Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сакраментальна ментальність: тілесність історії спасіння в СЗ






Сакраментальна ментальність - це свідомість того, що історія Бога з людьми здійснюється у подіях спасіння, у діях та зустрічах, які історично відбулися. Вони стають символами божої близькості: в них Бог об’являється людям та, наближаючись до них, їх перемінює.

Ця двояка структура (об’явитися - датися) розрізняє також концепцію об’явлення як авто комунікацію, тобто Бог дарується, і таким чином об’являє, ким він є. Отож, сакраментальна ментальність означає: Бог себе дарує людям фізичним (тілесним) способом, дозволяє досвідчувати себе у сприйнятливому вимірі.

Центральним символом СЗ є Вихід ізраїля з єгипетської неволі. Ця подія є історично достовірна. Втеча з Єгипту, перехід через море, процес формації ізраїльського народу стається для ізраїля вирішальним досвідом з Богом: Бог його вибирає, його визволяє, його спасає і дає пізнати себе у цих подіях як Jahveh, як Визволитель, Спаситель і Бог, сильний та довіри гідний. Щорічне свято Pesach робить знову актуальним та реальним цей досвід з Богом. Воно є так би мовити символом в символі: розповідь та повторення у ритуальній грі пригадують початок історії з Ягве, і таким чином ця сама історія стається знову реальністю ізраїля.

Реалізуючим символом любові Бога є передусім Тора. У ній об’являється вибрання ізраїля, нею Бог робить можливим для свого народу жити повноцінне життя в обітованій землі. Закон не є звичайним словом, але має важливе життєве значення, більше того, як говориться в книзі Второзаконня, “Слово є вашим життям” (Втор 32, 47: “Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі”; 4, 32-40). Воно урочисто читається вголос (Втор 31, 10-11), над його мудрістю необхідно роздумувати день і ніч (Пс 1, 2).

Сакраментальну структуру мають також пророчі символічні дії: пророк Ілля покриває власним плащем Єлисея, і таким чином він стається його учнем (1 Цар 19, 19-21); Осія одружується з повією, і цим самим показує ставлення та поведінку Ягве до свого вибраного невірного народу (Ос 3, 1-5; 1, 2-9); Єремія, незважаючи на те, що є ув’язнений, купляє поле і таким чином пророчить те, що “будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому краї! ” (Єр 32, 6-15) і т. д. «Між символічними діями та реальністю, яку представляє символ, існує так званий сакраментальний реальний зв’язок..., пророчі діяння не є лише виражаючим засобом, але діями, які є заангажовані в реальну подію, про яку йде мова; тобто не йдеться лише про вражаючий символ, але у найвищій мірі ефективний та преображаючий» (G. Fohrer, Handlungen, 115s.).

Вся історія ізраїля має характер символу. Впродовж усієї історії спасіння ізраїльський народ досвідчує Бога в конкретних життєвих обставинах як того, який визволяє з рабства, береже та провадить свій народ до гідного життя.

У більш широкому розумінні увесь створений світ, а зокрема людину, яка була створена на образ і подобу Божу, можемо розуміти як “символ” Бога. В це створіння Бог вкладає та об’являє свою могутність та благовоління[3].

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.