Одиниці монтажної структури екранного твору

На початку кінематографічної ери фільми складалися лише з одного – фактично позамонтажного компоненту – кадру-сцени. Дія розгорталась немов би на сцені театру, або в площині «живої» фотографії.

Подальший розвиток монтажної драматургії дуже швидко сформував чітку структуру монтажно-драматургічних елементів.

Їх першооснова – монтажний кадр, тобто фрагмент екранного зображення від закінчення попереднього кадру до початку наступного.

Кілька послідовних кадрів, які складають завершену фізичну дію, або завершений художній образ, мають назву монтажної фрази. а входить до структури сцени, епізоду. Важливим завданням утворення монтажної фрази є організація її ритмічної структури, яка значною мірою визначає і ритмічну структуру загальної драматургії сцени, епізоду, котрі, як правило, складаються з кількох монтажних фраз.

Наступний рівень монтажної драматургії – сцена. Це змістовна частина епізоду, яка відбувається протягом певного цілісного часу в одному місці.

Натомість відносно самостійна частина сюжетної композиції, яка характеризується єдністю теми та дії, має назву епізод. Епізод має власну завершену внутрішню драматургію, що, зазвичай, обертається навколо певної події – фізичної, смислової, мовної. Епізод може складатися з кількох сцен.

Певна змістовна самостійність епізоду, як драматургічної форми, зрідка дає підстави іменувати «епізодами» окремі фільми в складі кіно-, телевізійних циклів, поєднаних єдиним сюжетом (наприклад фільми серіалу «Зоряні війни», кожний з який має підзаголовок, на кшталт «Зоряні війни. Епізод IV: Повернення надії» режисера Джорджа Лукаса).

Необхідна для розкриття драматургічного змісту кількість епізодів поєднується в завершений екранний твір (фільм, програму).

Якщо кілька епізодів складають завершений фрагмент загальної структури екранного твору, такий елемент драматургічної побудови має назву частини. Прикладом частини можуть бути окремі новели загальновідомої кінокомедії Л. Гайдая «Операція «И».

Частинами називають також окремі фільми, що мають завершений сюжет, але мають в основі своєї драматургії тих самих персонажів або розвивають одну тему. Прикладом є численні «Матриці», «Міцні горішки», «Форсажі» та інші пригодницькі та фантастичні фільми.

В кіновиробництві частиною називають також фрагмент фільму, який не перевищує 285 метрів і вміщується в одну коробку для зручності технологічного опрацювання, демонстрації та збереження.

Найвищий рівень монтажної організації екранного твору – серія і відповідно – серіал. Відмінність серіалу від окремого фільму, програми полягає у відносній незавершеності дії, увага до розвитку якої тривалий час підтримується завдяки фрагментарному показу серіала. При цьому телебачення використовує властиву серійності здатність посилювати телевізійний «ефект присутності».