Сформулюйте основні завдання та методику проведення дорозвідки родовищ

Вивчення родовищ і покладів продовжується і під час їхньої розробки шляхом:

• дорозвідки покладів, що розробляються;

• розвідки другорядних горизонтів, куполів, блоків, ділянок родовища;

• переводу запасів у вищі категорії, диференціації їх стосовно методів вилучення.

Об'єктами дорозвідки є недостатньо вивчені або пропущені гори­зонти.

Залежно від ступеня вивченості нафтогазоносності родовища можуть проводитися пошуки нових покладів, які залягають нижче або на куполах чи ділянках (блоках), що прилягають до родовища в межах ліцензійної ділянки.

Склад робіт аналогічний відповідним попереднім двом стадіям.

За результатами дорозвідки уточнюються розвідані запаси В В родови­ща в цілому, а також обсяги видобутку.

На багатопокладних родовищах наприкінці розвідки може бути широ­кий набір різних категорій запасів у різних покладах, у тому числі значна частка запасів категорії С₂. Крім того, інформації, одержаної в процесі розбурювання покладів за технологічними схемами, часто буває недостатньо для обгрунтування переводу промислових запасів із низьких категорій у вищі і потрібні додаткові дослідження керна, властивостей нафти, газу і т. ін. У таких випадках виникає потреба в дорозвідці родовищ.

Метою дорозвідки є уточнення уявлень про будову родовища, введено­го в розробку, а також підготовка покладів або частин покладів, що наміча­ються до введення в розробку в другу чергу.

Для успішного проведення дорозвідки потрібно:

а) зібрати інформацію про другорядні поклади або ділянки основних
покладів, не доведених до необхідного ступеня вивченості на розвідуваль­ному етапі;

б) оцінити стан наявної і зібрати додаткову інформацію про поклади,
що розробляються, з метою перерахунку запасів і переводу їх у виші кате­горії.

Під час проведення дорозвідки слід враховувати такі додаткові мето­дичні положення.

Дорозвідка покладів у процесі розробки родовища —• це вивчення по­кладів за результатами буріння в основному добувних свердловин і меншою мірою додаткових розвідувальних свердловин.

Розвідувальне буріння застосовують насамперед тоді, коли площа наф­тоносності по цих горизонтах виявляється більшою, ніж по основних, або У разі виявлення нових покладів (літологічно або тектонічно екранованих) за межами поля, висвітленого раніше пробуреними свердловинами.

На великих однопокладних родовищах, що вводяться в розробку час­тинами шляхом розрізання, дорозвідка є по суті завершальним етапом роз­відки частин покладів, які вводяться в розробку в другу чергу. У цьому ви­падку параметри окремих частин покладів потребують тільки уточнення се­редніх значень, одержаних для всього покладу на перших стадіях розвідки. Таке положення полегшує досягнення заданих вимог до детальності вив­чення окремого об'єкта розробки. Для вивчення частин покладу свердлови­ни розміщають на профілях або рівномірною мережею залежно від попе­редньо встановленої закритості будови пласта-колектору, його розчленова­ності і мінливості.

На багатопокладних родовищах, уведених у розробку по базисних го­ризонтах, другорядні горизонти тільки частково вивчають за даними розві­дувальних свердловин, а переважно це роблять за даними свердловин, що бурять для розробки.

Методика дорозвідки покладів, що знаходяться виїде і нижче базисних горизонтів, характеризується такими особливостями.

Для виявлення покладів у частинах розрізу вище основних об'єктів, що розробляються, спочатку проводиться ревізія пробуреного фонду свердло­вин. Вона охоплює комплексний аналіз та інтерпретацію наявних ма­теріалів усіх свердловин. В результаті у верхніх горизонтах виявляють ділян­ки зі сприятливими структурними умовами і перспективні об'єкти для ви­пробування.

Потім у свердловинах, що бурять на базисні об'єкти розробки в межах виділених ділянок, проводяться дослідження колекторних властивостей і продуктивності перспективних горизонтів. На найперспективніших ділян­ках на кінцевій стадії вивчення виявлених покладів бурять оціночні сверд­ловини з відбором керна, а іноді поодинокі розвідувальні свердловини. Та­ка методика забезпечує високі економічні показники підготовки запасів верхніх горизонтів до розробки.

Для дорозвідки покладів, що знаходяться нижче базисних горизонтів (до 300 м), іноді використовують свердловини із верхніх об'єктів розробки, для чого деякі з них поглиблюють на кілька сотень метрів. Окрім того, ви­користовують розвідувальні свердловини, що бурились спеціально на ниж­ній поверх. Усі свердловини із верхніх об'єктів розробки і частину розвіду­вальних свердловин після виконання завдань із розвідки нижніх горизонтів повертають на верхні об'єкти.

За наявності потужного розрізу осадових порід, що перевищує технічно освоєні глибини, на площах можуть бути введені у розробку поклади, при­урочені тільки до частини розрізу. Більш глибоку частину розрізу у разі по­яви нових технічних можливостей уводять у розвідку, по суті, заново. У та­кому випадку методика дорозвідки родовища принципово не відрізняється від методики розвідки на нових площах.