Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Електрична і пожежна безпека






Електрична безпека. Широке застосування електрики на транспорті створює потенціальну загрозу ураження електричним струмом у разі безпосереднього стикання з оголеним проводом замкненого електричного кола. Ураження можливе також через грунт, на якому лежать оголені проводи, й на відстані — через провідники високої напруги за механізмом вольтової дуги. Електричний струм уражує всі відділи організму, спричинюючи ушкодження, опіки, іонізацію тканин тощо. Потерпілий, як правило, не може відірватися від проводу через сильне скорочення м'язів кінцівок. При цьому можливі додаткові травми (забите місце, опік тощо).

Щоб запобігти ураженню електричним струмом, використовують засоби колективного та індивідуального захисту, а також засоби додаткового захисту.

До засобів колективного захисту належать:

■ захисне вимикання аварійної мережі в цілому або окремої її ділянки;

■ захисне заземлення, занулення електрообладнання; застережні, заборонні, наказові, вказівні, переносні щити;

■ ізолювальні прокладки, тимчасові переносні заземлення;

■ спеціальні знаки безпеки, сигналізація, блокування.

Доспеціальних засобів індивідуального захисту належать:

■ діелектричні рукавички, боти, галоші, килимки, ізолювальні підставки;

■ переносні безпечні світильники напругою 12...48 В, знижу­вальні трансформатори напругою 220/12 або 220/42 В, захисне за­землення.

Дозасобів додаткового захисту належать:

■ діелектричні доріжки;

■ захисні окуляри;

■ спеціальні рукавички з важкозаймистої тканини;

■ захисні пристрої тощо.

Крім того, на працюючих накопичуються заряди статичної електрики, особливо в разі користування одягом із штучного волок­на, вовни, взуттям із підошвами, що не проводять електричного струму, а також під час виконання ручних робіт із речовинами-діелектриками й шліфувальною шкуркою.

Найпростіший і найнадійніший спосіб захисту від статичної електрики — заземлення технологічного обладнання, трубопроводів тощо. Необхідно передбачати також струмопровідні підлоги, анти­статичні рукавички.

Перед початком роботи з ручним електроінструментом слід пересвідчитися в тому, що він справний і є захисне заземлення.

Для роботи з інструментом під напругою 127...220 В треба наді­ти захисні окуляри, гумові рукавиці, галоші й користуватися гумо­вим килимком або сухим дерев'яним стелажем.

Залишаючи робоче місце навіть ненадовго, слід вимкнути електроінструмент.

У разі виявлення будь-якої несправності електроінструменту, заземлювального пристрою або штепсельної розетки треба негайно припинити роботу.

У приміщеннях без підвищеної й особливої небезпеки викори­стовуються світильники напругою 42 В. У приміщеннях з особливою й підвищеною небезпекою, в тісноті, в незручному положенні пра­цюючого застосовуються переносні світильники місцевого освітлен­ня напругою 12 В.

Пожежна безпека. Пожежі на автопідприємствах можуть виник­нути з таких причин:

ü порушення правил використання відкритого вогню, електрич­ної енергії;

ü виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях, захаращених пальними матеріалами;

ü використання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях;

ü експлуатація несправних систем опалення, електродвигунів, електронагрівальних приладів;

ü порушення норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів, вибухонебезпечних речовин.

Доорганізаційних протипожежних заходів належать:

■ розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;

■ організація вивчення цих правил та інструкцій;

■ визначення терміну, місця й порядку проведення протипо­жежного інструктажу;

■ організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

За здійснення всіх протипожежних заходів на АТП відповідає особа з числа керівного складу.

Кожне автопідприємство повинне матипервинні засоби пожежо­гасіння, до яких належать:

■ внутрішні крани з пожежними рукавами й стволами;

■ вогнегасники пінні, вуглекислотні, порошкові;

■ ящики й бочки з піском, водою;

■ покривала азбестові, повстяно-азбестові, брезентові;

■ ручний пожежний інструмент (гаки, ломи, сокири, пожежні відра тощо).

Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструкта­жах.

Усі проходи, проїзди й територію не можна захаращувати. Кількість автомобілів на стоянці має не перевищувати допустимої.

На території стоянки автомобілів забороняється: викону­вати будь-які роботи із застосуванням відкритого вогню; заряджати акумуляторні батареї; палити; зберігати використаний обтирний ма­теріал. Розлите паливо або оливу треба негайно прибрати. Водій повинен стежити за справністю електрообладнання й пересвідчуватися, що не підтікає паливо.

У разі спалахування автомобіля треба негайно видалити його із зони стоянки й вжити заходів для гасіння пожежі. Якщо виникла пожежа, слід викликати пожежну команду.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.