Заняття 29

тема. поДвір’я БаБУсі оДарКи

програмовий зміст: дати дітям знання про життя свійських тварин і птахів; ознайомити зі спорудами сільського господарства (хата, хлів, тин); удоско- налювати знання про український одяг, віночок; виховувати повагу й ша- нобливе ставлення до народних традицій (у формі гри); розвивати уяву, спос- тережливість, зв’язне мовлення.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Сьогодні, любі малята, ми з вами підемо в гості до ба- бусі Одарки. А допоможе нам чарівний клубочок. Куди він покотився, туди ми і підемо.

А ось і сільське подвір’я.

— А що це за скринька стоїть посеред подвір’я і ще й ворушиться.

Дидактична гра «Чарівна скринька»

У скриньці свійські тварини — іграшки.

В и х о в а т е л ь (бере зі скриньки іграшку, розповідає про неї або загадує загадку, а коли діти відгадали, виставляє тварину на килим).

Ніс — п’ятачок,

Хвостик — гачок, Рожева спинка,

Це чудова... (свинка).

Кругом бочки, бігають клубочки. (Квочка з курчатками.)

В и х о в а т е л ь. Підкажіть, дітки, де вони будуть почуватися краще? (Діти знаходять місце для курчат, якомога далі від собаки, щоб не налякала малих.)

— А хто це так весело співає свою пісеньку?

Рано вранці я встаю

І кричу: «Ку-ку-ріку!»

З добрим ранком всіх вітаю, До роботи закликаю. (Півень.)

— Ось у нас який гарний півник, а гребінець який чудовий!

А у скрині ще одна загадка.

Їсть кольорові квіточки,

Щоб у діточок були рожеві щічки. Цілий день все «му» та «му»

«Молока, — кричить, — кому?»

Розглядають картинку «Корова».

Дидактична гра «хто як кричить»

мета: навчати дітей відтворювати голоси тварин, закріплювати знання про свійського птаха — півня; виховувати любов до природи.

матеріал: набір іграшок «Свійські тварини».

Вихователь виставляє іграшку на стіл, запитує хто це, де живе, як кричить.

В и х о в а т е л ь. А що ж це за подвір’я без криниці?

Раніше на кожному подвір’ї була криниця. А біля неї завжди стояло пов- не відро води. Це означало, що господарі добрі, привітні люди.

Розглядання криниці.

— Дітки, а в гарної господині завжди на подвір’ї росло багато квітів. На- віть тин вона прикрашала квіточками і висаджувала рослину, про яку я вам зараз загадаю загадку.

У зеленім картузі

На одній стоїть нозі, Коло вуха китиця, Золотом він світиться. Звичка гарна отака —

Він голівку поверта. (Соняшник.)

— До чого гарне подвір’ячко, хата є, і хлів, і тин, і тварини, навіть крини- ця, квіточок багато. А кого ж не вистачає? Мабуть, господині. Ось вона гос- подарочка — бабуся Одарочка. (Із віночком у руках, в українському вбранні.)

— Подивіться діти, як вона гарно вбрана. (Огляд національного вбрання). Б а б у с я (звертає увагу дітей на віночок). Раніше всі дівчатка обов’язково носили на голові віночок. Люди вірили, що віночок не тільки прикрашає

голівку, але й лікує її.

Огляд віночка.

народна гра «Чий віночок найкращий»

Діти розподілені на дві групи. Кожна група стає в коло. На слова або пісню ви- хователя:

Візьмемося за руки, Підемо на луки,

Там сплетемо віночок, Станемо в таночок.

Діти беруться за руки і йдуть по колу ліворуч. На останні рядки зупиняються, піднімають руки догори. Вихователь в цей час проказує:

Чий найкращий вінок, Той піде у танок.

Діти швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Вихователь відзначає, в яко- му колі діти швидко поклали руки на плечі і дотримують форми кола. Діти з відзна- ченого кола танцюють, а решта дітей плескає в долоні.

підсумок

В и х о в а т е л ь. Хто живе у бабусі Одарки на подвір’ї?

— Вже час повертатися. Клубочок приведе нас у дитячий садок. До по- бачення, бабусю!