Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Покажіть на схемі різновиди вод нафтових і газових родовищ згідно з промисловою класифікацією.






 

Для оцінки вод нафтових i газових родовищ дуже часто застосовують промислову класифікацію нафтових вод Ч.Пальмера (її використовують американські нафтовики). В основу класифікації Ч. Пальмера покладені так звані характеристики Пальмера, які характеризують у водах вміст певних солей. Ч.Пальмер також використовує принцип Фрезечіуса, який твердить, що іони, які розчинені у воді реагують між собою згідно своєї хімічної активності, тобто, якщо ми поставимо аніони i катіони за порядком зменшення їх активності, то будемо мати:

 

Якщо ми будемо мати ці іони у водному розчині, то перш за все, сильні аніони будуть взаємодіяти (з’єднуватись) з сильними катіонами, а їх надлишок (якщо він утворюється) буде взаємодіяти з менш сильними катіонами або аніонами.

Ч.Пальмер виділяє 6 основних сольових характеристик – три солоності – S1, S2, S3 i три лужності – А1, А2, А3.

S1 – об’єднує солі сильних основ і це:

Cl – Na і SO4 – Na – NaCl, Na2SO4.

S2 – об’єднує солі сильних кислот i лужноземельних металів (Са+2 i Mg+2) це:

SO4 – Ca, Mg – caso4, MgSO4,

Cl – Ca, Mg – CaCl2, MgCl2,

їх наявність у воді визначає її сталу твердість.

S3 – третя солоність – коли після сполучення з , а потім з , залишається надлишок аніонів сильних кислот (), то вони будуть з’єднуватись з катіонами слабих основ – це , буде утворюватись сіль – FеSО4, Fе2(SО4)3 і навіть Н24 – сірчана кислота, (pH< 7) кисле середовище.

Лужність А1 – це солі сильних лужних металів i слабких кислот. Це – NaHCO3, які присутні у водному розчині, то вода буде мати лужне середовище (pН> 7). Якщо у воді присутні солі, які дають А1, у воді не можуть бути присутні солі, що дають S2 і тому води, які мають А1 – м’які, вони добре розчиняють органічні речовини (відносно), солі жирних кислот (мила), мають добрі нафтовiдмиваючi властивості.

А2 – друга лужність – це солі лужноземельних металів () i слабких кислот, – Са(НСО3)2, Mg(HCO3)2, переважно вони характеризують наявність у воді тимчасової твердості, яка ліквідовується при кип’ятінні води.

А3 – третя лужність – це солі катіонів слабких основ i аніонів слабких кислот – FеСО3, або Аl(HCO3)3.

Сольові характеристики Пальмера розраховуються в %-екв формі, виходячи з того, що нафтові води мають підвищену мінералізацію і солі існують в таких природних розчинах у молекулярній формі.

До прісних вод, які вміщують солі, що дисоціюють на іони, визначення сольових характеристик не доцільно.

Характеристики Пальмера можна розрахувати, або визначити графічно за допомогою графічних зображень (графіка Роджерса).Слід відмітити, що графічний метод зображення складу вод досить поширено використовується для наочного порівняння різних за складом воді для представлення їх на картах і розрізах.

Графік Роджерса (рис. 3.1) складається з трьох прямокутників. У крайніх прямокутниках розміщений за порядком зменшення хімічної активності відповідно аніони і катіони. Повна висота кожного з цих прямокутників відповідає 50%-екв. У середньому прямокутнику показані характеристики Пальмера, його висота відповідає 100%-екв. Графік Роджерса відображає склад вод в процент-еквівалентній формі і дозволяє швидко визначити характеристики Пальмера.

 

 

Рисунок 3.1 - Графік Роджерса

Згідно визначених характеристик визначають клас води за Пальмером. Він виділяє 5 класів води за наявністю певних характеристик, причому 2 класи не мають практичного значення:

1-й клас ; А1> 0 – лужні води;

2-й клас ; А1=0; S2, S3=0 –

не мають практичного значення;

3-й клас ; S2> 0 тверді води;

4-й клас ;

не мають практичного значення;

5-й клас ; S3> 0 –

кислі води.

Таким чином, класифікація Пальмера за наявністю певних сольових характеристик дозволяє визначити хiмiчнi властивості вод нафтових i газових родовищ.

1-й клас – лужні, добре вимивають нафту з колектора.

3-й клас – тверді, погано розчиняють органічні

речовини, мають низькі нафтовідмиваючі

властивості.

5-й клас – кислі води, які не характерні для родовищ

ВВ.

Графік-круг Толстихина також призначений для зображення складу окремих проб води у процент-еквівалентах (рис. 3.2). Мінералізація води за звичай відповідає радіусу кола, який обирається у певному масштабі. Цей графік є зручним для нанесення аналізів одиничних проб води на карту. За допомогою графіка-круга також зображають склад розчинених і вільних газів.

 

 

Рисунок 3.2 - Графік-круг Толстихіна.

Метод (узорів), який запропонував Стіффі, полягає в тому що головні іони (міліграм-еквівалентній формі) відкладаються у певному масштабі, як відрізки від одної загальної вісі. Кінці відрізків, з’єднані ломаною лінією утворюючи узор.(рис 3.3).

 

Рисунок 3.3 - Графік-узор Стіффа

Люба гідрохімічна карта уявляє собою графічне зображення хімічного складу вод.

61. Сформулюйте основні положенні процесу геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

Геологорозвідувальний процес (ГРП) — це сукупність послі­довних взаємопов'язаних виробничих робіт і наукових досліджень, спрямованих на відкриття, геолого-економіч­ну оцінку та підготовку до розробки нафтових і газових родовищ.

Основні правові, економічні, організаційні та фінан­сові засади діяльності в процесі геологорозвідувальних робіт (ГРР) на нафту і газ в Україні регулюються чинни­ми законодавчими актами, а саме: Кодексом України «Про надра» (1994); Законом України «Про державну гео­логічну службу в Україні» (1999); Законом України «Про нафту і газ» (2001).

У процесі проведення ГРР на нафту і газ проводить­ся геологічне вивчення надр щодо їх нафтогазоносності. Відповідно до Кодексу України «Про надра» геологічне вивчення надр здійснюється для одержання даних щодо геологічної будови надр, процесів, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення зако­номірностей їхнього формування і розміщення, з'ясуван­ня гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр з метою, не по­в'язаною з видобуванням корисних копалин.

Тут під терміном «надра» розуміють частину земної кори, яка розміщується під поверхнею суші та дном во­дойм і простягається до глибин, доступних для геологіч­ного вивчення та освоєння.

Цей Кодекс зобов'язує всі підприємства, фірми, ор­ганізації та установи, що здійснюють геологічне вивчен­ня надр, забезпечити:

1) раціональне та ефективне проведення робіт, пов'я­заних з геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров'я людей стан навколишнього природного середовища;

3) повноту вивчення геологічної будови надр, гірни­чотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних
копалин і наявних у них компонентів;

5) геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин;

6) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані
втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

7) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б ви­ключало їх шкідливий вплив на навколишнє середовище і здоров'я населення;

8) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які мо­жуть бути використані для розробки родовищ та з іншою метою, і ліквіда­цію в установленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

9) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків
гірських порід, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані для подальшого вивчення надр, розвідки і розробки родовищ корис­них копалин, а також користування надрами з метою, не пов'язаною з ви­добуванням корисних копалин.

Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корис­них копалин по кожному родовищу встановлюють кондиції на мінеральну сировину, що є сукупністю вимог до якості й кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.

Кондиції на мінеральну сировину розробляють з урахуванням раціо­нального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цін­них компонентів. Ці кондиції підлягають експертизі Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ України).

Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корис­них копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підляга­ють експертизі та оцінюються ДКЗ України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Невиконання цих законодавчих вимог завдає відчутної шкоди надрам, навколишньому середовищу та економіці країни.

 

Проведення робіт з геологічного вивчення надр організує та координує спеціально уповноважений центральний орган на засадах державних ком­плексних або цільових програм, міжгалузевих І галузевих планів, проектів, відповідних галузевих стандартів, норм і правил.

Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється здебільшого за рахунок коштів, що відраховуються добувни­ми підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геолого­розвідувальні роботи. В окремих випадках геологічне вивчення надр може виконуватися за рахунок прямих видатків державного і місцевого бюджетів,

Роботи, пов'язані з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнен­ня І максимального використання результатів вивчення надр, а також за­побігання дублювання зазначених робіт. Державну реєстрацію та облік робіт з геологічного вивчення нафтогазоносності надр проводить Держав­ний інформаційний геологічний фонд України.

Розвідані родовища, запаси нафти і газу яких оцінено, включають до державного фонду родовищ корисних копалин і передають нафтогазодобув­ним підприємствам для промислового освоєння в порядку, що встановлює Кабінет Міністрів України.

Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин чи нову міне­ральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно підвищує його промислову цінність, визнаються першовідкривачами. Першовідкривачі мають право на винагороду згідно з чинним положенням.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.