Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Засоби та заходи боротьби з шумом






Існує два основних типа заходів для боротьби з шумом:

1 Заходи запобігання виникнення шуму.

2 Заходи проти розповсюдження шуму в простopi.

До першої групи заходів можна віднести вдосконалення кінематичних схем, заміна ударної взаємодії елементів безударною (наприклад використання муфти ШПМ на лебідках замість кулачкової муфти), заміна підшипників кочення підшипниками ковзання, використання неметалічних деталей, заміна зворотно-поступального руху обертовим, використання рідинних ванн, зокрема масляної ванни в poтopi, використання для ротора індивідуального приводу, центрування роторного ланцюга.

До засобів другої групи можна віднести:

1 Архітектурно-планувальні рішення, спрямовані на раціональне розміщення технологічного обладнання.

2 Використання засобів індивідуального захисту.

3 Ізоляція джерел шума засобами звукоізоляції та звукопоглинання.
Можливість використання архітектурно-планувальних рішень пов’язана з розміщенням джерела шуму на максимально допустимій відстані від місця проведення робіт. Тоді рівень звукового тиску визначається за формулою

, (7.5)

де Lp – рівень звукової потужності джерела шуму, Дб (відносно 10 -12 Вт);

S – відстань від робочого місця до джерела шуму;

β – коефіцієнт затухання шума в атмосфері, Дб/км.

Якщо прийняти сферичне розповсюдження звуку від джерела шуму можна використати формулу

, (7.6)

де L – рівень звукового тиску на рівні S від джерела шуму;

L1 – рівень звукового тиску на рівні S1 від джерела шуму.

Зменшення шуму з відстанню враховують при виборі місця розміщення бурової.

Індивідуальний захист від шуму: протишумові навушники, каски, антифони – вкладиші.

Засоби звукоізоляції та звукопоглинання: звукоізоляційні та звукопоглинальні перешкоди, акустичні екрани. Звукопоглинальні перешкоди – це гнучкі панелі або облицювальний пористий матеріал, який поглинає звукову енергію внаслідок внутрішнього тертя. Для визначення товщини h пористого шару використовують співвідношення:

(для r > 10 Рел/см)

h = 260 /r (для r < 10 Рел/см),

де r – опір продування, Рел/см (1Рел=1с/см3)

На буровій звукопоглинальні матеріали можуть використовуватись для облицювання стін насосного i силового приміщень.

Звукоізолюючі перешкоди відбивають частину звукових хвиль. Коефіцієнт звукопроникності – відношення звукової потужності, що пройшла через перешкоду Рпер до величини падаючої на неї потужності Рпад.

r = Рперпад

Звукоізолююча здатність визначається співвідношенням

R=10lg (τ -1)

Звукоізолюючі перешкоди доцільно використовувати в бурінні в дизельних двигунах, компресорах, для клапанів-розрядників ШПМ. Акустичні екрани – це стаціонарні або пересувні стінки невеликих розмірів з звукоізолюючого або звукопоглинального матеріалу, які створюють в зоні робочого місця акустичну тінь. Рівень звукового тиску (Дб) в цій області визначається за формулою

, (7.9)

 

де Lек – ефективність екрана, Дб (визначається за довідковими даними).

5. Класифікація шкідливих речовин.

Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно до ГОСТ

12.0.003-74 за характером впливу на організм людини поділяються на:

— загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму

(ртуть, оксид вуглецю, толуол, анілін);

— подразнюючі, що викликають подразнення дихальних шляхів та

слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон); '

— сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та

лаки на основі нітросполук);

— канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні

вуглеводні, аміносполуки, азбест);

мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець,

радіоактивні речовини, формальдегід);

— що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію

(бензол, свинець, марганець, нікотин).

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини

поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

— 1-й — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0, 1 мг/м3

(свинець, ртуть, озон).

— 2-й — речовини високонебезпечні, ГДК 0, 1...1, 0 мг/м3 (кислоти

сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги).

— 3-й — речовини помірно небезпечні, ГДК 1, 1...10, 0 мг/м3

(вінілацетат, толуол, ксилол__________, спирт метиловий).

— 4-й — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10, 0 мг/м3 (аміак,

бензин, ацетон, гас)

Необхідно зазначити, що в списку ГДК, поряд з величиною

нормативу, може стояти літера, яка вказує на особливість дії цієї

речовини на організм людини:

О — гостронаправленої дії;

А — алергічної дії;

К — канцерогенної дії;

Ф — фіброгенної дії.

 

Білет 18

1.Нещасні випадки на виробництві які оформляються актом по формі Н-1.

За висновками роботи комісії з розслідування визначаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки (додаток 1), що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу почина­ючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внут­рішнього трудового розпорядку, або за дорученням робото­давця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за на. явності розпорядження роботодавця;

використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

провадження дій в інтересах підприємства, на якому пра­цює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробни­чого завдання чи прямих обов'язків працівника (надання не. обхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо поперед­ження можливих аварій або рятування людей та майна під­приємства, інші дії за наявності розпорядження роботодавця тощо);

ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

надання підприємством шефської допомоги;

перебування на транспортному засобі або на його стоян­ці, на території вахтового селища, у тому числі під час змін­ного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслугову­вання за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за фор­мою Н-1 також про випадки:

природної смерті працівників під час перебування на під­земних роботах (видобування корисних копалин, будівницт­во, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ре­монт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних ка­налів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) або протягом чотирьох годин після виходу наповерхню внаслідок гострої серцево-судинної недостатності;

самогубства працівників плавскладу на суднах морського та рибопромислового флоту в раз; перевищення терміну пе­ребування їх у рейсі, обумовленого колективним договором, або їх природної Смерті внаслідок впливу психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторій.

2.Функції інспекції Державного Комітету України по нагляду за охороною праці в області ОП.

Основні завдання, які покладаються на Комітет по нагляду

за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) Міністерства праці

та соціальної політики України: *

— комплексне управління охороною праці;

— державний нагляд за додержанням вимог законодавчих та інших

нормативно-правових актів щодо безпеки, гігієни праці та виробничого

середовища, а також за проведенням робіт, пов'язаних з геологічнимвивченням надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної

сировини;

— координація робіт з профілактики травматизму невиробничого

характеру;

— проведення експертизи проектної документації та видача дозволів

на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств,

об'єктів і засобів виробництва;

— координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці

та підвищення ефективності державного нагляду за охороною праці,

контроль за їх виконанням, державне замовлення наукових досліджень

з цих питань;

— встановлення та розвиток міжнародних зв'язків з питань нагляду

за охороною праці.

Рішення Держнаглядохоронпраці, прийняті в межах його повноважень,

є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами

виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами,

установами і організаціями всіх форм власності та громадянами

 

3. Принцип норм ування метеорологічних умов у виробничих приміщеннях.

Параметри мікроклімату робочої зони підприємств народного господарства

регламентуються нормативним документом ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху робочей зоны.

В основу принципу нормування покладена диференційна оцінка оптимальних і

допустимих метеорологічних умов в залежності від категорії робіт за важкістю та від пори року.

Допустимі величини показників мікроклімату використовують у тому випадку, коли за

технічними вимогами, технологічними, економічними причинами не забезпечуються оптимальні

норми.

Оптимальні мікрокліматичні умови забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції, комфорту і створюють передумови для рівня працездатності.

Співвідношення кількісних показників мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати перехідні (такі, що швидко проходять) зміни теплового стану організму, що супроводжуються напругою механізму терморегуляції і не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей, називаються допустимими мікрокліматичними умовами.

4. Що є характеристикою постійного шуму наробочих місцях.

Постійний шум (основна характеристика – рівень звукового тиску і допустима

характеристика – рівень звуку).

Характеристикою постійного шуму на робочих місцях є рівні звукових тисків у децибелах в

октавних смугах із середньогеометричними частотами 31, 5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000 та

8000 Гц, які визначаються за формулою


(5.4)

де Р – середньоквадратичне значення звукового тиску, Па;

Р0 – вихідне (порогове) значення звукового тиску у повітрі, Р = 2 · 10-5 Па

Допускається як характеристику постійного широкосмугового шуму на робочих місцях при

орієнтовній оцінці приймати рівень звуку в дБ(А), виміряний за часовою характеристикою

“повільно” шумоміру згідно з державним стандартом ГОСТ 17187-81 і визначений за формулою

де РА – ефективне значення звукового тиску з урахуванням корекції “А” шумоміру, Па.

5.Розрахунок штучного освітлення по методу питомої потужності, розрахунок прожекторного освітлення.

Під питомою потужністю розуміють відношеня сумарною потужності джерел світла до площі поверхні, що освітлюється. Її широко використовують для оцінки економічності прийнятих рішень, самоконтролю розрахунків, попереднього визначення освітлювального навнтаження на початкових стадіях проектування. Для розрахунку використовуються таблиці питомої потужності з урахуванням рівня освітленості, значення розрахункової висоти; площи приміщення; типу світильника; коефіціента запасу; коефіціента відбиття поверхонь приміщеньння.

Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак

і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених

розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожної лампи

Рл, Вт для створення в приміщенні нормованої освітленості

рл=^ (2-27)

де р — питома потужність, Вт/м2 (приймається за довідниками для

приміщень даної галузі);

S — площа приміщень, м2;

N — число ламп в освітлювальній установці.

Розрахунок прожекторного освітлення.

Для розрахунку прожекторного освітлення вихідними даними являються значення нормованої освітленості, джерело світла, тип прожектора, висота і місце його розташування, а також кут нахилу оптичної осі у вертикальному і горизонтальних напрямках.

Цей розрахунок може виконуватись:

- Наближеним методом, тобто по потужності прожекторної установки:

- Або більш точним методом “ компоновка ізолюкс ”

Кінцевою метою рорахунку є визначення к-ті прожекторів, місце їх розташування на освітлюваній поверхні.

Отже наближений метод розрахунку полягає в розрахунку кількості прожекторів виходячи з нормованої освітленості і потужності ламп:

m – коеф. ламп, який враховує світлову віддачу джерела світла, ККД прожектора, а також коеф. використання світлового потоку (0, 2-1, 25)

E – нормована величина освітленості даної площадки;

K – коеф. запасу.

W – потужність ламп прожектора.

Згідно СниП прожектори встановлюються групами на щоглах і надзвичайно рідко встановлюються по одному. Якщо освітлювана територія для виконання робіт то згідно вимог СниП, віддаль між щоглами L (5-8)H кратності висоти щогли.

 

 

Білет 17

5. Згідно СНиП при односторонньому боковому природньому освітленню нормується мінімальне значення освітлення в точці, що розміщена на віддлі 1 м від стіни найбільш віддаленої від світлових пройомів на перетинв вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовної роб. Поверхні.

При боковому двосторонньому освітленні нормується мінімальне значення КПО по середині приміщення в точках, які розміщені на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення умовною робочою горизонтальною поверхнею.

При верхньому освітленні приміщення нормується КПО в точках розміщених на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення і умовною робочою поверхнею при цьому перша і остання точка приймається на віддалі 1 м від поверхні стіни.

4. Фізичні характеристики шуму:

Різниця між миттєвим значенням повного тиску та середнім значенням спокійного середовища називається звуковим тиском (Р). Розмірність- Па.

Середній потік енергії в будь-якій точці середовища, віднесений до одиниці поверхні, яка є перпендикулярною до напрямку розповсюдження хвилі, називається інтенсивністю(силою) звуку в даній точці(І). Розмірність – Вт/м2.

Частота звуку(f) характеризується числом коливань звукової хвилі за одиницю часу. Розмірність- Гц.

Фізіологічні характеристики шуму:

Поріг чутливості - це мінімальне значення звукового тиску, при якому сприймається звук. Поріг чутливості неоднаковий для звуків різної частоти. В діапазоні частот 800-4000 Гц величина порогу чутливості- мінімальна.

Поріг больового відчуття- це таке значення звукового тиску(в межах Рмакс=2 105 Па), при перевищенні якого можуть виникати болі та пошкодження слухового апарату(аналізаторі).

Значення рівнів звукового тиску, що відповідають порогу больового відчуття в залежності від вілчуття складають 120-140 дБ.

3. Нормування метеорологічних умов

Параметри мікроклімату робочої зони підприємств народного господарства регламентуються нормативним документом ГОСТ 12.1.005.88 ССБТ Общие санітарно-гигиенические требования к воздуху робочей зони.

В основу принципу нормування покладена диференційна оцінка оптимальних і допустимих метеорологічних умов в залежності від категорії робіт за важкістю та від пори року.

Допустимі величини показників мікроклімату використовують у тому випадку, коли за технічними вимогами, технологічними, економічними причинами не забезпечуються оптимальні норми.

Оптимальні мікрокліматичні умови забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції, комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Співвідношення кількісних показників мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати перехідні зміни теплового стану організму, що супроводжуються напругою механізму терморегуляції і не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей, називаються допустимими мікрокліматичними умовами.

2. Функції Державного комітету України по нагляду за охороною праці:

Державний комітет України по нагляду за охороною праці:

здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі;

розробляє за участю міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та об'єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

опрацьовує і переглядає спільно з органами праці, статистики і охорони здоров'я систему показників обліку умов і безпеки праці;

бере участь в міжнародному співробітництві з питань охорони праці, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід у цій галузі, організує виконання міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

одержує безплатно від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрацї та підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Рішення Державного комітету України по нагляду за охороною праці з питань охорони праці, що належать до його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевою державною адміністрацією, місцевими Радами народних депутатів та підприємствами.

1 1. Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння* та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі - нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу роботу) терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві. * До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючих та неіонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні та алергійні захворювання тощо. Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії. 2. За результатами розслідування складається акт за формою Н-1 (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час: перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу**, або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні; ** Термін " робочий час" - це час починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися, і цей порядок установлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни; проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження власника; використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням власника; провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий*; * Дії в інтересах підприємства - дії працівника, які не входять до кола його виробничого завдання чи прямих обов'язків. Це може бути, наприклад, надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства. ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством; надання підприємством шефської допомоги; перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього виробничого фактора чи середовища; прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням власника. 3. За результатами розслідування беруться на облік і складаються акти за формою Н-1 також у випадках: природної смерті працівників під час перебування на підземних роботах або після виїзду на поверхню внаслідок гострої серцево-судинної недостатності; самогубства працівників плавскладу на суднах морського та рибопромислового флотів у разі перевищення строку перебування їх у рейсі, обумовленого колективним договором, або їх природної смертівнаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних та шкідливих виробничих факторів. 4. Випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків розслідуються відповідно до цього Положення. Якщо комісія з розслідування виходячи з конкретних обставин прийде до висновку, що зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку під час виконання трудових (посадових) обов'язків, акт спеціального розслідування з такими висновками комісії видається сім'ї цього працівника або особі, яка представляє його інтереси, для звернення до суду із заявою про оголошення працівника померлим. Після оголошення судом працівника померлим власник зобов'язаний відповідно до акта спеціального розслідування скласти акт за формою Н-1 і взяти випадок на облік. 5. Нещасні випадки, пов'язані із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання, або у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Положення. Такі випадки беруться на облік і про них складається акт за формою Н-1. 6. Нещасні випадки, що сталися внаслідок захворювання, погіршення стану здоров'я працівника, розслідуються згідно з вимогами цього Положення. Про такі нещасні випадки складається акт за формою Н-1 за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або якщо робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я, а також якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством.

7. Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебування працівників на території підприємства у зв'язку з проведенням власником наради, отриманням заробітної плати, обов'язковим проходженням медогляду, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), розслідуються і про них складається акт за формою Н-1, якщо буде встановлено факт впливу на потерпілого виробничого фактора чи середовища.

 

Білет №16

1. Як проводиться розслідування нещасного випадку на виробництві?

Розслідування нещасного випадку, що стався на виробництві, здійснюється відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок розслідування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1112.

Згідно з пунктом 10 цього Порядку розслідування роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 41 цього Порядку), зобов'язаний негайно наказом створити комісію з розслідування нещасного випадку (далі - комісія) у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

- з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

- визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках згідно з додатком 2 до Порядку розслідування, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 3 до Порядку розслідування у шести примірниках (далі – акт форми Н-1), якщо цей нещасний випадок визнано пов'язаним з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ згідно з додатком 4 до Порядку розслідування, якщо цей нещасний випадок визнано не пов'язаним з виробництвом (далі – акт форми НПВ), і передати їх на затвердження роботодавцю;

у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1, слід скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Акти форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) підписуються головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта форми Н-5 і є його невід'ємною частиною, про що робиться запис в акті форми Н-5.

2. Основні функції технічних інспекторів Державного Комітету по ОП.

Державний комітет України по нагляду за охороною праці:

· здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі;

· розробляє за участю міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

· координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та об'єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

· опрацьовує і переглядає спільно з органами праці, статистики і охорони здоров'я систему показників обліку умов і безпеки праці;

· бере участь в міжнародному співробітництві з питань охорони праці, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід у цій галузі, організує виконання міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

· одержує безплатно від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрацї та підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

Рішення Державного комітету України по нагляду за охороною праці з питань охорони праці, що належать до його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевою державною адміністрацією, місцевими Радами народних депутатів та підприємствами.

3. Розрахунок повітреобміну при зварювальних роботах.

Встановлено що зварювальні роботи проводяться з виділенням великої кількості тепла, у зоні зварювальника утв. шкідливі аерозолі. Працюючи, попадають під підвищений рівень ультрафіолетовоо випромінювання. Заг. вміст шкідливих виділень, пороху, окислів марганцю, хромових зєднань в роб. зоні залежить від складу металу, електроду, обмазки, сили струму, діаметру електроду. Виходячи з перерахованих небезпек необхідно використовувати комплекс захисних засобів так званої витяжної вентиляції, засобів захисту.

НДіОП запропонував при зварюванні під флюсом ф-лу для визначення об’єму повітря яке потрібно забирати:

,

К- дослідний коеф.: 1, 2- 1, 6.

І – сила струму, А.

При ручній зварці використовують так звані панелі рівномірного відсмоктування.Формула:

,

V – шв. повітря в роб. січенні панелі.

F – площа січення панелі.

Якщо проводиться зварювання в так званих складально-мех. цехах тоді величину повітре обміну визнач. взалежності від зварювального матеріалу:

 

- розхід зварювального матеріалу,

- кількість повітря в витраченого зварювального матеріалу до розбавлення шкідливих речовин, до ГДК.

ГДК ртуті = 0, 01

ГДК фтористого водню = 0, 05

ГДК марганцю і окислів = 0, 3

ГДК зварювальних аерозолів = 4

4. Інфразвук, захист від нього.

Інфразвуком називають акустичні коливання з частотою нижче 20 Гц. Цей частотний діапазон лежить нижче порога чутності і людське вухо не здатне сприймати коливання зазначених частот.

Виробничий інфразвук виникає за рахунок тих же процесів що і шум чутних частот. Найбільшу інтенсивність інфразвукових коливань створюють машини і механізми, що мають поверхні великих розмірів, що роблять низькочастотні механічні коливання (інфразвук механічного походження) чи турбулентні потоки газів і рідин (інфразвук аеродинамічного іл! гідродинамічного походження).

Найбільш ефективним і практично єдиним засобом боротьби з інфразвуком є зниження його в джерелі. При виборі конструкцій перевага повинна віддаватися малогабаритним машинам великої твердості, тому що в конструкціях із плоскими поверхнями великої площі і малої твердості створюються умови для генерації інфразвуку. Боротьбу з інфразвуком у джерелі виникнення необхідно вести в напрямку зміни режиму роботи технологічного устаткування - збільшення його швидкохідні (наприклад, збільшення числа робочих ходів ковальсько-пресових машин, щоб основна частота проходження силових імпульсів лежала за межами інфразвукового діапазону).

Повинні прийматися заходів для зниження інтенсивності аеродинамічних процесів - обмеження швидкостей руху транспорту, зниження швидкостей витікання рідин (авіаційні і ракетні двигуни, двигуни внутрішнього згоряння, системи скидання пари теплових електростанцій і т.д.).

Як індивідуальні засоби захисту рекомендується застосування навушників, вкладишів, що захищають вухо від несприятливої дії супутнього шуму.

До мір профілактики організаційного плану варто віднести дотримання режиму праці і відпочинку, заборона понаднормових робіт.

 

5. У яких випадках використовують для розрахунку освітлення точковий метод. Формула розрахунку.

Точковий метод використовується для розрахунку освітлення як завгодно розміщених поверхонь при будь-якому розподілу освітленості, а також для розрахунку локалізованого освітлення, відкритих площадок і даний метод являється найбільш точним.

Світловий потім лампи визначається за формулою:

де - нормована величина освітлення;

- коеф. запасу;

- коеф., що враховує дію окремих світильників, визначається за допомогою графіків ізолюкс.

- сумарна умовна горизонтальна освітленість, яку дають світильники в конкретній точці.

Освітлення за точковим методом розраховується так:

де - сила світла в напрямку від джерела на дану точку робочої поверхні;

- кут між нормаллю робочої поверхні і напрямком світлового потоку від джерела;

- віддаль від світильника до розрахункової точки.

 

Білет №15

1. Обов’язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про ОП.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Працівник зобов'язаний:

- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

2. Які органи виконують функції державного нагляду за ОП в Україні.

Нагляд та контроль дотримування законодавства про працю та правил з охорони праці здійснюють:

- спеціально уповноважені державні органи та інспекції, що не залежать у своїй діяльності від адміністрацій підприємств, установ, організацій;

- професіональні спілки, а також технічна та правова інспекція праці, що входять до їх складу;

- ради народних депутатів та їх виконавчі органи контролюють виконання законодавства про працю і порядок, здійснюють внутрішньовідомчий контроль за виконанням законодавства про працю у відношенні до підприємств, що їм підлягають, установ та організацій.

Вищий нагляд за виконанням законів про працю здійснює Генеральний прокурор.

3. Класифікація шкідливих речовин.

За степенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяють на чотири класи небезпеки: 1 – надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – помірно небезпечні; 4 – малонебезпечні.

Розрізняють сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) та промислові отрути. До складу СДОР входять спеціальні отруйні речовини, призначені для знищення людей, тварин, сільськогосподарських рослин. Приклади СДОР: аміак, хлор, окис азоту та інші. Приклади промислових отрут: ртуть, свинець, анілін, бензин та інші.

 

4. Дати визначення рівня інтенсивності шуму. Способи захисту від шуму.

Інтенсивність (сила) звуку I – кількість енергії, що переноситься звуковою хвилею за одиницю часу через одиницю поверхні, орієнтованої нормально до напрямку розповсюдження хвилі.

Існує два основних типа заходів для боротьби з шумом:

Заходи запобігання виникнення шуму.

Заходи проти розповсюдження шуму в простopi.

До першої групи заходів можна віднести вдосконалення кінематичних схем, заміна ударної взаємодії елементів безударною (наприклад використання муфти ШПМ на лебідках замість кулачкової муфти), заміна підшипників кочення підшипниками ковзання, використання неметалічних деталей, заміна зворотно-поступального руху обертовим, використання рідинних ванн, зокрема масляної ванни в poтopi, використання для ротора індивідуального приводу, центрування роторного ланцюга.

До засобів другої групи можна віднести:

Архітектурно-планувальні рішення, спрямовані на раціональне розміщення технологічного обладнання.

Використання засобів індивідуального захисту.

Ізоляція джерел шума засобами звукоізоляції та звукопоглинання.
5. Який порядок оформлення документів спеціального розслідування.

Спеціальне розслідування групових, важких та смертельних нещасних випадків проводиться комісією у складі технічного інспектора праці ЦК профспілки, представника вищої господарської організації. У випадку особливо важких наслідків (5 та більше загиблих) комісія призначається міністром (КМ).

За результатами спеціального розслідування складаютьсяакт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов'язаний звиробництвом, або форми НПВ в іншому випадку, карта форми П-5стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професійногозахворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, а такожоформляються інші матеріали спеціального розслідування, передбачені пунктами 54 і 55 цього Порядку.Кількість примірників акта форми Н-5, акта форми Н-1 (абоформи НПВ), карти форми П-5 визначається залежно від кількостіпотерпілих та органів, яким зазначені документи надсилаютьсявідповідно до пунктів 56 і 57 цього Порядку.В акті спеціального розслідування нещасного випадку, якийстався внаслідок аварії, зазначається її категорія.Примірники актів форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ)підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягомп'яти днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування.У разі незгоди із змістом акта форми Н-5, форми Н-1 (або формиНПВ) член комісії письмово викладає окрему думку, яка додається доакта і є його невід'ємною частиною, про що зазначається в актіформи Н-5.

Білет №14

1.Види відповідальності за порушення законодавства по ОП

Посадові особи за порушення правил та законодавства з охорони праці підлягають дисциплінарній, адміністративній, карній, матеріальній та цивільно-правовій відповідальності.

До дисциплінарної відповідальності посадові особи підлягають як з ініціативи адміністрації, так і за поданням державних та профспілкових органів, що здійснюють функції нагляду та контролю. Постійний контроль за виконанням робітниками всіх вимог інструкцій з охорони праці покладається на адміністрацію підприємств, установ та організацій.

До адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці мають право залучати державні органи нагляду та технічні інспектори праці. Винуваті особи піддаються штрафуванню. У випадку оскарження стягнень, що накладаються цими органами вони можуть бути підтверджені в судовому порядку.

Кримінальна відповідальність посадових осіб настає у випадку порушень, що мають характер злочинів. Такі порушення караються штрафом або ув’язненням. Характер порушень: порушення правил техніки безпеки, промислової санітарії або інших правил з охорони праці.

Матеріальна відповідальність. Загальними підставами настання матеріальної відповідальності є наявність прямої дійсної шкоди, вини працівника, протиправні дії працівника, наявність причинного зв’язку між винними, протиправними діями та завданою шкодою.

Цивільно-правова відповідальність. Настає у випадку порушення санітарного законодавства, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних уражень, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності чи смерті людей.

2. Який порядок проведення спеціального розслідування

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Спеціальне розслідування нещасних випадків прово­диться протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхід­ності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

Після ознайомлення з необхідними матеріалами, обсте­ження місця події та проведення необхідних досліджень і розрахунків експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладаються обставини, визначаються причину трав­мування, гострого професійного захворювання (отруєння), зазначаються допущені порушення вимог нормативно-правових актів про охорону праці, а також заходи щодо запобіган­ня подібним випадкам. Висновок експертної комісії викладається чітко, в стверджувальній формі.

Комісія із спеціального розслідування нещасного випад­ку у разі необхідності може призначити додатково незалежну експертну комісію.

До матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку належать:

копія рішення Кабінету Міністрів України або наказу органів державного нагляду за охороною праці про органі­зацію спеціального розслідування нещасного випадку;

акт спеціального розслідування нещасного випадку;

протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (до. даток 9);

ескіз місця нещасного випадку (додаток 10), необхідні плани, схеми, фотознімки місця нещасного випадку, пошкод­женого об'єкта, обладнання, устаткування тощо;

протоколи рішень комісії із спеціального розслідування про розподіл функцій між членами цієї комісії, які беруть участь у розслідуванні, призначення експертної комісії;

припис посадової особи органу державного нагляду за охороною праці, за формою, Н-9 (якщо він видавався);

копія акта за формою Н-1 або НТ на кожного потерпі­лого окремо;

висновок експертизи (науково-технічної, медичної тощо), якщо вона проводилася;

медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого, а також про наявність в його організмі алкоголю чи наркотиків (у разі необхідності);

висновок лікувально-профілактичного закладу про роз­слідування випадків виявлення гострих професійних захво­рювань (отруєнь), результати вимірів і лабораторних дослід­жень виробничих факторів трудового процесу;

протоколи опитувань та пояснювальні записки потерпі­лих свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (додаток 11);

копії документів про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці;

копії приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих роботодавцеві державними інспекторами до настання нещас­ного випадку і під час його розслідування;

витяги із законодавчих та інших нормативно-правових ак­тів про охорону праці, вимоги яких були порушені;

довідка про матеріальну шкоду, заподіяну нещасним ви­падком, та надання потерпілому чи членам його сім'ї мате­ріальної допомоги;

копія наказу роботодавця згідно з пунктом 47 цього Положення.

3. Типи вентиляторів. Види виконання.

Для механічного переміщення повітря як в приточній, так i в витяжній вентиляційних системах використовують відцентрові та осьові вентилятори та ежектори.

Вентилятори звичайного виконання використовують для переміщення чистого та малозапиленого повітря з температурою до 80°С. Антикорозійного виконання – для переміщення агресивних середовищ (пари кислот, лугів). В цьому випадку їx виготовляють з залізохромистої та хромонікелевої сталі, а при малих розмірах – з вініпласта. Вибухозахищеного виконання – для видалення газо та пароповітряних вибухонебезпечних середовищ, ротор i корпус виконують з іскробезпечного матеріалу, електродвигуни - у вибухобезпечному виконанні. Ежектори використовують у випадку наявності дуже агресивного середовища, що може вибухнути не тільки від удара, але i від тертя, а також при наявності вибухонебезпечних газів і парів. Оскільки ежектори мають низький ККД (до 25%) та значний шум при роботі, їx використовують в тих випадках, коли немає кращих рішень.

4. Розрахунок вібрізоляції

Розрахунок пружних віброізоляторів

У випадку, коли вибрано пружинні віброізолятори, що працюють на стиснення, їх слід вибирати, керуючись таблицями.

Визначається статичне навантаження на одну пружину

Рст= Р/n∙ m; Н

де Р — загальна вага установки, Н; n — число віброізоляторів; m — число пружин в одному віброізоляторі.

Визначається розрахункове максимальне навантаження на одну пружину

Рмах.розст+1, 5∙ 10-3∙ (4∙ π 2 f 2∙ адоп/ g)∙ Рст

де g = 9, 81 м/с2 — прискорення вільного падіння;

адоп — максимальна допустима амплітуда зміщення, мм

f — розрахункова частота змушувальної сили, Гц.

Визначається необхідна жорсткість Кн однієї пружини в поздовжньому напрямку

де KZH — необхідна загальна жорсткість віброізоляторів, Н/м

n — кількість віброізоляторів; m — кількість пружин в одному віброізоляторі

Тип віброізоляторів за таблицями вибирається з дотриманням двох умов:

де Рмах — максимальне робоче навантаження на пружину, Н;

Кг — жорсткість пружини в поздовжньому напрямку, Н/м.

Визначається ефективність віброізоляції

де f — частота змушувальної сили, Гц;

f0 — частота власних вертикальних коливань установки, Гц.

де g = 9, 81 м/с2 — прискорення вільного падіння;

Кz — жорсткість одного віброізолятора, Н/м;

РСТ — статичне навантаження на одну пружину, Н.

Визначаються параметри пружини в робочому стані

- максимальне осідання пружини Δ Н:

 

- повна висота пружини Нр у навантаженому стані, мм:

відношення осідання пружини до висоти в навантаженому стані та відношення робочої висоти пружини до діаметра Нр/D.

РОЗРАХУНОК ГУМОВИХ ВІБРОІЗОЛЯТОРІВ

Згідно з розрахунками повинні бути вибрані марка гуми та основні розміри гумового віброізолятора. Метою розрахунку є визначення висоти віброізоляторів та їхніх поперечних розмірів — діаметра циліндра або сторони квадрата. Слід врахувати, що гума — це матеріал, котрий зберігає свій об'єм при різних видах навантаження, тому конструктивне виконання віброізолятора повинне передбачати розширення гуми у поперечному напрямку. При інших умовах жорсткість гумового амортизатора буде значно вищою, ніж це необхідно.

Визначається площа поперечного перетину всіх віброізоляторів S та робоча висота кожного Нр за формулами

де Р — загальна вага віброізольованої установки, H;

σ — розрахункове статичне напруження в гумі, Н/м2;

Е — динамічний модуль пружності гуми з натурального каучуку.

Характеристика гуми для віброізоляторів наводиться в таблицях.

Визначається площа поперечного перетину одного віброізолятора

де n — число віброізоляторів.

Якщо застосовується кущовий віброізолятор, то

де n — число віброізоляторів; m — число гумових стовпчиків у кущі.

Визначається поперечний перетин одного віброізолятора:

— для циліндричного стовпчика — діаметр d

— для призматичного стовпчика — сторона квадрата

З метою дотримання умов стійкості необхідно, щоб

Якщо ця умова не виконується, необхідно взяти гуму з іншою жорсткістю або відмовитись від гумових віброізоляторів і вибрати пружинні. Визначається повна висота віброізоляторів:

Після уточнення розмірів віброізоляторів та марки гуми слід перевірити ефективність віброізоляції

де f — частота змушувальної сили, Гц;

f0 — частота власних вертикальних коливань, Гц.

де Кz — загальна жорсткість всіх віброізоляторів, Н/м;

S — загальна площа поперечного перетину всіх віброізоляторів, м2;

Е — динамічний модуль пружності гуми, Н/м2;

Нр — робоча висота віброізоляторів, м;

Р — вага віброізольованої установки, Н.

5. Переваги природного освітлення. За рахунок чого воно створюється у приміщенні. Одиниці виміру.

Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.

Природне освітлення зумовлене сонячною радіацією, тобто потоком променистої енергії Сонця, що доходить до земної поверхні у вигляді прямого і розсіяного світла. Воно може різко змінюватися в залежності від географічної широти, часу доби, ступеню хмарності, прозорості атмосфери в досить широких межах. Природне освітлення за улаштуванням буває: бічне, коли світло проникає в приміщення через світлові отвори в зовнішніх стінах – вікна; верхнє – через світлові отвори в покрівлі, комбіноване – поєднання бокового і верхнього освітлення. Величиною, що характеризує природну освітленість, є коефіцієнт природної освітленості (КПО), виражається у відсотках.

 

Білет №13

1. Які стандарти утворюють підсистему 5 ССБП

Система стандартів безпеки праці (ССБТ). Включає стандарти підсистем з відповідними кодовими позначеннями:

0 – організаційно-методичні стандарти основ побудови системи;

1 – державні стандарти вимог та норм за видами небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

2 – стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання;

3 – стандарти вимог безпеки до виробничих процесів;

4 – стандарти вимог до засобів захисту працюючих.

Організаційно-методичні стандарти основ побудови системи (підсистема 0) встановлює структуру та особливості погодження стандартів ССБТ, терміни та визначення основних понять в області безпеки праці, класифікацію небезпечних та шкідливих виробничих факторів, порядок та види навчання з безпеки праці.

Підсистема 1. Стандарти цієї підсистеми визначають особливості розробки стандартів ССБТ на конкретний небезпечний та шкідливий виробничий фактор або речовину.

Підсистема 2. Встановлює вимоги безпеки до конструкції обладнання в цілому та його окремих елементів (органам управління, робочим органам, основним елементам конструкцій, засобам контролю, сигналізації, захисним пристроям, особливостям монтажних та ремонтних робіт, транспортуванню, зберіганню і т.д.). Головний стандарт цієї групи встановлює особливості побудови стандартів вимог безпеки на конкретні групи, типи і види виробничого обладнання.

Підсистема 3. Встановлює вимоги безпеки до розміщення елементів технологічних систем; вимоги до режимів роботи виробничого обладнання, вимоги до робочих місць та режимів праці персоналу; вимоги до систем управління, вимоги до використання засобів захисту працюючих; методи контролю вимог безпеки.

Підсистема 4. Встановлює вимоги до конструктивних, експлуатаційних захисних та гігієнічних властивостей засобів захисту; вимоги до методів їх випробовувань та оцінки; рекомендації з використання засобів індивідуального захисту.

2. Принцип проектування вентиляції

Кількість повітря, що необхідно подати в приміщення для розбавлення шкідливих речовин, що виділяються в робочому приміщенні

,

де G – маса шкіливих речовин, що виділяються в робочому приміщенні за одиницю часу, г/год;

С, ГДК - фактична та гранично допустима концентрація шкідливих речовин, мг/м3 (С – в повітрі, що подається);

Кількість повітря, необхідного для видалення надлишкового тепла з приміщення

,

де Δ q — надлишок тепла в приміщенні, Вт;

С - масова питома теплоємність повітря, Дж/кгК;

ρ - густина повітря, що надходить в приміщення, кг/м3;

Т1 Т2 – температура повітря, що видаляється та надходить. У випадку складності визначення концентрації шкідливих речовин в повітрі використовують поняття кратності обміну повітря К, яке показує скільки разів на протязі години повітря в приміщенні повинно повністю обновитись (К=3 – 10)

,

 

де Q – витрата повітря в приміщенні, м3/год;

V n – об'єм робочого приміщення, м3.

Необхідна витрата повітря при використанні місцевої вентиляції

Q M = 3600 F V, [м3/год],

 

де F – площа перерізу вентиляційного отвору, м2;

V – швидкість руху повітря, м/с (V= 0, 5 – 1, 5 м/с).

3. Як розподіляються роботи по важкості?

Характеристика категорій робіт по важкості

ЛЕГКІ. До легких належать такіироботи які характеризуються споживанням кисню за 1 хвилину до 0.5 літра, або енергетичними затратами не більше 150 ккал/год, або за енергетичними затратами 174 Вт.

В свою чергу легкі поділяються на категорію 1а зенергетичними затратами до 120 ккал/год і 1б з енергетичними затратами 121-150 ккал/год.До першої категорії 1а відносяться роботи які проводяться сидячи із не значними фізичними напруженнями, сюди можна віднести точне машинобудування, швейне виробництво, годинникове, сфера управління. До категорії 1б відносяться роботи які зв’язані з сидячою роботою, стоячи або з ходьбою з деякими переміщеннями, наприклад контролери, майстри.

СЕРЕДНІ. До другої категорії відносяться роботи із споживанням кисню від 150-280 ккал/год або енергетичними затратами 175-200 Вт.

В свою чергу ця категорія поділяеться на 2а з енергетичними звтратами 151-200 ккал/год і 2б з енергозатратами 200-250 ккал/год.

Ці роботи зв’язані із постійною ходьбою а також переміщенням виробів масою до 1 кг. Професії механічних складальних цехах, машинобудівні організації, вантажопідйомністю до 10 кг. роботи в леварних цехах, термічних, зварювальних.

ВАЖКІ.До них відносяться роботи із споживанням кисню що перевищує 1 л/хв або з енергетичними затратами більше 250 ккал/год. Роботи з постійним переміщенням, переносом в рухомому стані вантажів більше 10 кг і ці роботи потребують значних енергетичних затрат. Роботи в нафтогазовидобувній промисловості, ливарники, вантажники, ковалі.

4. Принцип нормування ультразвуку, міри захисту від ультразвуку.

Захист від дії ультразвуку забезпечується:

- використанням в обладнанні більш високих робочих частот, що мають допустимі piвнi звукового тиску;

- використання звукоізолюючих кожухів та екранів та розміщення звукоізолюючих установок в окремих приміщеннях;

- запобігання безпосереднього контакту з інструментом, рідинами або виробами;

- використання спеціальних приспосіблень: сітки, ручки з віброізолюючим покриттям, гумові рукавиці.

Нормується ультразвук згідно ГОСТ 12.001-83 ”Ультразвук” Нормується в залежності від октавних частот в кГц від 12.5- 25 і рівень ультразвуку знаходиться в межах від 80-105

 

5. Розрахунок природного освітлення при боковому, верхньому освітленні.

Яким чином може бути виконано природне освітлення.

Джерело природного освітлення – сонячна радіація. Систему природного освітлення приймають з врахуванням таких факторів:

1 Призначення будови та прийнятого конструктивного її рішення.

2 Вимоги до природного освітлення, виходячи з особливостей технолопчної i зорової роботи.

3 Кліматичних та світлокліматичних особливостей місця будови.

4 Економічності природного освітлення.

Основна величина для нормування та розрахунку – коефіцієнт природної освітленості КПО. Це відношення освітленості в даній точці приміщення Евн до освітленості під відкритим небом Е3 в процентах

Для нормування освітленості робочих місць вci зорові роботи за ступенем точності ділять на 8 розрядів.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів для приміщення.

Для бокового освітлення

Для верхнього освітлення

де Sв – площа вікна, м2;

Sп – площа підлоги, м2;

ен – нормоване значення КПО;

k3 – коефіцієнт запаса (К3=1, 2 - 2, 0);

η в, η ф – світлові характеристики вікна, фонаря;

τ 0 – загальний коефіцієнт світлопропускання;

r1, r2 – коефіцієнти, що враховують відбивання світла при боковому та верхньому освітленні;

kб – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон сусідніми будівлями (1- 1, 7);

kф – коефіцієнт, що враховує тип фонаря.

Природне освітлення в свою чергу, буває боковим (через вікна), верхнім (через світлові фонарі перекриття) i комбінованим.

 

Білет № 12

1. Які стандарти утворюють підсистему 4 ССБТ?

Підсистема “4” системи ССБТ включає в себе державні стандарти вимог до захисту працюючих; вимоги до конструктивних, експлуатаційних, захисних і гігієнічних властивостей засобів захисту а також їх випробування і оцінку, рекомендації по застосуванню засобів індивідуального захисту, класифікацію засобів.

2. В яких випадках слід проводити інструктаж на робочому місці?

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструменту, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці; при перерві в роботі виконавця робіт більше ніж на 30 календарних днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - більше 60 днів; п





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.