ФТема 1

Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві. Система планів підприємства

Суть планування полягає: б) в розробці та обґрунтуванні цілей, визначенні найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному використанні всіх видів ресурсів.

Основні завдання, що вирішуються в процесі планування діяльності підприємства: а)збільшення обсягу продаж продукції підприємства; в)збільшення прибутку, підвищення рентабельності виробництва та продукції; г)зменшення витрат підприємства; е)підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг) за рахунок поліпшення їх якості, освоєння нових виробів та зниження цін.

Основними параметрами планування в ринкових умовах виступають: а) пріоритети; д) вибір; е) ризик.

При реалізації процесу плануванні “дерево цілей” виступає інструментом формування: а) оцінок пріоритетності;

Індикативний характер планування означає: а)вироблення та наукове обґрунтування цілей, орієнтирів, пріоритетів; в)обґрунтування пропорцій і структур соціально-економічного розвитку; д)визначення способів досягнення окреслених цілей та пріоритетів.

План повинен відображати вирішення основних взаємопов’язаних економічних проблем: а)що виробляти?; в)як виробляти (за рахунок яких ресурсів)?; г)для кого виробляти.

Об’єктом науки планування виступають (виступає): б)підприємство як суб’єкт господарювання.

Основними видами діяльності підприємства з позиції планування є: а)господарська діяльність; д)соціальна діяльність; е)екологічна діяльність.

Планованими функціональними процесами господарської діяльності виступають: а)виробничі; г)управлінські.

Предметом планування на підприємстві є: а)трудові ресурси; б)виробничі засоби; г)інвестиції; д)інформація; е)часові ресурси.

Предметом планування трудових ресурсів на підприємстві виступають: а)чисельність трудових ресурсів; б)структура трудових ресурсів; г)оплата праці працівників; д)норми і нормативи використання трудових ресурсів.

Предметом планування основних виробничих засобів є такі показники: а)інтенсивність та екстенсивність використання активної частини; в)розмір та структура машинного парку; г)виробнича потужність підприємства та його підрозділів; д)режим роботи обладнання.

Предметом планування оборотних засобів є такі показники: а)номенклатура та розміри запасів сировини, матеріалів, палива, напівфабрикатів, тари; б)номенклатура і величина запасів незавершеного виробництва; г)потреба в оборотних засобах, включаючи і джерела їх покриття.

Предметом планування на підприємстві інвестицій є такі їх види: а)реальні інвестиції; б)фінансові інвестиції; г)інтелектуальні інвестиції.

Предметом планування інформаційного ресурсу на підприємстві є: а)синтаксична, семантична і прагматична адекватність інформації.

Предметом планування часового ресурсу на підприємстві є величина: а)планового часу; б)режимного часу; в)номінального часу.

Основними філософським концепціями планування вважаються: в) формальна; г)ринкова; д)системна.

Основними методами планування у великих компаніях найчастіше виступають: а)“зверху-вниз”; в)інтерактивний метод.

Основними чинниками формування горизонтів планування на підприємстві є: б)середній час від моменту генерування ідеї до її реалізації; в)тривалість впливу прийнятих рішень на діяльність підприємства; г)ступінь прогнозованості (передбачуваності) майбутнього.

Подвійне планування (складання двох планів з різними горизонтами) забезпечує можливість: а)виділення стратегічних питань шляхом відокремлення стратегічних планів від кількісних проектувань; б)підвищити рівень достовірності довготермінового проектування шляхом скорочення горизонту кількісного плану.

Аналіз середовища функціонування підприємства включає в себе вивчення і дослідження: б)макросередовища; г)мікросередовища; д)внутрішнього (ендогенного) середовища.

Основними компонентами макросередовища планування діяльності підприємства є: б)політичні, економічні, соціальні, технологічні.

Основними компонентами мікросередовища планування діяльності підприємства виступають: д)споживачі, постачальники, конкуренти, посередники.

Основними компонентами внутрішнього середовища планування діяльності підприємства є: в)виробництво, маркетинг, персонал, фінанси.

Основні принципи планування виробництва: б)неперервність; г)оптимальність; д) комплексності; е) науковість. 2)б, г, е, д.

Назвіть методи планування: а)балансовий; б)експериментально-статистичний; г)факторний; д)нормативний; е)матричний; є)екстраполяційний.

Назвіть методи планування: а)балансовий, б)статистичний, г)по факторний, д)нормативний, е)метод оптимізації планових рішень, є)матричний, ж)екстраполяційний.

Балансовий метод у плануванні — це: а)метод, що ґрунтується на взаємозв’язку ресурсів, які необхідні для реалізації цілей підприємства та джерел їх забезпечення.

Експериментально-статистичний метод планування — це: в)метод, що передбачає використання фактичних статистичних даних за попередні роки, середніх величин при встановленні планових показників.

Нормативний метод планування ґрунтується на: в)використанні обґрунтованих норм і нормативів.

Яку з наведених відповідей слід вважати правильною: а)при пофакторному методі планування планові значення показників визначаються на основі впливу найважливіших факторів, які обумовлюють зміни цих показників.

План підприємства — це: б) завчасно розроблена система заходів, що передбачає цілі, зміст, збалансовану взаємодію ресурсів, обсяги, методи, послідовність і строки виконання робіт для досягнення поставлених цілей.

Стратегічні програми реалізуються через систему: г)стратегічних, поточних і оперативних планів.

Основними розділами поточного плану підприємства вважаються такі: б)план технічного розвитку; г)виробнича програма; д)планування праці та заробітної плати; е)план капітального будівництва. 2) б, г, д, е.

Розрізняють такі види планів промислового виробництва: б)поточні; в)оперативні; д)перспективні.

Техніко-економічне планування передбачає розробку: а)перспективних планів; в)квартальних планів;

Існують такі напрямки планування: а)прогресивне; б)ретроградне; г)кругове.

Залежно від терміну, на який розробляється план, існують такі види планів підприємства : а)довгострокові плани; б)короткострокові плани.

За складом планових рішень розрізняють: а) стратегічне планування; б) поточне (оперативно-календарне) планування; в) зведене планування загальних результатів.

Поточне планування визначає цілі підприємства на період: в) на 1 рік.

Середньострокові плани — це: б) плани на 1 – 5 років.

Економічні прогнози класифікуються за такими ознаками: а)за часовою ознакою; б)за ступенем імовірності настання події; г)за типом прогнозування.

Економічне планування класифікується за такими ознаками: а)за часовою ознакою; в)за просторовою ознакою.

Процес функціонування складної виробничої системи, в якій предметом та продуктом праці є матеріально-речові елементи: б)виробничий процес.

Придбання цінних паперів та майнових прав: а) фінансові інвестиції.

Принцип безперервності у плануванні передбачає: а)підтримку безперервної планової перспективи;

Прийняття планових рішень пов’язане з використанням таких ресурсів: а)матеріальних, б)кадрових, в)інтелектуальних, г)фінансових, д)нематеріальних, е)поточних. 1)а, б, в, д, е. 2) а, б, в, г. 3)а, б, г, д, е.

Тема 2 Інформаційно-організаційне забезпечення планування діяльності підприємства

Система норм і нормативів, які характеризують основні елементи процесу виробництва, що передбачають взаємодію праці людини, предметів праці та засобів праці: д)нормативна інформація.

Інформація, яка надходить з науково-дослідницьких, проектних і технологічних організацій та структур та характеризує техніко-технологічну сторону об’єктів, що підлягають плануванню: в)проектно-технічна документація.

Різні нормативно-методичні матеріали, призначені для певних категорій спеціалістів, які регулюють їх виробничу діяльність: а)методична інформація.

Інформація, що призначена для різних фактографічних довідок: б)довідкова інформація.

Інформація, що підготовлюється в результаті систематичного спостереження за чинниками та явищами виробництва, їх вимірювання та реєстрації: г)облікова інформація.

Систематична реєстрація фактів як під час господарської операції, так і після її здійснення — це: а)оперативний облік.

Облік за допомогою якого аналізуються та контролюються матеріальні та трудові ресурси в узагальненому грошовому вимірнику: б)бухгалтерський облік.

Систематизація оперативного та бухгалтерського обліку з наступним обчисленням абсолютних та відносних величин, показників динаміки та структури, що дає змогу отримати узагальнюючу характеристику економічних явищ та процесів: в)статистичний облік.

Частина облікової інформації, котра оформляється у вигляді певних звітних документів: в)звітна інформація.

Система узагальнюючих показників, що характеризують за певний період господарські (матеріальні та грошові) кошти підприємств, їх джерела та операції, що з ними проводяться : а)бухгалтерська звітність.

Система статистичних показників, що характеризують всі сторони розвитку підприємства: б)статистична звітність.

Різноманітні дані про стан зовнішнього середовища: а)зовнішня інформація.

Інформація, що характеризує напрями та тенденції розвитку виробництва, порядок запровадження нових виробів: б)перспективна інформація.

Інформація, яка всебічно характеризує діяльність підприємства чи фірми : в)поточна інформація.

Інформація, що відбиває хід виконання планових завдань, оперативні зміни у виробництві продукції : г)оперативна інформація.

Зведення воєдино певних показників структурних підрозділів підприємств: в)адитивність інформації.

Еталон витрачання різних ресурсів на виробництво одиниці продукції, який є уніфікованим, міжгалузевим і розрахованим на тривале використання — це: д) норматив.

Норми і нормативи, які регулюють величину витрат засобів виробництва, предметів праці, робочої сили на виготовлення одиниці продукції розрізняють : в) за видами ресурсів.

Кількість працівників на одного керівника відповідного підрозділу підприємства регламентують : в)норми чисельності.

Нормативна база планування складається із: а)системи норм і нормативів.

До складу матеріальних нормативів не належать: б)нормативи використання устаткування.

Науково-обґрунтована величина витрачання економічних ресурсів у конкретних виробничо-технічних умовах, яка встановлює індивідуальне значення (величину) витрачання ресурсів на одиницю продукції в певних умовах господарювання — це: д) норма.

На економічні, технічні, організаційні, соціальні, екологічні, фінансові нормативи поділяються за : д) функціями, що виконуються.

Необхідні (науково обґрунтовані) витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, або виконання окремої роботи виражають: г)норми часу.

До нормативів засобів праці належать: б)нормативи використання устаткування.

Фінансові нормативи включають: а)нормативи відрахувань до бюджету.

Максимально припустима величина абсолютної витрати сировини, матеріалів, палива, енергії, витрат праці тощо для виготовлення одиниці продукції (чи виконання роботи встановленої якості в умовах виробництва планового року) — це : а) норма.

Нормативи класифікують на перспективні, річні, поточні, тимчасові, разові, сезонні за: г) часом дії.

Необхідний обсяг продукції за відповідний період часу встановлюють (вони визначаються в натуральних одиницях за зміну, годину, місяць): а) норми виробітку.

До фінансових нормативів не належать: в)нормативи розподілу собівартості;

До норм предметів праці не належать: а)норми витрати матеріалів; б)норми використання устаткування; в)норми витрачання електроенергії; г)норми технічних відходів матеріалів; д)норми незавершеного виробництва.

Показники, що характеризують відносну величину використання знарядь і предметів праці, їх витрати на одиницю площі, обсягу — це: д) нормативи.

Нормативи поділяються на міжгалузеві, галузеві, внутрішньовиробничі, регіональні, місцеві за: а) сферою поширення.

Кількість робочих місць, розмір площі та інших виробничих об’єктів, закріплених за одним робітником, бригадою, ланкою характеризують: б) норми обслуговування.

За характером розповсюдження норми і нормативи поділяються на: г) галузеві.

За часом дії у плановому році норми і нормативи поділяються на: а) оперативні.

Норми і нормативи організації виробничого процесу розробляє: а) виробничо-диспетчерський відділ;

Виділяють нормативи поточних, страхових, технологічних, транспортних, виробничих запасів матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції (величина і динаміка яких характеризують процес перетворення матеріальних ресурсів в готові товари) за: б) стадіями виробництва.

Необхідну кількість працівників відповідної категорії для виконання заданого обсягу роботи або обслуговування виробничих процесів детермінують : в) норми чисельності.

До трудових норм і нормативів відносяться: д)норми обслуговування.

За ступенем деталізації норми і нормативи поділяються на: а) зведені; в) індивідуальні; г) групові.

Тема 3 Планування виробництва і збуту продукції. Оперативно-календарне планування

Збут підприємством виробленого товару — це: а)процес реалізації промислової продукції з метою задоволення потреб і запитів споживачів та отримання доходу.

Планування збуту продукції проводять на основі: а)маркетингових досліджень; б)наявних ресурсів підприємства; 2) а, б

Комунікаційна політика підприємства — це: а)комплекс заходів щодо забезпечення інформованості споживачів та посередників про фірму або (та) її товари з метою просування продукції.

Для реалізації маркетингових цілей застосовують такі види реклами: а)інформаційна; в)переконуюча; г)підкріплююча; д)престижна; е)нагадувальна;

План збуту продукції—це: б)обсяг продукції та послуг, який визначається попитом у процесі дослідження ринку й буде реалізований у плановому періоді.

Які витрати формують планові витрати на збут: а)адміністративні; б)витрати на гарантійний ремонт; в)загальновиробничі.

При плануванні витрат на рекламу їх необхідно віднести до витрат: а)адміністративних; б)загальновиробничих; в)на збут.

Розробка плану збуту повинна відбутися: а)в обсягах і в строки, що відповідають можливостям підприємства; б)в обсягах і в строки, що відповідають запитам споживачів.

Ефективність реклами оцінюється за такими показниками: б)витрати на рекламу в розрахунку на одиницю обсягу збуту продукції.

Існують такі основні параметри впливу на збут продукції: а)ціна товару; б)якість товару; в)упаковка; г)сервісне обслуговування; е)асортимент продукції.

Будь-яка форма заходів, що використовуються підприємством для інформації, переконання або нагадування людям про свої товари, послуги, ідеї, суспільну діяльність або вплив на суспільство — це: а)просування.

Система організаційно-технічних і комерційних функцій підприємства, пов’язаних з виробництвом і реалізацією товарів, вивченням ринку, стимулюванням продажу, політикою цін тощо — це: б)функціональний маркетинг.

Основними засобами впливу (дії) маркетингової політики комунікацій є: а)реклама, стимулювання збуту, пропаганда, особистий продаж.

Стимулювання збуту — це використання різноманітних засобів стимулюючого впливу, покликаних: б)прискорити і/або посилити відповідну реакцію ринку.

Пропаганда — це: б)неособисте стимулювання попиту за допомогою розміщення комерційне важливих нових або одержання сприятливих відгуків у засобах масової інформації.

Якщо Ви орієнтуєте збут товарів на експорт, то якого оберете посередника з метою зниження ризику зі збуту: а)власного агента в країні-імпортері; б)міжнародну посередницьку фірму;

Ваша фірма розпочала збут нового товару. Який з критеріїв при виборі виду товару ви покладете до основи: а) екологічна безпека; в) прибутковість збуту;

Який елемент включають в систему просування товару на ринок: в)реклама.

На ринку реклама може виконувати функцію: а)інформування; б)переконування; в)нагадування.

Найбільш ефективним засобом розповсюдження реклами на промисловому ринку є : б)теле- і радіо реклама.

У випадку, коли ринок стабільний, а рекламна стратегія конкурентів не змінюється, то доцільно формувати рекламний бюджет: а)залишковим методом; ; в)методом паритету з конкурентами; б) методом процента від обсягу збуту;

Економічну ефективність реклами виявляють шляхом: а)визначення її впливу на збільшення обсягів збуту.

Що є державним замовленням? а)поставка продукції, яка необхідна для вирішення загальнодержавних і соціальних завдань, у тому числі впровадження виробництва найважливіших видів нової продукції.

Виробнича програма підприємства визначає: б)необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає за номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу.

Оптимальна виробнича програма — це: а)програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за прийнятним критерієм.

Виробнича програма підприємства відображає: а)обсяг випуску продукції; б)асортимент і номенклатуру; в)чисельність працюючих; г)ритмічність виробництва; е)питому вагу продукції вищої категорії якості. 1) а, б, е. 2) а, бв, г

До вартісних показників виробничої програми належать: а)товарна продукція; б)валова продукція; д)чиста та умовно-чиста продукція; е)нормативна вартість обробітку; є)нормативно-чиста продукція; ж)реалізована продукція.

Реалізована продукція підприємства — це: в) продукція, відвантажена споживачеві, і за яку надійшли гроші на розрахунковий рахунок підприємства або мають надійти у зазначений термін.

Яке твердження є правильним: б)товарна продукція більша за обсягом, ніж валова.

Товарна продукція — це: а)готова продукція; б)незавершене виробництво; д)запчастини та напівфабрикати для реалізації на сторону.

Обсяг нормативно-чистої продукції підприємства розраховується як: б)добуток нормативу чистої продукції на обсяг її випуску у натуральному вираженні за всією номенклатурою.

Умовно-чиста продукція складається з: а)амортизаційних відрахувань; г)чистої продукції.

Система адресних завдань з виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі й асортименті: а)виробнича програма.

Перелік найменувань виробів із зазначенням кодів, встановлених для відповідних видів продукції в загальнодержавному статистичному класифікаторі продукції: б)номенклатура.

Перелік найменувань продукції з вказівкою обсягу випуску за видами, типами марками, рівнем якості, зокрема за сортами : а)асортимент.

Вичерпний перелік усіх видів продукції, що виготовляється: а)повний асортимент.

Перелік виробів, що входять до певної групи: в) внутрішньогруповий асортимент.

Брак продукції, допущений в процесі виробництва до її відправлення споживачеві: а) внутрішній брак.

Брак, виявлений покупцями або споживачами у процесі складання, монтажу, під час користування виробами або споживання продукції: б)зовнішній брак.

Виробниче замовлення: а)комплекс робіт, які виконуються на договірних із замовником засадах.

Умовний машинокомплект: в)формується шляхом зведення всієї номенклатури продукції до умовного виробу.

Виробнича програма підрозділів основного виробництва – це: в)сукупність продукції певної номенклатури і асортименту, яка має бути виготовлена у плановому періоді в заданих обсягах.

Для технологічно взаємопов’язаних внутрішньокоопераційних підрозділів виробнича програма розробляється: б)у послідовності технологічного процесу (від заготівельних до випускних підрозділів);

За обсягом робіт, відповідно до змісту, оперативно-календарне планування поділяється на: б)календарне планування та диспетчерське регулювання.

В одиничному виробництві об’єктом оперативно-кален­дарного планування є: а)замовлення.

Рівномірне виробництво в оперативно-календарному плануванні — це: а) випуск відповідно до плану графіка;

Відповідно до різних об’єктів планування в ОКП розрізняють: а) міжцехове планування; в) внутрішньоцехове планування;

Подекадний метод оцінки ритмічності оперативно-кален­дарного планування полягає в тому, що: а) розраховуються і порівнюються планові та фактичні показники по декадах;

Основним календарно-плановим розрахунком у серійному виробництві є: а) визначення серії виробів; б) нормативного розміру партії запуску заготівок, деталей у виробництво;

Основними календарно-плановими нормативами у масовому виробництві є: а) такт і ритм роботи потокових ліній; б) кількість робочих місць та їхнє завантаження; в) розмір запасів; г) всі варіанти правильні.

Такт лінії при плануванні роботи однопредметних безперервних потокових ліній розраховується як: а) відношення ефективного фонду часу роботи устаткування до виробничої програми випуску деталей;

Оперативно-календарне планування — це конкретизація плану виробництва у вигляді завдань у натуральній кількості за конкретними виконавцями: а) на короткі проміжки часу;

Існують такі системи оперативного планування: в) подетальна; г)позамовна; д) покомплектна.

Міжцехове планування включає: а) встановлення цехам виробничих завдань; б) забезпечення узгодженості у роботі цехів;

Ритмічне виробництво — це: в) виробництво у рівні проміжки часу однакового обсягу продукції на всіх стадіях виробничого процесу.

За стадіями управління (планування) розрізняють такі види інформації: а) планову; б) облікову; в) нормативну; д) інформацію для аналізу; е) для оперативного управління і регулювання; ж) прогнозну.

Джерелами інформації для процесу планування (управління) є: в) внутрішнє і зовнішнє середовище підприємства;

Нормативна база планування складається із: а) системи норм і нормативів;

Фінансові нормативи включають: а) нормативи відрахувань до бюджету;

За характером розповсюдження норми і нормативи поділяються на: б) цехові; г) галузеві;

Плановий обсяг збуту визначається: а)у діючих цінах на час складання плану,

Тема 4 Планування матеріально-технічного забезпечення підприємства

Основним завданням плану матеріально-технічного забезпечення є: а) визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах для здійснення виробничо-господарської і комерційної діяльності;

План матеріально-технічного забезпечення складається з таких частин: а) розрахунків потреби в матеріально-технічних ресурсах; б) балансів матеріально-технічного забезпечення;

Існують такі методи розрахунку потреби в матеріальних ресурсах: а) прямого розрахунку; б) аналогії; в) за типовим представником; е) рецептурного складу;

Запаси поділяються на: а) сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі; в) незавершене виробництво; г) готову продукцію; д) малоцінні і швидкозношувані предмети;

Виробничі запаси матеріальних ресурсів поділяються на: б)страховий; в) поточний; д) транспортний; е) технологічний.

Норма забезпеченості виробничими запасами в днях включає: б) транспортний запас; г) підготовчий запас; д) поточний та страховий запас; е) технологічний запас;

Потреба в матеріалі для виконання виробничої програми в багатономенклатурному виробництві визначається як: а) добуток норми витрат за типовим представником на програму випуску усіх виробів даної групи;

Основні шляхи скорочення норм виробничих запасів матеріальних ресурсів: а) скорочення періоду поставки; б) наближення постачальників до споживачів; в) розвиток прямих господарських зв’язків; г) зміцнення дисципліни поставок; д) розрахунок чеками.

Регулювання запасів здійснюється за такими системами: а) “максимум – мінімум”; б) “стандартних партій”; г)“стандартних інтервалів”;

Існують такі системи постачання цехів і робочих місць матеріалами: а) пасивна; б) активна; г)система “точно в час”;

Складські запаси — це: б) готові деталі, вузли, що чекають обробки на наступних стадіях виробництва або витрачаються в процесі складання виробів.

Величина нормативу складського запасу визначається як: в) добуток тривалості виробничого циклу виготовлення деталей на середньодобову кількість деталей, що витрачаються при складані виробу.

Вихідними даними для розробки плану матеріально-технічного забезпечення є: а) плановий обсяг випуску продукції в асортименті та номенклатурі;

У зміст планування МТЗ входить: а) визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на базі норм їх витрачання;

Лімітна карта відпуску матеріалів відповідному підрозділу підприємства: а) місячний план;

Потреба в енергії на технологічні цілі: б) визначається виходячи з норм її витрат на одиницю продукції та планового обсягу її виробництва в натуральному або грошовому виразі;

Продукція виробничо-технічного призначення, яка є на підприємствах, що вже вступила в сферу виробництва, але ще не використовується безпосередньо у виробничому процесі: в) виробничі запаси.

Основними об’єктивними факторами, що впливають на нормативи виробничих запасів є: а) величина транзитних норм відправлення; б) питома вага складської форми забезпечення;

Запаси — це матеріальні активи, які: а) перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

Запаси створюються з метою сприяння: в) гнучкості виробництва.

Міра використання сировини та матеріалів на виробництво продукції (визначається як відношення корисних витрат сировини та матеріалів до норми їх витрат на виробництво одиниці продукції): а) коефіцієнт використання;

Способи встановлення кількості матеріальних ресурсів, потрібних для здійснення виробничої та іншої програми — це: в) методи визначення потреби в ресурсах.

Виробничі запаси матеріальних ресурсів поділяються на: в) страховий; г) поточний; е) транспортний; є) технологічний.

Норма забезпеченості виробничими запасами в днях включає: б) транспортний запас; г) підготовчий запас; д) поточний та страховий запаси; е) технологічний запас.

Існують такі системи постачання цехів і робочих місць матеріалами: а) пасивна; б) активна; в) інтегрована; г) точна; д) максимальна; е) вчасна.???