Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Гуманне поводження






 

Стаття 4 — основні гарантії

1. Всі особи, які не беруть безпосередньої участі або припинили брати участь у воєнних діях, незалежно від того, обмежена їх свобода чи ні, мають право на повагу до своєї особи, своєї честі, своїх переконань і своїх релігійних обрядів.

За всіх обставин з ними поводяться гуманно, не роблячи різниці. Забороняється віддавати наказ не залишати нікого в живих.

 

 

Частина III

Поранені, хворі та особи, які зазнали аварії корабля

Стаття 7 — захист і догляд

1. Всі поранені, хворі та особи, які зазнали аварії корабля, незалежно від того, чи брали вони участь у збройному конфлікті, користуються повагою і захистом.

2. За всіх обставин з ними поводяться гуманно і надають їм у максимально можливій мірі і у найкоротші терміни медичну допомогу та догляд, яких вимагає їх стан. Між ними не роблять ніякої різниці з яких би то не було міркувань, крім медичних.

Стаття 8 — розшук

В усіх випадках, коли це дозволяють обставини і, особливо після бою, безвідкладно вживаються всі можливі заходи для того, щоб розшукати і підібрати поранених, хворих і осіб, які зазнали аварії корабля і захистити їх від пограбування та поганого поводження, забезпечити їм необхідний догляд, а також для того, щоб розшукати мертвих і перешкодити їх пограбування та належним чином поховати.

Стаття 9 — захист медичного та духовного персоналу

1. Медичний та духовний персонал користується повагою і захистом, і йому надасться вся можлива допомога для виконання ним своїх обов'язків. Він не повинен примушуватися до виконання завдань, що не сумісні з ного гуманітарною місією.

2. Не можна вимагати, щоб при виконанні своїх функцій медичний персонал віддавав перевагу будь-якій особі, крім міркувань медичного характеру.

Стаття 10 — загальний захист осіб, які виконують медичні функції

1. Ні за яких обставин ні одна особа не може підлягати покаранню за виконання нею медичних функцій, сумісних з медичною етикою, незалежно від того, в інтересах якої особи виконуються ці функції.

Стаття 11 — захист медичних формувань і санітарно-транспортних засобів

Медичні формування та санітарно-транспортні засоби у будь-який час користуються повагою і захистом і не можуть бути об'єктом нападу.

Захист, на який мають право медичні формування і санітарно-транспортні засоби, припиняється лише у тому випадку, якщо вони використовуються для здійснення ворожих дій, що виходять за рамки їх гуманітарних функцій. Проте, надання захисту може бути припинене тільки після попередження з встановленням, коли це потрібно, розумного терміну і після того, як таке попередження не було взяте до уваги.

Стаття 12 — розпізнавальна емблема

Під контролем відповідної компетентної влади передбачається носіння або розміщення на видному місці розпізнавальної емблеми червоного хреста, червоного півмісяця або червоного лева і сонця на білому фоні медичним або духовним персоналом, медичними формуваннями і санітарно-транспортними засобами.

Вона користується повагою за всіх обставин. Емблема не повинна використовуватися не за призначенням.


Додаток 21

ПАМ'ЯТКА

військовослужбовцям збройних сил УКРАЇНИ щодо застосування норм міжнародного гуманітарного права

 

І. Загальні положення

1. Міжнародне гуманітарне право (МГП) являє собою систему правових принципів і норм, що містяться у міжнародних договорах (угодах, конвенціях, протоколах), і які регулюють відношення ніж державами у період збройного конфлікту.

II. Заборонені методи ведення війни

2. До заборонених методів ведення війни відносяться:

а) зрадницьке вбивство або поранення осіб, які належать військам противника;

б) застосування катувань з метою одержати деякі відомості;

в) використання не за призначенням розпізнавальних національних і міжнародних емблем, сигналів, прапорів;

г) вбивство парламентера та осіб, що його супроводжують (сурмача, барабанщика);

д) віроломство;

є) віддання на пограбування міста або місцевості;

є) атака, бомбардування або знищення санітарних закладів, госпітальних суден (санітарних транспортів), санітарних літаків, які мають належні розпізнавальні знаки, санітарного персоналу;

ж) вбивство або поранення осіб противника, які, поклавши зброю або не маючи засобів захисту, здалися у полон;

з) напад на осіб, що виведені із ладу, а також на осіб, що покинули літальний апарат, який зазнав стихійного лиха (за винятком осіб, які відносяться до повітряно-десантних військ);

и) знищення або захоплення ворожої власності, крім випадків, коли такі дії викликаються воєнною необхідністю;

і) захоплення суден, що призначені для берегового риболовства або потреб місцевого мореплавства, госпітальних суден, а також суден, що виконують наукові і релігійні функції;

і) здійснення геноциду, апартеїду;

к) взяття заложників;

л) бомбардування військовими літаками, морськими кораблями незахищених міст, портів, селищ, житла, історичних пам'ятників, храмів, госпіталів, за умови, що вони не використовуються з воєнною метою;

м) терор відносно до місцевого населення;

н) віддання наказу нікого не залишати в живих, погрожувати цим або вести воєнні дії на цій основі;

о) змушеная осіб супротивної сторони брати участь у воєнних діях, що направлені проти їх країни;

п) застосування голоду серед цивільного населення;

р) знищення культурних цінностей, історичних пам'ятників, місць виконання культу тощо, що складають культурну або духовну спадщину народу, а також їх застосування для забезпечення успіху у воєнних діях.

 

III. Заборонені дії відносно жертв війни

3. Норми МГП відносно жертв війни забороняють:

а) посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема, різні види вбивства, каліцтва, жорстокого поводження, катування, мук;

б) колективні покарання;

в) посягання на людську гідність, зокрема, зневажливе і принижуюче поводження;

г) проведення медичних і наукових експериментів;

д) застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином установленим судом при наявності судових гарантій, які признані необхідними цивілізованими націями;

є) перетворення цивільного населення або окремих цивільних осіб в об'єкт нападу; є) здійснення нападу невиборчого характеру, стосовно цивільного населення або цивільних об'єктів, коли відомо, що такий напад буде причиною надмірних людських втрат, поранення серед цивільних осіб або завдасть збитків цивільним об'єктам;

ж) здійснення нападу на установки або спорудження, які мають небезпечні сили, коли відомо, що такий напад буде причиною надмірних людських втрат, поранення серед цивільних осіб або завдасть збитків цивільним об'єктам.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.