Становлення інституту господарського зобов’язання.

Міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет

Внутрішніх справ

Кафедра цивільного права та процесу

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідуючий кафедри

цивільного права та процесу

М.М. Чабаненко

Протокол засідання

кафедри №1 від 01.09.2012 р.

Лекція

з навчальної дисципліни «Господарське право»

ТЕМА № 7

«Господарські зобов’язання»

(Навчальний час - 2 години)

Для студентів

денної форми навчання

Дніпропетровськ – 2012

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Вступ.

1. Становлення інституту господарського зобов’язання.

2. Визначення та ознаки господарського зобов’язання.

3. Загальна характеристика видів господарських зобов’язань.

Висновки.

РЕКОМЕНДОВАНА Література

1. Конституція України, прийнята 28.06.1996 р.: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

2. Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. № 435-ІV): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

3. Господарський кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р. № 436-IV): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

4. Господарський процесуальний кодекс України, прийнятий 6 листопада 1991 р. (назва у редакції Закону України від 21 червня 2001 р. №2539-ІІІ)): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

5. Цивільний кодекс Української РСР, прийнятий 18 липня 1963 р. –(Втратив чинність): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https:// www.liga.net.

6. Про господарські товариства: Закон України від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

7. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 № 2343-XII (в редакції Закону України від 30.06.1999 р. N 784-XIV (784-14)): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

8. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 № 3425-XII.: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

9. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

10. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16.09.1997 p.: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

11. Про концесії: Закон України від 16.07.1999 р. № 997-XIV.: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

12. Про концесії на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг: Закон України від 14.12.1999 р. № 1286-XIV: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

13. Про угоди про розподіл продукції: Закон України вiд 14.09.1999 р. № 1039-XIV: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

14. Про електроенергетику: Закон України вiд 16.10.1999 р. № 575/97-ВР: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

15. Про виконавче провадження: Закон України вiд 21.04.1999 р. № 606-XIV (В редакції Закону № 2677-VI (2677-17) від 04.11.2010 р.).: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

16. Про банки і банківську діяльність: Закон України вiд 07.12.2000 р. № 2121-III.: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

17. Про платіжні системи і переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. № 2346-III: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

18. Про нафту і газ: Закон України вiд 12.07.2001 р. № 2665-III: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: // https://www.rada.gov.ua/.

19. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від вiд 18.11.2003 р. № 1255-IV: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

20. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. №2709-IV: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

21. Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів (ІНКОТЕРМС): Указ Президента України від 4 жовтня 1994 р: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

22. Про запровадження аукціонів з про­дажу нафти, газового конденсату, природного скрапленого газу та вугілля: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2000 р. вiд 04.04.2000 № 599: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

23. Про затвердження Статуту НАК «Украгролізинг»: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2001 р.): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

24. Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99. — Бюлетень НАМВУ. — 1996. — № 8. — С. 49.

25. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні: Затв. наказом Міністерства транспорта України від 14.10.1997 р. № 363. — ОВУ. — 1998. — № 8. — Ст. 314.

26. Правила приймання вантажів до перевезення: Затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644. — ОВУ. — 2000. — № 48. — Ст. 2108.

27. Правила видачі вантажів: Затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644. — ОВУ. — 2000. — № 48. — Ст. 2108.

28. Правила оформлення перевізних документів: Затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644. — ОВУ. — 2000. — № 48. — Ст. 2108.

29. Про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України: Інструкція від 3 березня 2004 р.: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

30. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладанням і виконанням договорів про спільну діяльність: Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 28 квітня 1995 р. за № 02–5/302: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

31. Про Закон України «Про благодійність і благодійні організації»: Лист Вищого арбітражного суду України від 14 січня 1998 р. № 01-8/9: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

32. Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів: Конвенція ООН від 11 квітня 1980 р. // Міжнародний комерційний арбітраж в Україні: теорія та законодавство / Торг.-пром. палата України; Під заг. ред. І. Г. Побірченка. — К.: Вид. Дім «Ін Юре», 2007. - 584 с. – С. 382–386.

33. Інкотермс: Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року): [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/.

34. Агарков, М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву [Текст] / М.М. Агарков: Монографія. – М.: Юриздат, 1940. – 192 с.

35. Беляневич, О.А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) [Текст] / О.А. Беляневич: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.

36. Бервено, С.М. Проблеми договірного права України [Текст] / С.М. Бервено: Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.

37. Бровченко, І. Деякі проблемні питання виконання зобов’язання третіми особами за цивільним законодавством України [Текст] / І. Бровченко // Вісник Академії правових наук України. - 2007. - № 3. - С. 125-132.

38. Боднар, Т.В. Суб’єкти виконання договірного зобов’язання [Текст] / Т.В. Боднар // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 28-31.

39. Варгаракі, І. М. Проблема співвідношення " оціночних понять" та принципів при виконанні цивільних зобов’язань [Текст] / І.М. Варгаракі // Південноукраїнський правничий часопис: Науковий журнал / Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ: Одеський юридичний інститут ХНУВС, 2006. - № 4. - С. 112-114.

40. Васильченко, В.В. Науково-практичний коментар Закону України „Про міжнародне приватне право”. [Текст] / В.В. Васильченко – К.: Істина, 2007. – 200 с.

41. Вінник, О.М. Господарське право [Текст] / О.М. Вінник: Курс лекцій. – К.: Атака, 2004. – 624 с.

42. Вінник, О.М. Господарське право: навчальний посібник [для студ. вищ. нач. закл.] / [Текст] / О.М. Вінник. – [2-ге вид., змін. та допов.]. – К.: Правова єдність, 2009. – 766 с.

43. Віхров, О.П. Договірні форми організаційно-господарських зобов’язань [Текст] / О.П. Віхров / Вісник господарського судочинства. - 2008. - № 5. - С. 105-109.

44. Гаршин, М.О. Виконання зобов’язань [Текст] / М.О. Гаршин // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С.23-24.

45. Годэмэ, Е. Общая теория обязательств [Текст] / Пер. с фр. И.Б. Новицкого – М.: Юридическое издательство Министерства юстиции СССР, 1948. – 512 с.

46. Господарський кодекс України: Науково-практичний коментар [Текст] / О.І. Харитонова, Є. О. Харитонов, В.М. Коссак та ін.; За ред. О.І. Харитонової. – Х.: Одіссей, 2007. – 832 с.

47. Гражданское право: В 4 т. Том 3: Обязательственное право: учебн. для студентов вузов, обучающихся по направлению 521400 «Юриспруденция» и по специальности 021100 «Юриспруденция» [Текст] / [Витрянский В.В. и др.]; Отв. ред. – Е.А. Суханов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 800 с.

48. Гусак, М. Недійсність господарського зобов’язання за Господарським кодексом України [Текст] / М. Гусак, В. Данішевська, Ю. Попов // Право України: Юридичний журнал. - 2007. - № 7. - С. 45-49.

49. Дрішлюк, В.І. Умови виконання господарських зобов’язань [Текст] / В. І. Дрішлюк // Південноукраїнський правничий часопис. - Одеса, 2009. - № 1. - С. 76-77.

50. Звєрєва, О.В. Організаційно-господарські зобов’язання: історичний аспект [Текст] / О.В. Звєрєва // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових праць / МВС України. Донецький юридичний інститут ЛДУВС: ВНР ДЮІ ЛДУВС, 2006. - Вип. 4. - С. 266-272.

51. Зобов’язальне право: теорія і практика: Навч. посібник [Текст] / За ред. О.В. Дзери. – К.: 1998. – 443 с.

52. Іоффе О.С. Зобов’язальне право. [Текст] / О.С. Іоффе: - М. «Вікно» 1975.- 546 с.

53. Иоффе, О.С. Избранные труды: В 4-х т. Т. ІІІ. Обязательственное право. [Текст] / О.С. Иоффе. – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 837 с.

54. Каплюк, М.В. Зміст господарських зобов’язань та підстави їх припинення [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/DiP/2009_46/5-11.pdf.

55. Ківалова, Т. С. Поняття та система зобов’язань у цивільному праві України [Текст] / Т.С. Ківалова // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. - Одеса, 2008. - Вип. 38. - С. 22-27.

56. Коломієць, Н. Становлення господарського зобов’язання як правової категорії [Текст] / Н. Коломієць // Право України. – 2006. – № 4. – С. 48-52.

57. Лисюк, Ю. В. Окремі аспекти господарсько-договірних зобов’язань [Текст] / Ю. В. Лисюк // Організаційно-правові засади боротьби з правопорушеннями на транспорті: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 9-10 жовтня 2009 р.). - Одеса, 2009. - С. 273-276.

58. Мушинський, В.В. Поняття та забезпечення виконання зобов’язання: економічний і правовий вимір [Текст] / В.В. Мушинський // Вісник ЖДТУ. – 2010. – № 3 (53). – С. 136–142.

59. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України [Текст] / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.

60. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України: 2-е вид., перероб. і допов. [Текст] / За заг. ред. Г.Л. Знаменськиого, В.С. Щербини; Кол. авт.: О.А. Беляневич, О.М. Вінник, В.С. Щербина та ін.; – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 720 с.

61. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. [Текст] / За відповід. ред. О.В. Дзери (кер. авт. кол.), Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. К.: Юрінком Інтер, 2005. Т. ІІ. – 1088 с.

62. Ніколенко, Л., Правові проблеми класифікації господарських зобов’язань [Текст] / Л. Ніколенко, А. Шмат // Підприємництво, господарство і право: Науково-практичний господарсько-правовий журнал. – 2007. – № 11. – С. 39-42.

63. Ніколенко, Л. Особливості господарського договору як підстави виникнення господарських зобов’язань [Текст] / Л. Ніколенко, Г. Лагуткіна // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 6. - С. 36-39.

64. Новицкий, И.Б., Лунц, Л.А. Общее учение об обязательстве. [Текст] / И.Б. Новицкий, Л.А. Лунц – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1950. – 416 с.

65. Павленко, Д. Цивілістичні концепції, засновані на принципі добросовісного виконання зобов’язань [Текст] / Д. Павленко // Підприємництво, господарство і право: Науково-практичний господарсько-правовий журнал. - 2008. - № 6. - С. 51-54.

66. Победоносцев, К.П. Курс гражданского права. Часть третья: Договоры и обязательства (по изданию 1896 г.). [Текст] / К.П. Победоносцев (Классика российской цивилистики). – М.: «Статут», – 2003. – 622 с.

67. Подцерковний, О. Грошові зобов’язання учасників господарських відносин як інститут господарського права [Текст] / О. Подцерковний // Підприємництво, господарство і право. - 2007. - № 2.

68. Покачалова, А. Поняття та правова природа забезпечення зобов’язань [Текст] / А. Покачалова // Юридична Україна. - 2010. - № 10. - С. 82-87.

69. Посполітак, В.В., Ханик-Посполітак Р.Ю. Аналіз наявних суперечностей та неузгодженостей між Цивільним та Господарським кодексами України. [Текст] / В.В. Посполітак, Р.Ю. Ханик-Посполітак – К.: Видавництво „Реферат”, 2005. – 264 с.

70. Проблемні питання у застосуванні Цивільного і Господарського кодексів України [Текст] / Під редакцією А.Г. Яреми, В.Г. Ротаня. – К.: Реферат, 2005. – 336 с.

71. Продаєвич, І. С. Систематизація підстав припинення зобов’язань [Текст] / І. С. Продаєвич // Південноукраїнський правничий часопис. - Одеса, 2008. - № 4. - С. 109-111.

72. Рим, Т.Я. Зміст грошового зобов’язання [Текст] / Т.Я. Рим // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць / Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів: РВВ ЛьДУВС, 2007. - Вип. 1. - С. 70-79

73. Саватье, Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк. [Текст] / Пер. с франц. и вступ. статья Р.О. Халфиной. – М.: Издательство «Прогрес», 1972. – 440 с.

74. Судова практика у справах господарського судочинства. Договірні зобов’язання. [Текст] / За загальною редацією І.І. Балаклицького, К.: Юрисконсульт, 2007. – 611 с.

75. Ходико, Ю. Проблема визначення об’єкта зобов’язального правовідношення [Текст] / Ю. Ходико // Вісник прокуратури: Загальнодержавне фахове видання. - 2008. - № 9. - С. 113-121.

76. Ходико, Ю. Предмет зобов’язання із договору та його ознаки [Текст] / Ю. Ходико // Вісник прокуратури. - 2009. - № 2. - С. 114-120.

77. Цивільне право України: Підручник: у 2 кн. [Текст] / О.В. Дзера (кер. авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С.Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – 2 -е вид. допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Кн.. 1. – 736 с.

78. Чалий, Ю. І. Квазізобов’язальні відносини за Цивільним кодексом України [Текст] / Ю.І. Чалий // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. - Харків, 2007. - Вип 37. - С. 307-312.

79. Чванкін, С.А. Правові наслідки порушення зобов’язання [Текст] / С.А. Чванкін // Актуальні проблеми держави і права: Зб. наук. праць. - Одеса, 2008. - Вип. 39. - С. 128-133.

80. Чернышева, И. В. Правовое положение субъектов в солидарных обязательствах [Текст] / И. В. Чернышева // Современное право: Новое в российском законодательстве: обзоры, комментарии, практика. - 2007. - № 4. - С. 51-57.

81. Шмат, Г.М. Правові проблеми визначення " господарське зобов’язання" [Текст] / Г.М. Шмат // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. - 2007. - № 2. - С. 115-120

82. Шмат, Г.М. Система способів та наслідки припинення господарських зобов’язань [Текст] / Г.М. Шмат // Судова апеляція. - 2007. - № 4. - С. 70-75.

83. Шмат, Г. М. Принципи виконання господарських зобов’язань [Текст] / Г.М. Шмат // Часопис Київського університету права. - 2008. - № 3. - С. 217-222.

84. Щербина, В.С. Господарське право: Підручник. [Текст] / В.С. Щербина. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 592 с.

85. Ярема, А.Г. та ін. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [В 4 т.] [Текст] / А.Г. Ярема, В.Я. Карабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. – Т. 2. – К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. – 864 с.

ВСТУП

Зобов'язальні правовідносини є органічною складовою системи господарських правовідносин. Вони індивідуалізують вимоги норм господарського права щодо взаємодії суб'єктів господарювання та інших учасників відносин у сфері господарювання, наділяють їх взаємними правами і обов'язками. У юридичних формах господарських зобов'язань, і тільки в них, реалізується господарський обіг – процес переміщення товарів (результатів виконаних робіт, наданих послуг) із сфери виробництва у сферу розподілу та обміну і через неї - у сферу споживання. У юридичних формах господарських зобов'язань здійснюються також певні організаційно-господарські (управлінсько-господарські) дії.

Мета даної лекції полягає у виявленні сутності та специфіки господарських зобов’язань.

Досягнення вказаної мети зумовило потребу вирішення головних завдань:

1) аналіз становлення інституту господарського зобов’язання;

2) формулювання визначення та виявлення ознак господарського зобов’язання;

3) надання загальної характеристики видів господарських зобов’язань.

Становлення інституту господарського зобов’язання.

Зобов’язання є однією із ключових правових категорій, що зумовлює постійну увагу до них як з боку законодавців, так і з боку науковців [55, с. 22].

Термін «зобов'язання» виник у цивільному праві, однак сфера, в якій застосовується термін зобов’язання поступово розширюється. Так, в науці трудового права і трудовому законодавстві термін „зобов’язання” стали вживати досить давно. Проте, застосування цього терміну в сфері трудового права не викликало скільки-небудь гострих проблем [85, с. 137].

В податковому законодавстві поняття „зобов’язання” з’явилося нещодавно. Проте його вживання стрімко набуло значного поширення і привело до виникнення певних проблем у практиці правозастосування в сфері податкових правовідносин [70, с. 169].

Отже, характер суспільних відносин на регулювання яких спрямовуються зобов’язання на сьогодні є досить широким і різноманітним. З цього приводу слід вказати, що в Цивільному кодексі України (далі – ЦК України) не підкреслюється цивільно-правовий характер зобов’язань тільки тому, що про інші види зобов’язань в ньому не йдеться взагалі.

Категорія зобов'язання (зобов'язального правовідношення) і сьогодні є однією з основних категорій приватного права, легальне визначення якої закріплене у ст. 509 ЦК України. Згідно її положень„зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку” [2].

Характерними рисами зобов'язального правовідношення, що відрізняють його, наприклад, від речових правовідносин, є наявність визначеного кола осіб - учасників зобов'язання - суб'єктів зобов'язання (боржника та кредитора), а також його особливого об'єкта - цивільно-правового обов'язку боржника перед кредитором і, відповідно, права вимоги кредитора до боржника [58, с. 136].

Отже, зобов'язальні правовідносини передбачають юридичний зв'язок певних осіб – учасників зобов'язання, що відрізняє їх від правовідносин абсолютного характеру, де праву суб'єкта протистоїть обов'язок усіх і кожного утримуватися від дій, які порушують це право (право власності, право господарського відання тощо). У зобов'язанні беруть участь дві сторони: зобов'язана сторона, зокрема боржник, зобов'язаний вчинити певну дію, що становить зміст зобов'язання, чи утриматися від певних дій, та управнена сторона, зокрема кредитор, який має право вимагати виконання зобов'язання [60, с. 307].

Загалом, слід вказати, що елементами зобов’язальних правовідносин є:

суб’єкти – учасники зобов'язань (кредитор і боржник);

об’єкти – тобто те, з приводу чого встановлюються правовідносини (речі, продукти творчої діяльності, результати дій тощо) [75, с. 121];

зміст зобов'язання – правомочності та обов’язки його суб’єктів.

Незважаючи на те, що термін „ зобов'язання” виник у цивільному праві, особливості господарської діяльності та її правового регулювання дозволяють окремо виділяти саме господарські зобов'язання, оскільки учасники відповідних відносин, крім звичної координації своїх дій, мають зважати на субординацію – необхідність формувати свою волю в рамках, установлених державою. Зобов'язання перетворюється з цивільно-правових майнових правовідносин в правовідносини майново-управлінські, тобто регульоване господарським правом відповідно до специфіки його предмета [46, с. 331].

Вбачається, що ці різновиди зобов'язань мають відокремлюватися один від одного за підставами їх виникнення та за суб'єктним складом. При цьому правильна кваліфікація зобов'язання (його віднесення до цивільних або, навпаки, до господарських зобов'язань) відіграватиме вирішальну роль для визначення правового регулювання таких зобов'язальних відносин - для встановлення порядку зміни або припинення зобов'язання, для вирішення питання про відповідальність за порушення зобов'язання, для визначення диспозитивних норм, що мають застосовуватися до зобов'язання, тощо.

Категорія господарського зобов'язання своєму виникненню зобов'язана науці господарського права, яка розглядає господарські зобов'язання як одну з фундаментальних господарсько-правових категорій, що відображає зміст особливої правової форми господарських відносин. Сформульоване спочатку доктринально в юридичній літературі, а тепер закріплене (з деякими модифікаціями, викликаними змінами в економічній системі) в ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України), визначення поняття господарського зобов'язання дозволяє з'ясувати його основні ознаки, за якими воно відрізняється від зобов'язання цивільно-правового [56, c. 48-52].

Висновки з 1 питання.

Термін «зобов'язання» виник у цивільному праві, однак сфера, в якій застосовується термін зобов’язання поступово розширюється. Категорія зобов'язання (зобов'язального правовідношення) і сьогодні є однією з основних категорій приватного права, легальне визначення якої закріплене у ст. 509 ЦК України.

Незважаючи на те, що термін „ зобов'язання” виник у цивільному праві, особливості господарської діяльності та її правового регулювання дозволяють окремо виділяти саме господарські зобов'язання, оскільки учасники відповідних відносин, крім звичної координації своїх дій, мають зважати на субординацію – необхідність формувати свою волю в рамках, установлених державою.

Сформульоване спочатку доктринально в юридичній літературі, а тепер закріплене (з деякими модифікаціями, викликаними змінами в економічній системі) в ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України), визначення поняття господарського зобов'язання і на сьогодні є однією із центральних категорій господарського права.