Обґрунтуйте вибір методу впливу на привибійну зону пласта для покращення продуктивності свердловин.

В процесі освоєння свердловини і підготовки її до довготривалої експлуатації реалізовуються різні методи відновлення первісних фільтраційних властивостей порід або їх покращення. Одні з них діють на всю фільтраційну систему пласта в пристовбурній зоні, інші вибірково, діють на систему породу-флюїд хімічними методами, треті обєднюють у собі фізично-хімічну дію. Досить вагомим є гідро розрив пласта. Який- небудь з процесів або їх комбінація мають забезпечити довготривалу експлуатацію свердловини з максимально можливим дебітом.

В Україні та за її межами використовуються такі методи:

1)метод гідродинамічного впливу на пласт (метод зміни тисків (МЗТ));

2)методи “миттєвого” зниження тиску на вибій свердловини;

3)віброударний вплив на пласт;

4)гідравлічний розрив пласта;

5)вибухові методи інтенсифікації притоків у глибоких свердловинах;

6)дренування пластів скрапленими газами;

7)методи хімічного впливу на пласт:

- соляно-кислотна обробка пласта;

- обробка пластів плавиковою (фтороводневою) кислотою;

- обробка пластів розчинами ПАР;

- обробка пластів з використанням сумішей перерахованих вище речовин;

- обробка пластів вуглекислотою і ін. кислотами;

8)методи комбінованого впливу на пласт:

- гідро кислотний розрив пласта;

- термохімічні обробки пласта.

Вибір того чи іншого методу дії при вибійну зону пласта свердловини залежить від багатьох факторів. Зокрема від літологічного типу порід-колекторів, їх фільтраційних властивостей, типу самого флюїду, глибини їх залягання і ряду інших факторів. Тому не при всіх умовах вище перераховані методи будуть ефективними, а лише деякі. Тому вибір відповідного методу є важким і клопітким завданням.

82. Розкрийте суть і технологію досліджень свердловин при різних режимах фільтрації.

Інформацію, необхідну для визначення характеристик пластів одержують шляхом виконання певного комплексу досліджень, серед яких розрізняють: геофізичні, гідродинамічні та лабораторні.

Метою гідродинамічних досліджень свердловин і визначення фільтраційних характеристик пласта при відомих змінах тиску і швидкості фільтрації рідини в точках пласта або досліджуваної її ділянки.

Гідродинамічні методи досліджень, які застосовуються для визначення фільтраційних параметрів пласта, можна розділити на дві основні групи:

1)методи, що базуються на вивченні усталеної фільтрації рідини, газів і газорідинних сумішей;

2)методи, що базуються на вивченні неусталеної фільтрації рідин, газів і газорідинних сумішей в пласті.

Усталений режим фільтрації передбачає незмінність дебіту та вибійного тиску у свердловині протягом деякого часу (1-2 доби). Технологія дослідження на усталених режимах фільтрації полягає у зміні відбору продукції шляхом зміни величини депресії на пласт та реєстрацію на кожному з них величин дебіту і вибійного тиску після стабілізації режиму.

Дослідження свердловин при усталених режимах фільтрації полягає в одержанні залежності дебіту від величини депресії. Графічний вигляд цієї залежності дістав назву індикаторної діаграми.

Усталений приплив рідини у свердловині при радіальній фільтрації описується рівнянням Дюпюї:

де Q-дебіти рідини, м³/добу;

b-обємний коефіцієнт рідини у пластових умовах;

R_к-радіус контура живлення;

r_c-радіус свердловини в інтервалі продуктивних пластів;

c-коефіцієнт додаткового фільтраційного опору

Дослідження свердловин на неусталених режимах фільтрації полягає в реєстрації зміни тиску та припливу у свердловині після припинення відбору чи закачування або створення депресії чи репресії на пласти.

Найбільш поширеним у промисловій практиці є: метод гідро прослуховування в основу якого покладено залежність між зміною тиску в спостережній свердловині після зміни режиму роботи збуджуючої свердловини, метод відновлення тиску у самій збуджуючій свердловині після зміни режиму роботи свердловини або після припинення закачування чи відбору.

Графіки зміни тиску на вибої свердловини після припинення закачування чи відбору дістали назву кривих відновлення тиску (КВТ).