Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Статті платіжного балансу
|
|
| Прибуткові статті (+) (Джерела грошових коштів) | Витратні статті (-) (Способи використання грошових коштів) |
| Експорт товарів та послуг | Імпорт товарів та послуг |
| Приток капіталу | Вивіз капіталу |
| Приватні та державні дари із-за кордону | Дари за кордон |
| Транспортні послуги, що надані нерезидентам | Використання транспорту інших держав |
| Витрати іноземних туристів в даній країні | Витрати на туризм за кордрном |
| Військові витрати інших держав | Військові витрати за кордоном |
| Проценти та дивіденди, отримані із-за кордону | Проценти та дивіденди, що виплачуються нерезидентам |
| Продаж активів даної країни нерезидентам | Придбання іноземних активів (наприклад, акцій, облігації та нерухомості) |
| Депозити нерезидентів в депозитних установах даної країни | Депозити в іноземних депозитних установах |
| Продаж золота нерезидентам | Придбання золота за кордоном |
| Продаж національної валюти нерезидентам | Купівля іноземної валюти |
Способи використання інформації платіжного балансу:
- за допомогою записів результатів обміну між країнами легше зробити висновок про стабільність системи плаваючих курсів, оскільки платіжний баланс допомагає виявити акумулювання валют у руках тих людей, які більше зацікавлені в цьому (резиденти) і тих, які намагаються позбутися цих валют (нерезиденти), платіжний баланс незамінний і в умовах фіксованих валютних курсів, оскільки допомагає визначити розміри нагромадження даної валюти в руках іноземців і дає змогу вирішити питання про доцільність підтримування фіксованого курсу валюти, якщо їй загрожує криза.
- рахунки платіжного балансу надають інформацію про накопичення заборгованості, виплату процентів і платежів з основної суми боргу і можливості країни заробити валюту для майбутніх платежів. Ця інформація необхідна для того, щоб зрозуміти, наскільки країні-боржнику стало важче (або дорожче) погасити борги іноземним кредиторам.
Структура платіжного балансу:
1. Торговельний баланс.
2. Баланс послуг та некомерційних платежів.
3. Баланс руху капіталів і кредитів.
Торговельний баланс — це співвідношення вартості експорту та імпорту. Економічний зміст активу чи дефіциту торговельного балансу щодо конкретної країни залежить від її положення в світовому господарстві, характеру її зв’язків із партнерами та загальної економічної політики. Баланс послуг та некомерційних платежів включає: платежі та надходження за транспортні перевезення, страхування, електронний, телекосмічний та інші види зв’язку, міжнародний туризм, обмін науково-технічним і виробничим досвідом, експортні послуги, утримання дипломатичних, торговельних та інших представництв за кордоном, передачу інформації, культурні та наукові обміни, різні комісійні збори, рекламу, організацію виставок, ярмарків, торгівлю ліцензіями, лізингові операції тощо; за прийнятими у світовій статистиці правилами у розділ “Послуги” входять, як не дивно, виплати прибутків від інвестицій за кордоном та процентів за міжнародними кредитами, хоча за економічним змістом вони звичайно ближчі до руху капіталу.
Баланс руху капіталів і кредитів – виражає співвідношення вивозу та ввозу державних і приватних капіталів, наданих і одержаних міжнародних кредитів. За економічним змістом ці операції поділяються на дві категорії: міжнародний рух підприємницького капіталу; міжнародний рух позикового капіталу. Міжнародний рух підприємницького капіталу включає:
Вивіз капіталу:
- прямі інвестиції за кордон, проведені національними фірмами,
- придбання національними інвесторами зарубіжних акцій та облігацій,
- придбання національними резидентами банківських депозитів в зарубіжних банках.
Приток капіталу:
- прямі інвестиції в економіку країни, що здійснюються зарубіжними фірмами.
- придбання зарубіжними інвесторами акцій та облігацій іншої країни.
- придбання нерезидентами депозитів банків країни.
Міжнародний рух позикового капіталу включає:
Довго- і середньострокові операції – це державні та приватні запозичення і кредити, які надаються на термін понад один рік. Короткострокові операції - включають міжнародні кредити терміном до одного року; поточні рахунки національних банків у закордонних банках (авуари); переміщення грошового капіталу між банками.
Таблиця 8.2
|
|