Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Попередній аналіз даних






Статистичний аналіз впливу мінеральних добрив на урожайність озимої пшениці
рік Урожайність(ц/га) (Y) Фосфорні(Х1) кг/га Калійні(Х2) кг/га Азотні (Х3) кг/га
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
           
Мода   #Н/Д   #Н/Д
Медіана 22, 5 110, 5 134, 5 297, 5
Основний рівеннь 24, 444 121, 111 137, 111 323, 722
Дисперсія 34, 261 1031, 046 704, 105 10852, 801
Станд. Відхилення 5, 853 32, 110 26, 535 104, 177
Коеф. варіації 23, 95% 26, 51% 19, 35% 32, 18%
  суттєва однорідність суттєва однорідність суттєва однорідність суттєва однорідність
Коеф. кореляції   0, 978 0, 971 0, 990
      Сильний зв’язок Сильний зв’язок Сильний зв’язок

Провівши попередній аналіз даних на придатність до моделювання, за визначенням коефіцієнта кореляції бачимо, що між показником досліджуваного процесу і такими факторами, які впливають на нього, як свинець, мідь і цинк існують досить сильні прямі зв’язки.

Оскільки зв’язки між показником і факторами є досить сильними і мають суттєву однорідність і тому дозволяють побудувати модель, тобто дані придатні до моделювання.

 

Розробка і побудова моделей

За наявними даними побудовано графіки залежності показника від кожного фактора, а також побудовано лінію тренда, але тільки для парних моделей.

Лінія тренда – це уявна лінія, навколо якої групуються дослідні дані.

Подальший аналіз кожної моделі виконується за допомогою лінійної функції.

Спочатку розглядається вплив кожного фактора окремо (парні моделі у-х1; у-х2; у-х3), потім двох факторів разом (моделі у-х1, х2; у-х2, х3; у-х1, х3).

Також знаходимо ще одну характеристику тісноти зв’язку між показником і фактором, який називається індексом кореляції – R.

За своїм значенням індекс кореляції збігається з кореляційним відношенням. Тобто, чим ближче R до одиниці, тим тісніший зв’язок між ознаками.

Для оцінки надійності кореляційних характеристик використовується критерій Фішера, який визначається за формулою:

F = ∂ ² k2 / ϭ ² k1

де k1 = К - 1; k2 = n – K – ступені вільності для міжгрупової і середньої з групових дисперсій;

n – кількість елементів досліджуваної сукупності;

К – число груп, на які поділена сукупність.

Фішер знайшов розподіл відношень дисперсій і розробив відповідні математичні таблиці, в яких наводиться F-критерій теоретичний F теоретичний при ймовірностях 0, 95 і 0, 99. Якщо розрахунковий критерій Фішера більший за табличний з даною ступінню довіри, значить між показником і фактором існує зв’язок з цією ступінню довіри. Якщо ж розрахунковий критерій менший табличного, то різниця між дисперсіями зумовлена впливом випадкових факторів.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.