Криза валютних систем

Особливості Ямайської валютної кризи:

· втрата доларом монопольної ролі (поява СПЗ);

· проблема багатовалютного стандарту;

· проблема золота – зацікавленість країн Західної Європи в збереженні золота як реальних резервних запасів;

· режим плаваючих валютних курсів.

9.4. Сутність та етапи розвитку Європейської монетарної системи

Європейська валютна система – це

· міжнародна (регіональна система).

· міжнародна (регіональна) валютна система – сукупність економічних відносин, яка пов’язана з функціонуванням валюти в межах економічної інтеграції;

· державно-правова форма організації валютних відносин країн “Загального ринку» з метою стабілізації валютних курсів і стимулювання інтеграційних процесів.

· підсистема світової валютної системи (Ямайської).

Європейська валютна система

Цілі створення Європейської валютної системи:

· встановити підвищену валютну стабільність всередині співтовариства і створити зону європейської стабільності з власною валютою у противагу Ямайської валютної системи, що заснована на доларовому стандарті;

· стати головним елементом стратегії росту в умовах стабільності;

· спростити конвергенцію процесів економічного розвитку та надати новий імпульс європейського процесу;

4) забезпечувати стабілізуючий вплив на міжнародні економічні та валютні відносини;

5) обмежити “Загальний ринок” від експансії долара.

Структурні принципи ЄВС:

1) ЄВС базувалась на ЕКЮ, потім – на євро (12 країн);

2) на відміну від Ямайської ВС, яка юридично закріпила

демонетизацію золота, ЄВС використовувала його в якості

реальних резервних активів. Створений спільний золотий фонд

за рахунок об’єднання 20% офіційних золотих резервів країни

ЄВС в ЄФВС (Європейський фонд валютного співробітництва),

який згодом перетворено на Європейський Центральний Банк;

3) як підсистема ЄВС несе на собі негативні наслідки

нестабільності світової валютної системі і вплив долара;

4) режим валютних курсів заснований на спільному плаванні

валют у формі “європейської валютної змії” у встановлених

межах взаємних коливань (+ 2, 25% від центрального курсу, для

деяких країн (Італії) + 6% до кінця 1989р. Потім Іспанії. З

серпня 1993р.у результаті загострення валютних проблем ЄС

межі коливання розширилися до + 15%);

5) в ЄВС здійснюється міждержавне регіональне валютне

регулювання шляхом надання центральним банкам кредитів для

покриття часового дефіциту платіжних балансів і розрахунків,

пов’язаних з валютною інтервенцією.

Європейська валютна система

1950 р. – створення Європейського платіжного союзу та

накопичення його учасниками достатніх золотовалютних

резервів, що дозволило здійснювати моніторинг власної

валютної політики та покривати дефіцити у взаємній торгівлі

країн. Розпуск у 1958 р.

1967 р. – започаткування процедури консультацій щодо

започаткувалася процедура консультацій на випадок зміни

валютних курсів та створення Комітету управління центральних

банків.

1971 р. – країни ЄС прийняли програму поетапного створення

економічного та валютного союзу до 1980 р. (“план Вернера”),

1971 р. – відміна золотого стандарту долара.

1978 р. – започаткування ЄВС, введення в обіг ECU

5 грудня 1978 р. – Європейською радою було прийнято рішення

про створення Європейської валютної системи.

13 березня 1979 р. була створена Європейська валютна система

Європейська валютна система

1988 р. – рішення про повну лібералізацію ринку капіталів, що