Границя функції, 2 визначні границі.

Границя функції в точці — фундаментальне поняття математичного аналізу, зокрема аналізу функцій дійсної змінної, число, до якого прямує значення функції, якщо її аргумент прямує до заданої точки. Строге математичне означення границі функції дається мовою δ -ε.

Приклади границь, що містять невизначеності виду нуль розділити на нуль (0/0) часто зустрічаються у тригонометричних функціях. Для їх розкриття використовують першу чудову (особливу) границю, суть якої полягає в тому, що границя відношення синус функції до аргументу, коли той прямує до нуля рівна одиниці

На її основі можна отримати ряд корисних для практики наслідків першої границі

1)
2)
3)

Друга особлива границя дозволяє розкривати невизначеності виду одиниця в степені безмежність .
Формуа другої чудової границя аведена нижче

де e=2, 71828182849045... – експонента.
На основі другої особливої границі отримують наступні формули (висновки)
1)
2)
Завдання на границі, які зводяться до першої та другої особливих (чудових) границь зустрічаються доволі рідко.