Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ТЕМА 1. Структура міжнародної економіки






Контрольні запитання

1. Дайте визначення товару в міжнародній економіці. У чому полягає двоїстість товару?

2. Які основні відмінності між торговими і неторговими товарами?

3. Сформулюйте поняття фактора виробництва. Які фактори виробництва Вам відомі?

4. Що розуміється під міжнародним поділом праці? До якого типу поділу праці він відноситься?

5. Поясніть, як Ви розумієте міжнародний поділ таких факторів виробництва, як земля, капітал, технологія, праця.

6. Дайте визначення світовому ринку. Які його характерні риси?

7. Дайте визначення світової торгівлі, експорту, імпорту, торгового сальдо, торгового обігу.

8. Що таке світове господарство? Які його характерні риси?

9. Які типи факторів виробництва Вам відомі? Які з них характеризуються високою мобільністю, а які низькою?

10.Дайте визначення міжнародної економіки. Які із ознак притаманні також світовому ринку та світовому господарству, а які лише їй?

11.Яка структура світової економіки? Назвіть конкретні форми міжнародних економічних відносин. В чому відмінність між міжнародною макро- і міжнародною мікроекономікою?

12.Які причини існування міжнародного бізнесу?

13.Які переваги мають фірми, що беруть участь у міжнародному бізнесі?

14.Чи можуть транснаціональні корпорації впливати на політичне середовище окремих країн і в яких випадках це відбувається?

Конкретна ситуація «Діснейленд» за кордоном»

У 1984 р. токійський " Діснейленд" підбив підсумки першого року свого функціонування, хоча з моменту укладання угоди між американською корпорацією " Walt Disney" та японською компанією " Oriental Land" минуло 5 років, затрачених на роз­робку проекту та будівництво. Понад 10 млн. осіб (9 % з яких були відвідувачі, які приїхали з інших азіатських країн) ознайо­мились із парком, витративши 355 млн. дол. США. Ця цифра перевищила очікувану yа 155 млн. дол. завдяки тому, що середні затрати в розрахунку на одного відвідувача дорівнювали 30 дол. замість попередньо розрахованих 21 дол. Таким чином, токій­ський " Діснейленд" (DL) надзвичайно швидко став рентабель­ним. Потік відвідувачів зростав, і у 1990 р. парк відвідали вже понад 14 млн. осіб, що перевищило рівень відвідування " Діснейленду" в Каліфорнії і становило половину від рівня відвідування парку, розташованого у Флориді.

Токійський парк у певному сенсі парадоксальний. Хоча такі фірми, як " Lenox China" та " Mister Donald", були вимушені вра­ховувати японські масштаби та смаки, токійський " DL" виявив­ся майже точною копією двох американських парків. Дорого­вкази виконано англійською мовою, годують переважно страва­ми американської кухні. Керівництво компанії " Oriental Land" вирішило зробити так, щоб у відвідувачів залишилось почуття перебування не в копії парку, а в його оригіналі. Цьому значно сприяла та обставина, що такі франшизи, як " Mc Donald’s", кори­стуються в Японії величезною популярністю, яка свідчить про те, що японська молодь сприйняла американську культуру. Вод­ночас виявилися необхідними і деякі зміни, наприклад, створен­ня на території парку японського ресторану.

Час відкриття токійського " DL" збігся зі збільшенням рівня доходів та вільного часу у японців. Виконавчий директор парку зазначив, що аналогічне підвищення доходів та вільного часу сприяло успішній роботі першого парку у Лос-Анджелесі.

Той факт, що парк у Токіо майже ідентичний паркам США, приховує усю різноманітність операційних доробок. Найважли­вішими з них, очевидно, стали методи реклами. У той час як " Діснейленд" покладає відповідальність за підготовку реклами у США на співробітників власного штату, в Японії корпорація звер­нулась до послуг місцевих фірм для адаптації до культурної специфіки. Проте культурні відмінності є навіть всередині самої Японії. Наприклад, рекламні оголошення за межами Токіо ма­ють інформативний характер, тоді як у столиці рекламні щити більше відображають розважальний характер парку.

Корпорація " Дісней" не здійснювала фінансування операцій у Токіо. Вона лише надала генеральний план, проекти, виробничі потужності та підготувала кадри для проведення будівельних робіт, а також проводила консультації після закінчення будівництва основних споруд. Корпорація одержувала доходи на етапі будівництва, а зараз отримує 10 % роялті за використаним ав­торського права та 5 % доходу від продажу продуктів харчуван­ня та інших товарів.

Успіх токійського " DL" наштовхнув компанію на думку про розширення ринку та вихід у Європу. У 1985 р. вона оголосила, що звузила свій вибір до двох країн — Іспанії та Франції, запла­нувавши відкриття парку на 1992 р. Оскільки парк, за попередніми оцінками, мав забезпечити постійну зайнятість 40 тис. службовців і залучити величезну кількість туристів, обидві названі країни відкрито взялися улещувати корпорацію. Іспанія запропонувала два різних місця під будівництво та 25 % відрахувань від вартості будівництва, заявивши, що парк на її території зможе залучати до 40 млн. туристів на рік. Франція гарантувала 12 млн. відвідувачів на рік. Цю цифру корпорація " Дісней" оцінила як точку нульово­го прибутку, після чого погодилась розширити залізничну гілку з Парижа до місця розташування парку, оцінивши затрати на це у 350 млн. дол. США. Крім того, французький уряд запропонував 4800 акрів землі за ціною 7500 дол. США за акр, що було недорого для цієї місцевості, а також надав кредит, що покривав 22 % необхідної суми. У кінцевому підсумку, корпорація " Дісней" підписала в 1986 р. угоду з французьким урядом з трьох таких причин: зручніше розташування Парижа, який знаходиться май­же у центрі Європи; величезна кількість туристів, які щороку відвідують столицю Франції; наявність рівнинної території у безпосередній близькості до Парижа.

Переговори закінчилися тим, що корпорація " Дісней" погоди­лась придбати у власність у крайньому разі 16, 7 %, але не більш як 49, 9 % парку " Євро-Дісней" (" ЄД"), що передбачало інвестиції, які забезпечили інфраструктуру парку, включаючи готелі, торгові центри, кемпінги та інші споруди. Розрахунки показали, що пов­ний обсяг інвестицій на 1992 р. мав виявитися в діапазоні від 2, 4 до 3 млрд. дол. США. Корпорація " Дісней" зупинилася на участі у власності в розмірі 49, 9 %.

Впевненість корпорації в успіху цього підприємства базува­лася на тому факті, що в 1990 р. американські парки відвідали 2, 5 млн. європейців. Решту власності було розпродано через міжнародний синдикат банків та дилерів з цінних паперів, при цьому 50 % пішло інвесторам у Франції, 25 % — у Великобританії, а решта — у різні країни Європи.

Якби корпорація " Дісней" зупинила свій вибір на іспанському варіанті, то парк значною мірою був би копією американських, в яких відвідувачі майже всіх атракціонів перебувають на від­критому повітрі. Водночас керівники корпорації з'ясували, за­вдяки токійському досвіду, що холодна погода не обов'язково призводить до зниження кількості відвідувачів. Хоча холодні­ший клімат Паризького регіону привів до необхідності створен­ня деяких атракціонів у закритих приміщеннях: було продума­но розташування камінів, скляних куполів над алеями, призна­чених для пиття чаю, захищених місць для черг.

Незважаючи на економічні вигоди, які очікували від роботи парку, багато хто у Франції побоювався, що його створення стане ще од­ним кроком на шляху до витіснення французької культурної традиції та заміни її американською. Книга, яка засуджує рішення уряду Франції про будівництво парку " DL", стала у країні бестсе­лером. Критики назвали " ЄД" " культурним Чорнобилем", а голову корпорації " Дісней" було закидано яйцями під час його візиту до Парижа. Один із французьких журналів — " Ле Ноувел Обсерватер" помістив фотографію із зображенням величезної фігури Міккі Мауса, який стоїть на дахах паризьких будинків. Водночас акто­рові Іву Монтану вдалося найкраще висловити настрої більшості французів такими словами: " Теніски, джинси, гамбургери — ніхто не нав'язував нам цих речей. Вони нам самим сподобались". Компанія " Walt Disney" зробила спробу парирувати таку різку критику, заявивши у французькій пресі, що Уолт Дісней — фран­цуз за походженням і його справжнє прізвище д'Ісіньї, а не Дісней. Корпорація погодилась також на те, що всі текстові знаки на території парку буде виконано французькою мовою, хоч основний акцент буде зроблений на візуальній символіці. У 1990 р. фірма оголосила про намір відкрити величезний торговий центр у безпосередній близькості до парку " Уолт Дісней уорлд" (" Walt Disney World"), де розташуються універмаги японських та європейських торгових фірм. Крім того, " Дісней" створив світ атракціонів " Діснейленд", базуючись на науковій фантастиці Жюля Верна.

Успіх " Дісиейленду" в Японії та поширення його ідей на Фран­цію не пройшли непоміченими для конкурентів. На 1990 р. тематичні парки вже були або у процесі створення, або на етапі планування. У Японії відкрилися парки " Світ космосу", " Сезам, відкрийся! " та " Земля Санта-Клауса", а на території Європи роз­горнулися парки " Буш гарденс" та " Юніверсал студіос" (" Universal Studious"). Зростання рівня конкуренції ставить під сумнів успіх закордонних парків " Дісней" в майбутньому, особливо на території Франції. Керуючий рекреаційною групою фірми " МСА", яка е материнською компанією для " Юніверсал студіос" заявив: " Ми маємо намір влучити e мішень у вигляді корпорації " Дісней" по всій Європі".

Запитання:

1. Які мотиви, на вашу думку, спонуками корпорацію " Дісней" організувати парки атракціонів за кордоном та що можна віднести до плюсів та мінусів цього підприємства з погляду корпорації " Walt Disney "?

2. Чому, на ваш погляд, корпорація прийняла рішення не купу­вати власність у своєї японської філії, тоді як у Франції вона стала власником максимально можливої частки власності?

3. Які операційні доробки, крім описаних у конкретному прикладі, можуть знадобитися для забезпечення успіху еконо­мічної діяльності компанії за кордоном?

4. Відповідаючи на запитання про можливість відкриття " Діснейленду" у Росії, Рой Е. Дісней, віце-президент корпорації, зазначив, що його організація не в змозі побудувати тут парк у найближчому майбутньому. Які причини " за" та " проти" ство­рення парку в Росії? Чи може корпорація продовжити створен­ня тематичних парків за межами СІІІА? Якщо так, то де? Які типи організаційних форм слід було б розглянути при цьому?

5. Що могла б зробити корпорація " Дісней", щоб адекватно реагувати на загрозу конкуренції, що виникла за кордоном?

6. Що ви знаєте про результати діяльності " ЄД" у Франції? Чому, на вашу думку, було досягнуто саме таких результатів?

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.