ІІ Частина

Щедрість – це той, який радо надає матеріальну допомогу комусь, не шкодує своїх витрат, охоче ділиться чим-небудь своїм, ще – багатий на щось.

- Діти, як ви розумієте це визначення?

- А як ви вважаєте, щедрість це хороша чи погана риса характеру?

- Молодці, це дійсно хороша риса характеру. А зараз я вам зачитаю ще одну людську чесноту.

Скупий – протилежний до слова «щедрий» це людина ощадлива до себе і до інших, в матеріальному плані.

- А як ви розумієте це визначення? От бачите, ці два визначення є протилежними..

- А зараз давайте прочитаємо з вами оповідання В. Сухомлинського «Що посієш, те й пожнеш»

Одного разу до нас прилетіли голуб і голубка. Сіли та й воркочуть. Ніби дивляться на мене і про шось просять. Я поліз на дах, відчинив маленьке віконце. Голуби заховалися у нього. Я виніс їм зерна. Наступного ранку я знову їх погодував і поставив коритце з водою. А потім було більше таких днів, що я забував погодувати голубів.. А то якось уранці бачу – голуби сидять на подвір’ї к сусідів, і маленька дівчинка Оля годує їх. Кликав я голубів, але вони більше не прилетіли. Що посієш, те й пожнеш, - говорить українське прислів’я.Посіяв байдужість – пожав зневагу.

- Діти, як ви розумієте зміст прислів’я «Що посієш, те й пожнеш»?

- А чому голуби залишили свого хазяїна?

- Розкажіть, як ви піклуєтесь про птахів?

- А зараз давайте з вами пограємо в невеличку гру, яка називається «Продовж прислів’я» Я читаю вам, а ви продовжуєте.

1. На чужий коровай очей не поривай, а про свій …(ДБАЙ)

2. За копійку аж …(ТРУСИТЬСЯ)

3. В чужих руках завше більший …(ШМАТОК)

4. У скупого все …(ПО ОБІДІ)

5. Скупий складає, а щедрий … (СПОЖИВАЄ).

6. І сам не гам, і другому …(не дам)

7. За двома зайцями не женись, бо жодного …(НЕ ВПІЙМАЄШ)

8. Це такий що за шматок що за шматок кишки, піде сто верст …(ПІШКИ)

9. І тяжко нести, й жалко …(КИНУТИ).

- Діти, ви молодці, справились з завданням. А зараз я вам розповім вам вірш А.Костецького «Велосипед»

Славкові, що з квартири сорок,

Велосипед купили вчора.

Він зразу в двір його потяг,

Прудкого та прудкого

Все хизувався ним,

Та нас не підпускав до нього

Просив Юрко:

- Ну дай хоч раз

Проїду метрів з двісті!

- Ач який!

Свого купи та й їзди.

І я просив,

Та він «Моє!»

І нам кататись не дає…

Ну й що, нехай!

А ми зате в кіно ходили.

Разом у нашому дворі

Співали, скільки сили,

А потім грали у квача.

Аж поки вечір не почався.

А що Славко?

Він сам – один

Сидів з велосипедом

І вже кататись не хотів.

Отак йому і неба.

Діти, як ви думаєте, правильно поступив хлопчик, не поділившись велосипедом з друзями?

- А міг він поступити по іншому?

- Чому діти провчили Славка

- А як ви вважаєте, потрібно ділитися з друзями?

- А ви ділитесь, ви щедрі?

- Скажіть, а біти скупими, це добре чи погано? А чому ви так думаєте?

- А зараз я дам вам невеличке завдання. Вам потрібно скласти невеличке оповідання про щедрість і жадібність.. Я вам зараз прочитаю одне оповідання, яке склали ваші однолітки. Слухайте.