Трансформації при передачі повтору в перекладі

Випадки, у яких перекладач, з певних причин, не відтворив повтор, але зберіг функцію, або ж не відтворив і не зберіг функції є наступними:

— No... no es necesario. Le ruego. [39]. В оригіналі повтор частки nо має функцію підсилення емоції, а саме небажання освітлювати приміщення. В перекладі Анатолій Тупиков зберігає цю функцію, проте, дещо змінює структуру речення українською мовою з заперечною часткою не: - Ні, не треба. Благаю вас. [ 40; с. 251].

Solo falta tu nombre. Solo falta que las letras mas negras y llamativas del aviso informen: Felipe Montero. Se solicita Felipe Montero, antiguo becario en la Sorbona, historiador cargado de datos inú tiles, acostumbrado a exhumar papeles amarillentos, profesor auxiliar en escuelas particulares, novecientos pesos mensuales. [ 39 ]. У перекладі перші два речення звучать так: Бракує лише твого прізвища. Такими жирними, добре видними літерами: Феліпе Монтеро. [ 40; с. 249]. Перекладач при перекладі відтворює повтор іспанською " Solo falta" за допомогою парцеляції. В оригіналі такий повтор має функцію привертання уваги читача саме до цієї події, в перекладі функція відтворена, хоча, перекладач передав її іншими словами: Такими жирними, добре видними літерами: Феліпе Монтеро. [ 39; с. 249]. Перекладач відтворює повтор ім’я та прізвища головного героя: Solo falta que las letras mas negras y llamativas del aviso informen: Felipe Montero. Se solicita Felipe Montero, antiguo becario en la Sorbona… [ 39 ]. – Бракує лише твого прізвища. Такими жирними, добре видними літерами: Феліпе Монтеро. Запрошується Феліпе Монтеро, удостоєний стипендії… [40; с. 249]. У даному контексті Фуентес таким чином привертає увагу до головного персонажа, про якого далі буде йти мова і перекладач таку функцію точно відтворює. На нашу думку автор в оригіналі вводить повтор імені та прізвища Феліпе Монтеро тому що хоче показати, що ця вакансія на роботу в газеті створена сама для нього, герой читає її і впізнає в кожному слові та в описі самого себе. І йому здається, що не вистачає лише його імені в оголошенні, тому що він ніби створений саме для цієї роботи і саме це оголошення вимагає такого робітника, як він і нікого іншого.

—En esta casa solo hay ese patio oscuro por donde entro usted. Allí mi sobrina cultiva algunas plantas de sombra. Pero eso es todo.

— Está bien, señ ora.

—Deseo descansar todo el dí a. Pase a verme esta noche.

— Está bien, señ ora. [ 39 ].

Дистантний синтаксичний повтор " Esta bien, señ ora ", що в оригіналі виконує емоційно – експресивно функцію, підсилення відповіді, погодження, у перекладі є випущеним, на відміну від оригіналу, де він повторюється: " – У нас тут лише внутрішній дворик, через який ви йшли. Там у моєї небоги ростуть квіти, що не люблять світла. Іншого двору тут немає. – Гаразд, сеньйоро. [ 40; с. 251 ]. В оригіналі такий повтор, як ми вважаємо, виконує функцію створення образу головного героя – Феліпе Монтеро. Він впізнав у цьому оголошенні себе, і прийшов з твердим наміром отримати роботу в будинку старої, тому, він, можливо, говорить фрази, які не є типовими для його мовлення, проте, саме в ситуації бесіди з сеньйорою Консуело йому треба погоджуватися на всі умови і робити вигляд, що його все влаштовує, тому з’являється повтор таких фраз.

" Miras rá pidamente de la tí a a la sobrina y de la sobrina a la tí a, pero la señ ora Consuelo, en ese instante, detiene todo movimiento y, al mismo tiempo, Aura deja el cuchillo sobre el plato y permanece inmó vil y tu recuerdas que, una fracció n de segundo antes, la señ ora Consuelo hizo lo mismo". У цьому реченні ми спостерігаємо контактні лексико-семантичні повтори, які мають емоційно – експресивну функцію. На нашу думку, Фуентес таким чином переплітаючи і повторюючи слова " sobrina" та " señ ora Consuelo" показує, що ці дві постаті у повісті переплітаються в одну, що стара почуває себе поруч з племінницею молодою, а Аура – це і є сама сеньйора Консуело. Перекладач здійснює трансформацію при перекладі, і повтором виступають вже інші слова, хоча повтор " señ ora Consuelo" лишається незмінним: Ти швидко позираєш на стару, на небогу, знову на стару, але сеньйора Консуело несподівано завмирає, і тієї ж миті Аура теж відкладає ножа і завмирає – точнісінько, як це щойно зробила сеньйора Консуело. [ 40; с. 273]. Перекладач замість повтору слова " sobrina" вводить в текст перекладу повтор слова " завмирає", яке в оригіналі вжито лише 1 раз, але функція і задум автора повністю залишаються відтвореними, так як перекладач все одно показує, що Аура наслідує дії сеньйори Консуело, а отже, між ними існує тісний взаємозв’язок.

— Son buenos amigos, buenos compañ eros. [39]. Лексичний, контактний повтор має емоційно–експресивну функцію. Перекладач робить синонімічний переклад повторів слова " buenos" і, таким чином, замінює повтор на лексико-семантичний, хоча, функція лишається відтвореною у перекладі – наголошення на тому, що вони гарні і вірні товариші: Вони добрі, вірні друзі. [ 40; с.268].

¿ Por qué no tienes el valor de decirle que amas a la joven? ¿ Por qué no entras y le dices, de una vez, que piensas llevarte a Aura contigo cuando termines el trabajo? [ 39 ].Дистантний, лексико-синтаксичний повтор, який виконує емоційно – експресивну функцію. У перекладі другий повтор не є відтвореним, натомість, перекладач змінює його на наказовий спосіб: - Чому ти не посмів сказати їй, що кохаєш Ауру? Вернися і скажи відверто, що вирішив забрати дівчину з собою, коли закінчиш роботу. [ 40; с. 264 - 265].

Випадки невідтворення повтору у перекладі, насамперед, трапляються там, де основна функція повтору полягає не в передачі експресії, а в інших аспектах: Escuchas el golpe sobre la puerta, la campana detrá s del golpe, la campana de la cena. [ 39 ]. У двері стукають, потім лунає дзвоник – він кличе тебе на вечерю. [ 40; с. 267]. Повтор не зумовлений функцією підсилення виразу чи його емоційного забарвлення, автор просто вживає таку структуру речення аби пояснити певну дію.

La foto se ha borrado un poco: Aura no se vera tan joven como en la primera fotografí a, pero es ella, es el, es... eres tu. [ 39 ]. Знімок вицвів, але все – таки це Аура, хоча й не така юна, як на першому, а це він, він …Та ні, ти! Це ти! [ 40; с. 274]. Трансформовані повтори при перекладі, перекладач використав прийом експлікації, градації та протиставлення. Емоційно – експресивна функція збережена.

Можна зробити висновок, що в повісті є повтори, які взагалі не були відтворені при перекладі, можливо тому, що перекладач не бачив в них емоційного навантаження. Аналогічно - були втрачені їхні функції. Але таких прикладів було не дуже багато. Також були випадки, де перекладач випустив повтор в перекладі, але завдяки іншим корелятам в українській мові було відтворено їхні функції в перекладі. Були повтори, які перекладач, навпаки, додав у перекладі, при тому, що їх не було в оригіналі. Також перекладач змінював позиції деяких повторів, при цьому зберігаючи функцію. Тобто, підсумовуючи все вище написане, можна зробити висновок, що перекладач намагався передати особливості стилю Фуентеса зберігаючи більшість повторів та відтворення їх функцій в перекладі. Можна підсумувати, що трансформованих повторів було ≈ 10 %.

ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ

Проаналізувавши оригінал та переклад повісті Карлоса Фуентеса " Аура", ми зробили висновки, що оригінал повісті містить в собі багато повторів: лексичних, синтаксичних, лексико-семантичних і повтору речень, а також контактних та дистантних. Більшість з них має емоційно – експресивну функцію, орієнтовану на підсилення сказаної героєм інформації, передачу невизначеності почуттів. Повтор також виступає засобом нагнітання емоцій. Він дозволяє автору підкреслити ті слова, що несуть особливе смислове навантаження в тексті. Як стилістичний засіб повтор дозволяє привернути увагу до певних дій або уповільнити чи пришвидшити темп розповіді. Деякі повтори виступають засобом характеристики мовлення персонажів або передачі поведінки персонажа в конкретний момент. Такі повтори насамперед характерні для діалогів. У повісті саме в діалогах автор розкриває сутність, характер, особливості мовлення кожного персонажу.

Також були в оригіналі й повтори, які мали текстоутворювальну функцію. Це повтор морфологічної форми другої особи однини " ти", яка показує що герой повісті – Феліпе Монтеро - веде розповідь ніби від свого внутрішнього Я, що створює у читача відношення " об’єктивізації" суб’єктивного сприйняття подій головним героєм так, наче він дивиться на все сторонніми очима. Це робить виклад емоційним і водночас створює неповторну перспективу оповіді, важливим елементом створення якої є повтор. Ще одним виявом тексто і стилеутворюючої функції повтору є використання автором імен жіночих персонажів: Аури і сеньйоро Консуело. Настільки переконливим є поєднання цих двох образів.

Хоча повтор у художній іспаномовній літературі є досить поширеним явищем, у повісті Карлоса Фуентеса він стає одним з провідних стилістичних засобів, що створює картину емоційної напруги, непередбачуваності подій та їхньої розв’язки, взаємопроникнення реальності і надреального.

У перекладі повісті було відтвореною ≈ 90% повторів та їх функцій. Перекладач у більшості речень залишив вид повтору без змін, в інших, навпаки – змінював вид повтору, але зберігав функцію. Також були речення, де перекладач взагалі випустив повтор, не відтворивши ані його, ані його функцій. Проаналізувавши такі речення, ми дійшли висновку, що перекладач не вбачав необхідності відтворювати їх українською мовою, зважаючи на певні стилістичні норми мови перекладу. Також в перекладі ми проаналізували речення, у яких повтор було відтворено, але з певними трансформаціями, наприклад конверсією чи метонімією.

Тож, можна зробити висновок, що в перекладі Анатолієм Тупиковим було майже повністю відтворено всі випадки повтору та його функції, з цього слідує, що при перекладі перекладач уважно й ретельно дослідив ідіостиль автора аби не втратити функцій деяких стилістичних фігур, що мають велике значення для читача у задумці автора твору оригіналу.

ВИСНОВКИ

Здійснивши дослідження явища повтору, його видів і функцій, проаналізувавши стан дослідження цього стилістичного засобу в сучасній іспаністиці та українській перекладознавчій науці, ми зробили висновки, що повтор як явище є досить поширеним у художній літературі обох мов, багато авторів звертаються до нього з метою підсилення та увиразнення стилістики тексту, створення емоційної напруги у читача. Проте, саме в перекладознавчих працях іспанської та української мов на сьогодні є мало матеріалу з цієї теми, так як глибоко і конкретно повтор і його функціонування та відтворення цих функцій у творах є малодослідженим.

Проаналізувавши теоретичні підходи до вивчення повтору і виокремлення його функцій у тексті, ми виділили найголовніші його види та функції, які в основному співпадають у двох мовах та використовуються дослідниками найчастіше у зіставному аналізі. Тож, головними видами повтору є: лексичний, синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний та повтор речень. Щодо їх розміщення у тексті по відношенню один до одного їх групують в основному в дві великі групи: контактні та дистантні.

Залежно від виду повтору розрізняють їхні функції. Основними функціями, як показало наше дослідження є емоційно-експресивна та текстоутворююча.

У перекладі перекладач використав безліч трансформацій. Серед них найчастішими були: градація, додавання, метонімія, конверсія та інші. Всі ці трансформації були зумовлені як особливостями, власне, граматичної структури української мови, так і різними функціями, що мали бути відтвореними у перекладі, проте з певними змінами, як того вимагає стилістика української мови.

Всі повтори ми умовно розподілили на дві великі групи: повтори у прямому мовленні персонажів(діалогів) та у мовленні автора. Серед повторів, які були вжиті Фуентесом в діалогічних репліках, більшість мають образотворчу функцію. Також повтори в діалогах виконують функцію підсилення непередбачуваності подій та їхньої розв’язки. Серед інших важливих функцій можна виділити: функцію посилення виразності, функцію послідовності передачі інформації, функцію створення ритму тексту, функцію стилізації розмовного емоційного мовлення. Також повтор в багатьох реченнях виконував функцію підсилення монотонності дій, їхньої одноманітності. Повтор підкреслює та виділяє в мові ті слова, що несуть особливе смислове навантаження, загострюють сенс сюжету, звертають увагу читача на підтекст. Також дуже важливою є текстоутворювальна функція повтору, яка довзоляє поєднати різні частини твору, привернути читача до якоїсь раніше сказаної інформації і т.д..

Ми зробили висновок, що в оригіналі повісті Карлос Фуентес вжив велику кількість повторів, яки придали надзвичайної динамічності та стилістичного забарвлення твору. Перекладач відтворив майже всі повтори, не випускаючи при цьому їхніх функцій, таким чином зберігши ідіостиль автора.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрієць О.А. Стилістичні функції потвору (на матеріалі творів поетів-шістдесятників). // Південний архів (філологічні науки). – Хер., 2000.-Вип. 1(25) с. 238-246

2. Балашова С. Е. Види и функции повторов в творчестве / Автореферат дис. канд. филол. наук: 10. 01. 01/ Моск. гос. гуманитарный университет им. М. А. Шолохова. – М., 2008 с. 10-12

3. Белинская О. Е.Лексический повтор как средство актуализации коммуникативно значимых элементов художественного текста. //Система і структура східних мов. – К., 1997. – с. 152 – 155

4. Берегова О.А. Стилістика декодування: прийом повтору в іспанській народній загадці./ Електронне джерело. Режим доступу: – file: ///C: Documents 2013-43-1-16-20(1)pdf

5. Бородій І. Б. Індивідуально-авторські повтори та контекстуальні синоніми в художній прозі Михайла Стельмаха. // Наукові праці. – Кам’янець – Подільський, 2002. – Вип. 6. – с. 174-179

6. Браво Утрера Умбертo. Повтор в современном испанском языке: авторефереферат дис. на соискание степени кандидата филологических наук: Московский ордена Дружбы народов государственный педагогический институт иностранных языков имени Мориса Тореза. – М., 1983. – с. 5 -22

7. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс / М.П. Брандес. – М.: Прогресс – Традиция, ИНФРА, 2004. – с. 416

8. Володимир Державин: теорія і критика перекладу // Збірник Харків. іст.-філол. т-ва / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди; Харків. іст.-філол. т-во. – 2005. – Т. 11. – С. 205-214.

9. Гальперин А. І. Нариси по стилістиці англійської мови. – М., 1981 с. 132

10. Жирмунський В. М. Теорія літератури. Поетика. Стилістика. – Л., 1977, с. 87-89

11. Заверіна Л. М. Повтор – універсальний засіб створення мовної експресії // Засоби мови й мови: структура, семантика, функція, вивчення. – Тула, 1995. – с. 117-134.

12. Кобзєв М. К. /ст. «Особливості вживання синтаксичного і стилістичного повтору в англійській та українській мовах» / Електронне джерело. Режим доступу: litmisto. org.ua |p =1931

13. Козак Р. О. Синонімічні і антонімічні повтори як різновид експресивного синтаксису (на матеріалі художнього мовлення Богдана Лепкого). // Наукові праці. – Кам’ янець – Подільський, 2001. – Вип. 5. – с. 139-146

14. А. П. Коваль«Практична стилістика сучасної української мови», «Вища школа», 1987 р., с. 301-314

15. Коробейникова О. Ю. Мовна еквівалентність як фактор організації художнього тексту: Дис. канд. філол.. наук. СПб., 1996 с. 47

16. Краснова Н. М. Лингвостилистическая природа простого контактного повтора в горномарийском литературном языке. [Електронный ресурс]: статья, М., 2010 год

17. Ксенофонтова Л. В. Стилістичні властивості повтору під фразеологізованими одиницями мови // Філ. фак. МДУ ім. М. В. Ломоносова. – М., 2008

18. Ляпон М. В. Смислова структура складного речення. – М.: Наука, 1986

19. Мамедов Н. Ш. Лексико – синтаксичний паралелізм між частинами складного речення: Автореф. дис. канд. філол. наук. – Баку, 1994

20. Manual de correcció n gramatical y de estilo // Sociedad General Españ ola de Liberí a, S. A., 1997

21. Мороховский А. Н., Воробьева О.П. Стилистика английского языка/ К.: Вища школа, 1991

22. Омельченко О.В. Відтворення засобів експресивного синтезу іспанської мови в українському перекладі(на матеріалі творів Г. Гарсіа Маркеса)[Електронний ресурс]: стаття, К., 2013 рік. Режим доступу: pdf

23. Палихата, Е. Повтори в діалогічних репліках. // Наукові записки. Сер.- Тернопіль, 2002-Вип. 1. – с. 93-102

24. Перекладознавчий доробок Миколи Зерова // Вісник Львів. ун-ту. Серія іноземні мови. – 2005. – Вип. 12. – С. 289-296

25. Перекладознавчі дослідження на сторінках журналу „Мовознавство” (1967-2000) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2006. – Вип. 17: (До 90-річчя від дня народження професора Ю. О. Жлуктенка). – С. 459-465.

26. Плотникова А. В. Повтор как составляющая речевой коммуникации [Текст] / А. В. Плотникова // Филология и лингвистика в современном обществе: материалы II междунар. науч. конф. (г. Москва, февраль 2014 г.). — М.: Буки-Веди, 2014. — С. 100-102

27. Рябоконь, Т. А. Повтор, як засіб генерації та компресії тексту. //Язык и культура. – К., 1996 - [ Ч. 2 ]. – с. 270

28. Синтаксис словосполучення і простого речення (синтаксичні категорії і зв’язки) / [відп. ред. М. А. Жовтобрюх] – К.: Наук. думка, 1975. – 222 с.

29. Ткаченко, А. Стилістичні фігури: до методики структурування. // Проблеми інтерпретації і рецепції художнього тексту. – Одеса, 2003. – с.300-306

30. Укр. мова, енциклопедія, Київ, Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004 с. 496

31. Формановская Н. І. Стилістика складного речення. – М.: Російська мова, 1978

32. Хайдер Є. М. Способи відтворення повтору як особливого авторського стилю Г. Гессе (на матеріалі українського і російського перекладів). Електронний ресурс: philology.knu.ua.|fileslibrary|movni-i-konceptualni| 46-4|27. Pdf

33. Чередниченко О. І. Про мову і переклад. Київ.: Либідь, 2007. – 248 с.

34. Чуглов В. І. Повтор словоформи з подальшим поширенням як синтаксичне явище// Філол. науки. – 2004. - № 5. – с. 85-91

35. Шишкова Т.Н., Попок Х.-К. Л. Стилистика испанского языка / Т. Н. Шишкова, Х.-К. Л. Попок. – Минск: Высшая школа, 1989. – 135 с.

36. Шиянова І. М. Засоби відтворення функціональної перспективи речення в іспансько-українському перекладі: автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.16 / Ірина Михайлівна Шиянова. – Київ: Б.в., 2013. – 20 с.

37. Якобсон Р. О. О лингвистических аспектах перевода // Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике. – М.: Международные отношения, 1978

38. Яременко, Н.В.Принцип повтору і його роль у трансформації авторського задуму. // Наукові записки. сер. –Хер., 2000 – Вип.1(25). – с. 238 -246

МАТЕРІАЛИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

39. Carlos Fuentes " Aura". Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.google.com.ua/webhp? sourceid=chromeinstant& ion=1& espv=2& ie=UTF-8#q=carlos%20fuentes%20aura%20pdf

40. Латино-американська повість, К. – 1987 р., с. 240-280

RESUMEN

El lenguaje artí stico es un estilo distintivo de expresió n. La imaginerí a, la esté tica, la disponibilidad de la riqueza del vocabulario diverso, de expresió n son las cosas que le caracterizan. Escritores tratan a transmitir pensamientos, sentimientos, sinceridad y tambié n revelar el mundo espiritual de cada hé roe, reproducir con realismo su lenguaje. La repetició n es una figura estilí stica que aumenta la expresió n de la obra y da una nueva coloració n emocional a una obra literaria.

En nuestro trabajo le analizamos como una categorí a de estilo, que es uno de los objetos del lenguaje de la ciencia ficció n, que está directamente relacionado con el estilo del escritor.

La actualidad de nuestro tema consiste en el aná lisis de repetició n poco explorado en la ciencia linguistica en el campo españ ol. Tambié n existe la necesidad de una mayor recurrencia del problema a la luz de nuevos enfoques teó ricos, así como la creciente preocupació n de los lingü istas en el ú ltimo tiempo en los problemas del texto y el estilo gramatical - es decir, las á reas de la lingü í stica, que prá cticamente no se han desarrollado.

La novedad del estudio consiste en que lo hemos realizado por primera vez un aná lisis comparativo del original y de la traducció n en un par de literatura españ ola y ucraniana, analizando los tipos y funciones de repetició n.

El objeto de estudio en nuestro trabajo son los casos de repetició n en el original, y sus correlatos funcionales en el texto traducido.

El sujeto de estudio es la forma de reproducció n y funciones de repetició n en la traducció n.

El objetivo de nuestro trabajo es explorar los tipos y funciones de repetició n en una obra literaria, debido a la estrategia de reproducí rlos en la traducció n.

Tareas del estudio:

1. Investigar la especí fifca del texto literario y los recursos estilí sticos - es decir, la repetició n como un medio de representació n;

2. Examinar el papel de la repetició n y de sus funciones en la organizació n semá ntica de un texto literario;

3. Realizar un aná lisis comparativo de las funciones y los tipos de la repetició n en la ficció n españ ola y de su traducció n al ucraniano;

4. Hacer la conclusió n de las caracterí sticas de las funciones de repetició n en el original y su traducció n en la base del aná lisis de las enseñ anzas prá cticas;

El material para el estudio fue la historia del escritor mexicano Carlos Fuentes " Aura" y su traducció n al ucraniano.

Los mé todos de investigació n en nuestro trabajo incluyen principalmente: mé todo de aná lisis (tipos de repetició n y sus funciones en el original y la traducció n); mé todo de la analogí a (analogí a de comparació n en la repetició n de origen y de destino), el mé todo de muestreo continuo (por repeticiones de muestreo en la prueba) y el mé todo de aná lisis funcional (se repiten las funciones de reproducció n en la traducció n).

El valor prá ctico de nuestro trabajo es estudiar el fenó meno de la repetició n en la prosa españ ola y revelar los detalles de su reproducció n en la traducció n ucraniana. Nuestros resultados se pueden usar ademá s en tales disciplinas acadé micas como: " La estilí stica comparada", " Edició n", " La prá ctica de la traducció n", etc.

La estructura del trabajo: nuestro trabajo consta de una introducció n, dos capí tulos (la primera secció n - las dos unidades, la segunda parte - las dos unidades), de las conclusiones de cada capí tulo, las conclusiones generales, la lista de referencias y un resumen del trabajo en españ ol.

En el primer capitulo analizamos el estado del problema de la repetició n en el mundo literario. Analizamos diferentes modos de investigació n de ese fenomeno y sus funciones en el texto. Al estudiá rles tenemos los siguientes conclusiones: la repetició n como el fenomeno está poco explorado exactamente en el par de la literatura españ ola-ucraniana; la repetició n como en idioma españ ol y tanto en ucraniano tiene bá sicamente dos funciones: emocional - expresiva y la funció n de creació n del texto; identificació n y funció n de repetició n como una figura estilí stica en los estudios teó ricos de los dos idiomas, son en su mayorí a casi iguales.

En el segudno capitulo analizamos los medios de reproducció n de las funciones de repetició n en la traduccion ucraniana del texto original. Despué s de analizar el original y la traducció n de la historia de Carlos Fuentes " Aura", hemos aprendido que la historia original contiene muchas repeticiones: lé xicos, sintá cticos, lé xicos-semá nticos y repetició n de frases. Por ejemplo: — Sí... Creo que sí. Sí, aquí está (lé xico), Está loca, está loca, te repites para adormecerte, repitiendo con las palabras la imagen de la anciana que en el aire despellejaba al cabrio de aire con su cuchillo de aire: "... está loca..." (sintá ctico), El hombre caza y lucha. La mujer intriga y sueñ a; es la madre de la fantasí a, de los dioses. Posee la segunda visió n, las- alas que le permiten volar hacia el infinite del deseo y de la imaginació n... Los dioses son como los hombres: nacen y mueren sobre el pecho de una mujer (lé xico – semá ntico), Habrá caí do la noche. Habrá caí do la noche (repetició n de frases) etc... La mayorí a de ellos tienen la funció n emocional-expresiva que se centra en la mejora de dichos sentimientos de transferencia de informació n de caracteres de incertidumbre. Algunos repetició n es un medio de difusió n cuenta con personajes y comportamiento de la transferencia del cará cter en un momento particular. Aunque la repetició n es una de las figuras estilí sticas hispanas bastante comú n, en la historia de Carlos Fuentes, se convirtió en uno de los principales recursos estilí sticos, lo que crea una imagen de la tensió n emocional, la interpenetració n de la realidad y algo irreal. La traducció n de la historia conservó casi 90% de las repeticiones y sus funciones.

Entonces concluimos en nuestro trabajo que el traductor fue restaurado casi en su totalidad todos los casos de repetició n y sus funciones de aquí se desprende que el traductor examinó la traducció n cuidadosamente por idioestilode autor para evitar la pé rdida de algunas de las caracterí sticas estilí sticas que son importantes para el lector.