Визначення, ознаки та види господарських товариств.

Господарські товариства - це господарські організації, які створюються фі­зичними та/або юридичними особами на договірних засадах шляхом об'єднання майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку (як загальне правило).

Правове становище господарських товариств регулюється Господарським ко­дексом України (статті 79-92), Цивільним кодексом України (статті 113-162), За­коном України від 19.09.1991 р. «Про господарські товариства».

Господарські товариства можуть бути різних видів та форм.

Види господарських товариств визначено у статтях декількох нормативно-правових актів — у ч. 1 ст. 80 ГК України, ч. 2 ст. 113 ЦК України та ч. 2 ст. 1 Закону України «Про господарські товариства».

У назві ст. 113 ЦК України вжито термін «види», а в ч. 2 цієї ж статті йдеться про «форми» господарських товариств — такі самі, як і види згідно ст. 80 ГК України. Таким чином, законодавець фактично ототожнює ці поняття.

Господарські товариства можуть бути різних видів і форм. Поділ господар­ських товариств на види здійснюється за певними ознаками, а на форми - за су­купністю ознак.

Класифікація господарських товариств має практичне значення: законодавство передбачає застосування різних принципів правового регулюван­ня щодо певних видів господарських товариств, насамперед щодо товариств, які належать до об'єднань капіталів і персональних товариств.

Подібний поділ гос­подарських товариств, широко відомий у комерційному праві (як зарубіжному, так і вітчизняному), здійснюється за ознакою домінування в них майнових чи персональних елементів.

Персональними товариствами або об'єднаннями осіб є такі господарські това­риства, в яких домінують особисті елементи. Для таких товариств (а до них нале­жать повне товариство і командитне товариство) притаманні специфічні риси:

• установчий документ - засновницький договір, а в командитному товари­стві з одним повним учасником - меморандум;

• обов'язковість не лише майнової, а й персональної участі в товаристві для всіх (повне товариство) або частини його учасників (командитне товариство);

• створення товариства з метою спільного здійснення його учасниками під­приємницької діяльності, у зв'язку з чим традиційною (зафіксованою в законодавстві країн ринкової та більшості країн перехідної економіки) ви­могою до учасників повного товариства та повних учасників (повних това­ришів) командитного товариства є наявність у них статусу зареєстрованого суб'єкта підприємництва (в Законі «Про господарські товариства» та Ци­вільному кодексі України така вимога відсутня, але передбачена ч. 7 ст. 80 Господарського кодексу України);

• наявність у всіх (повне товариство) або частини учасників (командитне това­риство) повної субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства;

• відсутність законодавчих вимог до мінімального розміру майна товариства та порядку його формування (за окремими винятками); це має визначатися засновницьким договором/меморандумом;

• управління справами здійснюється безпосередньо самими учасника­ми товариства, що несуть повну субсидіарну відповідальність за його зобов'язаннями;

• порядок управління справами товариства визначають самі учасники, закрі­плюючи його в засновницькому договорі;

• заборона для таких учасників конкурувати з товариством;

• складність виходу з товариства (заборона або обмеження можливості відступлення учасником своєї частки третім особам, необхідність повідомлен­ня про вихід за певний термін).

До об'єднань капіталів належать господарські товариства, в яких доміну­ючими є майнові елементи (акціонерне товариство/AT, товариство з обме­женою відповідальністю/ТОВ і товариство з додатковою відповідальністю/ ТДВ). Попри наявність значних відмінностей між цими товариствами, вони мають спільні ознаки, що є характерними саме для цієї групи господарських товариств:

• обмеження ризику учасників товариства за результати діяльнос­ті товариства розміром сплачених вкладів (акцій) і відсутність у них (учасників AT, TOB) чи обмеженість субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства (притаманно для учасників ТДВ), що викли­кає застосування спеціальних механізмів захисту інтересів кредиторів товариства;

• законодавчі вимоги до мінімального розміру статутного фонду (капіталу), резервного фонду, порядку їх формування та необхідності підтримання не нижче певного розміру (подібні вимоги встановлюються з метою захисту інтересів кредиторів товариства);

• основний установчий документ - статут;

• участь учасників в управлінні справами та розподілі прибутку товариства залежить, як правило, від розміру їхніх часток у статутному фонді/капіталі товариства;

• здійснення управління товариством за допомогою його органів (вищий -загальні збори учасників; виконавчий орган, що може формуватися не лише з учасників товариства, а й з найманих працівників; контрольний орган чи інші форми контролю за діяльністю виконавчого органу), порядок форму­вання та вимоги до яких встановлюються законом і статутом товариства;

•

• обов'язковість майнової та необов'язковість персональної участі в товари­стві (за деякими винятками) для його учасників;

• можливість виходу учасника з товариства в будь-який момент за його бажан­ням з дотриманням встановленої законом і статутом товариства процедури;

• можливість створення таких товариств однією особою та функціонуван­ня у складі однієї особи (ч. 2 ст. 114, ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 151, ч. 4 ст. 153 Цивільного кодексу України; ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України, щодо створення ВАТ у процесі приватизації шляхом перетворення держав­них унітарних підприємств - ч. З ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна», щодо державних акціонерних товариств і державних холдингових компаній - Указ Президента України від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію підприємств», ст. 6 Закону України від 15.03.2006 р. «Про холдингові компанії в Україні»).

• можливість здійснення контролю над товариством з боку одного учасника, який володіє контрольним пакетом акцій (відповідною часткою в статутно­му фонді товариства).

Залежно від особливостей створення, правового статусу засновників та учас­ників, порядку управління, організаційної структури та інших ознак господарські товариства можуть мати такі форми (хоча законодавець їх визначає як види):

по­вне товариство (ПТ),

командитне товариство (КТ),

акціонерне товариство (AT),

товариство з обмеженою відповідальністю (TOB),

товариство з додатковою від­повідальністю (ТДВ).

Історична першість належить персональним (повному та командитному) това­риствам, які домінували у сфері господарювання протягом багатьох століть. Поява більш пристосованих до умов економічної конкуренції об'єднань капіталів у особі акціонерних товариств поклала край домінуванню персональних товариств.

На рубежі XVI-XVII століть з ініціативи підприємців майже одночасно в Голландії та Англії виникли перші акціонерні товариства з однаковою назвою -Ост-Індські компанії.

Другий представник об'єднань капіталів - товариство з обмеженою відпові­дальністю - своєю появою завдячує німецьким юристам, які за дорученням пар­ламенту наприкінці XIX століття розробили три законопроекти про нову форму товариства, яке б мало привабливі для малого бізнесу риси акціонерного това­риства (насамперед відсутність у акціонерів субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями товариства) і повного товариства (забезпечення закритості това­риства).

Один з цих законопроектів був прийнятий німецьким парламентом і досі є чинним. Закон Німеччини від 20 квітня 1892 р. «Про товариства з обмеженою відповідальністю» завдяки ґрунтовності та оптимальності регулювання відносин, що виникають при створенні, функціонуванні та припиненні таких товариств, є взірцем для законодавців інших країн.

Товариство з додатковою відповідальністю фактично є модифікацією товариства з обмеженою відповідальністю і відрізняється від останнього лише наявністю у його учасників додаткової обмеженої відповідальності за зобов'язаннями товариства.

Повне товариство - це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додат­кову відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитне товариство - це таке господарське товариство, в якому один або більше учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть по його боргах додаткову відповідальність усім, своїм майном, на яке за за­коном може бути звернене стягнення {повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми внесками {вкладники).

Акціонерне товариство (АТ) - це таке господарське товариство, статут­ний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної номінальної вартос­ті, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товари­ства, у межах вартості належних їм акцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) - це таке господарське това­риство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім своїм майном; учасники, які повністю сплатили свої внески, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості своїх внесків.

Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) - це таке госпо­дарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначе­них установчими документами розмірів, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном, а у разі його недостатності - також майном учасників у визначеному статутом товариства кратному розмірі до вкладу кожного з них.