні установки та пристрої, вантажопідіймальні машини та ліфти, котельні установки, посудини, що працюють під тиском, і для інших працівників, правила безпеки праці для яких установлені міжгалузевими нормативно-правовими актами з охорони праці, затвердженими Держгірпромнаглядом. їх дотримання є обов'язковим для працівників відповідних професій на всіх підприємствах незалежно від їх підпорядкованості, форми власності та виду діяльності.Примірні інструкції затверджуються міністерствами чи виробничими, науково-виробничими та іншими об'єднаннями підприємств, які мають відповідну компетенцію, за узгодженням з Держгірпромнаглядом та Національним НДІ промбезпеки та охорони праці. Дані інструкції використовуються як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємстві. Останні ж розробляються з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених у експлуатаційній і ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві.Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються (переглядаються) керівниками робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, відділу та ін.) і затверджуються роботодавцем. Служба охорони праці реєструє в спеціальному журналі всі інструкції, які запроваджуються на даному підприємстві. Безпосередній керівник робіт видає працівникам на руки інструкції з охорони праці (під розписку) під час первинного інструктажу або вивішує на їхніх робочих місцях.Перегляд інструкцій, що належать до нормативно-правових актів з охорони праці, та примірних інструкцій здійснюється в міру потреби, але не менше одного разу на 10 років, а інструкцій, що діють на підприємстві, - не менше одного разу на 5 років, причому для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою - не менше одного разу на 3 роки.Кожній інструкції з охорони праці надається назва та скорочене позначення (код, порядковий номер), і вона повинна містити такі розділи: загальні положення; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки під час виконання роботи; вимоги безпеки після закінчення роботи; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

Інструкції містять тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких є обов'язковим для працівників. Порушення працівником цих вимог розглядається як порушення трудової дисципліни. Контроль за дотриманням вимог інструкцій покладається на роботодавця.