Тема. БаБУсина сКриньКа

УДК 373.2

ББК 74.102

ISBN 978-966-333-723-4

© Юрченко Н. Ф., укладання, 2008

© Семякіна О. А., ілюстрації, 2008

© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2008

ДрУга

МолоДша грУпа

РозвитоК мовлення

Заняття 1

тема. БаБУсина сКриньКа

програмовий зміст: учити дітей правильно і чітко промовляти звук [к]; продовжувати навчати дітей розповідати українські забавлянки, пі- сеньки; звуконаслідувати слова, тренувати дітей у вимові з різною си- лою голосу; розвивати голосовий апарат, пальцеву моторику, навички творчої діяльності; пам’ять, увагу; виховувати інтерес до ігор, народ- ної творчості.

Словник: збагачувати дитячий словник словами скринька, квочка, зозу- ля; активізувати вживання слів: яскраве, тепле, лагідне, маленькі, жовтень- кі, пухнасті, м’якенькі.

матеріал: скринька; картинка із зображенням дощику, сонечка, іграш- ки: квочка, курчата, зозуля; намальовані долоньки; солодкий хлібець.

Хід заняття

Заходить вихователь у костюмі бабусі.

— Добрий день, мої малята!

— Добрий день, бабусю!

— Подивіться, що я вам принесла. Це скринька.

— Що це, дітки? (Діти повторюють хором і поодинці.)

— Як ви думаєте, що лежить у скриньці?

(Міркування дітей.)

— У цю скриньку я поклала українські забавлянки й пісеньки.

— Давайте ми з вами трішки пограємося. Ой, що це капає?

(Виставляється картинка із зображенням дощику.)

— Як капає дощик? (Крап-крап.)

(Діти повторюють хором і поодинці з різною силою голосу.)

— Але якщо дощик іде довго, стає сумно. Давайте з вами покличемо со- нечко!

(1–2 дитини розповідають закличку.) Сонечко, сонечко

Виглянь у віконечко.

Там дітки граються

Тебе дожидаються.

(Зі скриньки вихователь дістає картинку із зображенням сонечка.)

— Подивіться, яке сонечко? (Яскраве, тепле, лагідне...) Здогадайтеся, хто це гріється на сонечку.

Жовтенькі кульбабки

Мають по дві лапки, Зернятка збирають,

Пищать, не вгавають. (Курчата.)

(Вихователь ставить на килимок курчат.)

— А які курчата? На що вони схожі? (На маленьке сонечко, на кульбаб- ки, клубочки.)

Котяться жовті клубочки

До рідної матінки-... (квочки).

— Як кличе мама-квочка своїх дітей? (Ко-ко-ко.)

(Діти повторюють хором і по одному.)

Курочка говорить:

«Ко-ко-ко не ходіть далеко!»

— Що говорить курочка? (Діти повторюють.)

— Чуєте, малята, хтось у скриньці стукає. Хто там, давайте поди- вимося.

(Вихователь дістає картинку із зображенням зозулі.)

— Що це за пташка прилетіла до нас? Це зозуля. Давайте разом скажемо.

(Хорові й індивідуальні повторення.)

— Яку пісеньку співає зозуля? (Ку-ку.)

(Діти повторюють хором і поодинці.)

— А тепер давайте зозуленьці заспіваємо пісеньку:

Прилетіла зозуленька З темного лісочку, Сіла, сіла, закувала:

— Ку-ку! Ку-ку! Ку-ку!

(Діти співають.)

— Давайте подивимося, що ж іще є у скриньці.

(Вихователь дістає намальовані долоньки.)

— Що це? Як можна гратися долоньками, пальчиками? (Плескати, по- казувати фігури тварин.)

— Давайте покажемо зайчика.

— А тепер покажіть лисичку, а потім вовка.

(Діти, рухаючи руками, показують символи, що означають тварин.)

— Тепер давайте спечемо хлібчик і пригостимо пташок і тварин.

(Діти обігрують пісеньку «Печу, печу хлібчик».) Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик:

Меншому — меншенький, Старшому — більший, — Шусть у піч, шусть у піч!

— Подивіться, який гарний хлібчик у нас вийшов! (Бабуся дістає хліб- чик і пригощає дітей. Діти прощаються з бабусею.)

підсумок

— Хто сьогодні грався з нами? Чи будете ви їх пригощати смачненьким хлібцем? (Відповіді дітей.)