Аргументуйте основні закономірності розподілу нафти і газу в земній корі по площі та вертикалі

Важливо для практики ведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ знати, де можна зустріти газові, а де нафтові поклади, або яке співвідношення фаз можливе в окремих родовищах і на яких глибинах.

Відомо давно, що в просторовому розташуванні скупчень нафти і газу в земній корі спостерігаються деякі закономірності, що проявляються в окремих регіонах. Загальноглобальної закономірності поки що не встановлено, тому що відсутні дані з великих та нерозвіданих глибин. З цих міркувань тенденцію до збільшення частоти виявлення газових скупчень на глибинах понад 4-5км не можна вважати загальною закономірністю.

Аналіз фактичних даних різних нафтогазоносних регіонів світу доводить, що існують просторові зональності у розташуванні скупчень: глибина (вертикальна), геоструктурна. літолого-стратиграфічна та латеральна (площова).

Глибинна (вертикальна) зональність простежується у деяких нафтогазоносних регіонах, але вона не універсальна, як стверджують деякі дослідники. Найбільш загальний варіант цієї зональності такий: у верхній частині розрізу зустрічаються газові поклади, на більших глибинах - нафтові поклади, а на великих глибинах знову газові (газоконденсатні). Навіть трудно підшукати реальний приклад, де б така зональність підтверджувалась в повному обсязі- В межах України подібне зустрічається в окремих районах Дніпровсько-Донецької западин, але для цілої западини такий розподіл не є закономірним, а в межах Качанівського родовища нафтові поклади чергуються з газовими.

Серед причин, що можуть зумовлювати вертикальну зональність, називають: термобаричні умови, режим тектонічних рухів, фаціальні особливості порід, склад органічних речовин, ступінь катагенетичних перетворень, характер міграції та формування родовищ. Незаперечним є тільки одне - на великих глибинах при високих температурах має місце деструкція вуглеводнів з утворенням низькомолекулярних сполук і, особливо, метану.

Геоструктурна зональність зумовлюється загальною історією геологічного розвитку і відповідно процесами генерації та акумуляції нафти і газу в межах великих тектонічних елементів платформ, передгірських і міжгірських прогинів. Так, на Скіфській і Туранській плитах припідняті геоструктурні елементи (Ставропольське і Центрально-Каракумське склепіння) характеризуються переважно газоносністю, а на занурених ділянках нафтоносністю. В Передкарпатському прогині в його внутрішній (Бориславсько-Покутській) зоні зустрічаються переважно нафтові родовища, а в Зовнішній зоні переважають явно газові.

Літолого-стратиграфічна зональність проявляється в тому, що у розрізі один комплекс порід переважно газоносний, а інший переважно нафтоносний. Так, наприклад, у Ферганській та Афгано-Таджицькій міжгірських западинах переважно нафта зустрічається у морських відкладах палеогену, а основні запаси газу - в континентальних вугленосних мезозойських породах. Серед таких закономірностей трапляються і окремі винятки, які трудно пояснити. Так, у Зовнішній зоні Передкарпатського прогину серед газових родовищ, що пов'язані з неогеновими та мезозойськими породами, на значній відстані між собою відкриті два нафтових родовища -Лопушнянське і Коханівське, шо пов'язані з мезозойськими відкладами. У Коханівському родовищі ще й до того нафта дуже важка, з високим вмістом асфальтенів, смол та сірки.

У деяких регіонах світу або їх частинах спостерігається латеральні (тери торіальні) зональності, тобто зони з переважно газовими або переважно нафтовими родовищами, що локалізуються в межах певних ділянок (зон). Часто вони можуть бути пов'язані з гсоструктурною або літолого- стратиграфічною зональністю.

В науковій літературі всі зональності у розташуванні скупчень нафти і газу в земній корі пояснюють, виходячи з тих уявлень, що існують про походження нафти і газу. З позиції органічного походження все пояснюється складом вихідної органіки (жирова продукує нафту, а рослинна - газ) та катагенетичними процесами. З позиції неорганічного походження все пояснюється з глибинами синтезу вуглеводнів та існуючими там термобаричними умовами.

У висновку необхідно відзначити, що всі виявлені загальні закономірності у просторовому розташуванні скупчень нафти і газу повинні враховуватись при веденні пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ поряд з іншими локальними закономірностями. Це дає змогу геологам успішно вести пошуки скупчень нафти і газу і виконувати поставлені перед ними завдання.