Основні тенденції зайнятості в Україні

Сучасна структура зайнятості в Україні − як за секторами економіки, так і за професійним статусом - далека від стандартів економічно розвинених країн. Найбільша чисельність зайнятих - майже 5 млн. осіб або близько чверті загальної кількості зайнятих - сконцентрована у сільському господарстві, мисливстві, лісовому та рибному господарстві. Більше половини з них працюють в особистих селянських господарствах, де зберігається спосіб виробництва, заснований на простій фізичній праці. Це свідчить про низьку продуктивність їх праці та неефективне використання трудового потенціалу. Натомість надто низькою є частка зайнятих у будівництві та обробній промисловості, зокрема у виробництві машин та устаткування, виробництві електричного та електронного устаткування, виробництві транспортного устаткування, тобто у тих видах діяльності, які забезпечують інвестиції в економіку країни.

Не відповідає завданням інноваційного розвитку і професійний склад зайнятих: Спостерігається перерозподіл зайнятості на користь некваліфікованої робочої сили, що свідчить про домінування в економіці України застарілих технологій і відсутність будь-яких інноваційних процесів. Майже п’ята частина зайнятих працює на посадах, що не відповідають рівню їхньої освіти. Зокрема кожний двадцять третій працівник з вищою освітою в Україні зайнятий на роботах, які такого рівня освіти не потребують. Зростання обсягів підготовки фахівців із вищою освітою забезпечується переважно за рахунок спеціальностей економіки та права, тоді як кількість випускників інженерних спеціальностей, які мають впроваджувати нові технології у виробництво практично не змінюється.

Зменшується пропозиція кваліфікованих представників робітничих професій: частка осіб з професійно-технічною освітою серед економічно активного населення скорочується. При цьому близько третини економічно активних осіб не мають професійної освіти.

Через відсутність реальних можливостей знайти гідно оплачувану роботу значна частина населення працює за кордоном як легально, так і нелегально. За експертними оцінками, у середньому за рік за межами України працюють 2, 5-3 млн. наших громадян України.

Неефективна структура зайнятості віддзеркалює реалізацію моделі економічного розвитку, яка базується на дешевій робочій силі. Це може призвести до втрати трудового потенціалу суспільства та деградації робочої сили.

Розглянемо світові тенденції зайнятості. У другій половині двадцятого століття відбулися серйозні структурні зрушення в економіці, спричинені науково-технічним прогресом, що відобразилося у впровадженні мікроелектроніки. Відбулося згортання і реструктуризація галузей обробної промисловості, швидко розширилася сфера послуг.

В результаті виділяють «інформаційну» модель структури зайнятості, для якої характерним є розширення сфери послуг та «інформаційно-індустріальну» модель з високою питомою вагою зайнятих у обробній промисловості. «Інформаційна» модель зайнятості властива англосаксонським країнам. У Великій Британії, наприклад, у 1996 р. у сфері послуг було зайнято 70% робочої сили, а в Канаді - 73%. Модель «інформаційно-індустріальна» є розповсюдженою у Японії, в якій в середині 90-х у сфері послуг було зайнято 58, 4%, в Німеччіні 63%, у Франції 69%, в Італії 62%.

Найбільш поширеною у сфері послуг є галузь інформатики. У цій галузі спостерігаються найбільш високі темпи приросту зайнятості. У США, Канаді і Великій Британії в цій галузі зосереджено відповідно 48, 3%; 45, 7%; 45, 8% всіх зайнятих у сфері послуг. У Японії і Німеччіні показник значно нижчий (32, 2 і 28, 4% відповідно). Сфера інформаційних послуг вважається найбільш перспективною в новій економіці, а знання й інформація перетворюється на основне джерело підвищення продуктивності праці і економічного зростання.

Все більший розвиток галузі інформаційних та комунікаційних технологій зумовив поширення таких нетрадиційних форм зайнятості, як тимчасова, часткова, короткострокова, контрактна, надомна. У економічно розвинених країнах від 60 до 85% жінок, які працюють за гнучкою системою організації праці, обирають саме такі форми зайнятості.