Факторинг. 9. Лізинг: операційнийтафінансовий (капітальний) лізинг;

9. Лізинг: операційний та фінансовий (капітальний) лізинг;

10. Контракти на управління

11. “Проекти під ключ”

ІІ. Створення власних філій, дочірніх компаній, спільних підприємств, стратегічних альянсів

Власні зарубіжні фірми створюються за кордоном у вигляді:

2.1) дочірньої компанії;

2.2) асоційованої (змішаної) компанії;

2.3) відділення;

2.4) спільне підприємництво: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, командитні товариства, холдинги тощо;

ІІІ. Злиття і поглинання підприємств. Стратегічні альянси

Злиття і поглинання підприємств – форми концентрації капіталу, які здобули значного поширення в сучасних умовах. Основними причинами злиттів і поглинань компаній виступають:

o глобалізація економіки і лібералізація світової торгівлі. Вступаючи в боротьбу за перерозподіл ринків, компанії прагнуть посилити свої позиції.

o переніс центру ваги міжнародної конкуренції в сектор високотехнологічних товарів і послуг, що зумовлює необхідність зростання витрат на НДДКР.

o проблема надвиробництва і пошуки ринків збуту.

Стратегічні альянси

Стратегічні альянси – довгострокові взаємовигідні

відносини між фірмами, що дозволяють їм розвивати

співробітництво в галузі збуту продукції, НДДКР,

виробництва продукції та технологічного розвитку

5.5. Міжнародний інвестиційний ринок

Міжнародний інвестиційний ринок – це сукупність учасників міжнародного інвестиційного ринку та економічних і правових відносин між ними щодо всіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, які направляються в об’єкти підприємницької та іншої діяльності через національні кордони з метою отримання прибутку.

І. Інституційна структура міжнародного інвестиційного ринку:

· держава,

· міжнародні організації (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, ООН та ін.),

· приватних корпорацій,

· банків і інших фінансових установ, які переміщують активи (капітал) за кордон або приймають його із-за кордону.

5.6. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори

Міжнародний поділ праці – це вищий ступінь

розвитку суспільного поділу праці, який виходить за

межі національних економік, опосередкований

обміном товарами, послугами та іншими

результатами суспільно-корисної діяльності

· Форми міжнародного поділу праці

1.За родом діяльностівиділяють наступні типи суспільного поділу праці: а) загальний; б) частковий; в) одиничний;

2. За просторовим критеріємвиділяють:

а) міжрегіональний поділ всередині країни;

б) поділ між країнами;

в) поділ праці між групами країн;

3. За її компонентами:

3.1. Міжнародна спеціалізація: міжгалузева;

галузева ( предметна; подетальна; агрегатна;

технологічна);

3.2. Міжнародна кооперація:

а) міжгалузева,

б) внутрішньогалузева,

в) спеціалізація окремих підприємств;

г) спільне виробництво;

д) підрядна кооперація;

е) поставки у рамках ліцензійних угод;

ж) доповнення виробничих потужностей партнера;

з) поділ виробничих програм (спеціалізація);

к) організація спільних підприємств.

3. Поопераційний поділ праці

· Фактори МПП:

1) природно-географічні:

а) природнокліматичні умови;

б) природні ресурси країни;

в) основні території країни;

г) чисельність населення;

д) економіко-географічне розташування країни;

2) соціально-економічні:

а) чисельність робочої сили в країні;

б) рівень розвитку науково-технічного потенціалу;

в) рівень розвитку виробничого апарату (управління);

г) масштаб та серійність виробництва;

д) виробнича та соціальна інфраструктури;

є) особливості історичного розвитку та економічних традицій; є) соціальний тип виробництва та напрям розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

3) ступінь використання досягнень науково - технічного прогресу:

а) рівень економічної диверсифікації виробництва (асортимент продукції);

б) оптимальні розміри підприємств з боку вимог НТП;

в) економічна вигідність функціонування підприємств, які розраховані на великосерійний та масовий випуск продукції;

г) прискорення темпів моральної зношуваності обладнання;

д) рівень та об'єм НДПКР (науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи);

4) політичні

5) національні, етнічні, та правові норми

Показники м іжнародної спеціалізації

1. Коефіцієнт міжнародного поділу праці =

Частка країни у світовій торгівлі / Частка країни у світовому ВВП

2. Коефіцієнт відносної міжнародної спеціалізації промисловості = питома вага товару у експорті та імпорті країни / питома вага товару у світовому експорті;

3. Питома вага у товарообігу виробів та їх компонентів, які постачаються на зовнішні ринки або ввозяться до країни;

4. Експортна квота в промисловому виробництві та випуску продукції галузями;

5. Номенклатура експортних та імпортних товарів.

·

· 5.7. Міжнародна інвестиційна діяльність українських суб‘єктів

· Активізація іноземного інвестування

· створення стабільного законодавства, яке має забезпечувати державні гарантії захисту вітчизняних та іноземних інвестицій протягом тривалого часу;

· створення сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату для реалізації пріоритетних державних програм та інвестиційних проектів;

· сприяння залученню продуктивного прямого іноземного капіталу в сферу матеріального виробництва та встановлення державного контролю за його використанням;

· створення сприятливих умов для розвитку СП, які займаються виробництвом;

· Активізація іноземного інвестування

4) створення СП за так званою китайською

схемою, яка передбачає з самого початку володіння контрольним пакетом акцій підприємства українською стороною, згодом, через 5-7 років, українськими мають бути 75% акцій, і ще через 10-12 років СП стає повністю українським;

6) заборона ввезення СП застарілої продукції та технологій, які в розвинених країнах вважаються вичерпаними;

7) розробка та прийняття законодавчої бази щодо страхування ризиків СП

Тема 6. Міжнародний кредит

6.1. Міжнародний кредит, його функції та принципи.

6.2. Фактори розвитку міжнародного кредитних відносин.

6.3. Форми міжнародного кредитування.

6.4. Міжнародні кредитно-фінансові інститути та їх діяльність.

6.5. Проблема зовнішньої заборгованості та шляхи її розв‘язання.

6.1. Міжнародний кредит, його функції та принципи

Міжнародний кредит — це:

1) форма переміщення позичкового капіталу з однієї

країни в іншу на засадах повернення у домовлені строки за винагороду;

2) позика капіталу в товарній або грошовій формі,

яка надається кредитором однієї країни дебітору іншої країни на умовах повернення, терміновості, сплати процентів і забезпеченості;

3) економічні відносини, які виникають між

кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики.

Суб'єктами міжнародного кредиту є:

1) держава та державні установи;

2) центральні та комерційні банки;

3) інші фінансові інститути;

4) багато- та транснаціональні компанії (БНК, ТНК);

5) юридичні та фізичні особи окремих держав;

6) міжнародні організації (МВФ, МБРР тощо);

7) група держав.

Кредитні відносини складаються на принципах:

повернення;

терміновості;

платності;

гарантованості.

Функції міжнародного кредиту

Позитивні:

· сприяння зміцненню міжнародних економічних зв'язків, інтеграції національних економік у світову економічну систему;

· сприяння прискореному розвитку країн, інтернаціоналізації виробництва та обміну, реалізації товарів на світовому ринку;

· забезпечення перерозподілу фінансових ресурсів між сторонами-учасницями;

· сприяння процесу накопичення капіталів в рамках усього світового господарства та його раціональне використання;

· забезпечення безперервності міжнародних розрахунків та прискорення обігу коштів у зовнішній торгівлі

6) регулювання світової економіки і сам є об'єктом регулювання;

7) фінансування зовнішньої торгівлі, спричиняючи додатковий попит на ринку з боку позичальників;

8) посилення конкуренції між країнами, оскільки виступає знаряддям конкурентної боротьби за ринки збуту;

9) створення сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій у країну-боржник;

10) збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів;

11) сприяння вирішенню програм структурної перебудови в країні

Функції міжнародного кредиту

Негативні:

1) може викликати диспропорції в економіці країн-кредиторів;

2) надмірне залучення міжнародних кредитів та їх

неефективне використання підриває

платоспроможність позичальника внаслідок оплати

величезних відсотків за кредит, призводить до

зростання зовнішнього боргу та погіршення

показників, що характеризують його обслуговування.

Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала

причиною призупинення економічного зростання.

6.2. Фактори поширення кредитних відносин у міжнародній сфері:

· інтернаціоналізація виробництва і капіталу;

· активізація міжнародних економічних зв'язків;

· зміцнення позицій ТНК;

· потреба у гнучкому валютно-кредитному механізмі для обслуговування ЗЕД;

· активізація на сучасному етапі структурної перебудови окремих економік;

· науково-технічна революція і досягнення у сфері комунікаційних технологій;

· лібералізація національних законодавств.

6.3. Форми міжнародного кредитування

І. За цільовим призначенням:

1.1. З в'язані кредити надаються на конкретні цілі,

обумовлені в кредитній угоді:

1.1.1. Комерційні – надаються для закупівлі певних

видів товарів і послуг;

1.1.2. Інвестиційні – для будівництва конкретних об’єктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів;

1.1.3. Проміжкові - для змішаних форм вивезення

капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді

виконання підрядних робіт (інжиніринг);

1.2. Фінансові кредити - кредити, які не мають

цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі.

1.3. Емісія цінних паперів

ІІ. За загальними джерелами:

2.1. Внутрішні кредити – кредити, що надаються

національними суб’єктами для здійснення

зовнішньоекономічної діяльності іншим

національним суб'єктам

2.2. Іноземні (зовнішні) кредити - це кредити, що

надаються іноземними кредиторами національним

позичальникам для здійснення

зовнішньоекономічних операцій

2.3. Змішані кредити – це кредити як внутрішнього,

так і зовнішнього походження

ІІІ. За формами надання кредити бувають:

3.1. Товарні - міжнародні кредити, що надаються

експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі

3.2. Валютні (грошові) – надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті.

Форми міжнародного кредитування

ІV. За формою забезпечення:

4.1. Забезпечений кредит або той, що забезпечується

нерухомістю, товарами, комерційними документами,

цінними паперами, цінностями (коштовностями) як

заставою;

Застава товару для одержання кредиту здійснюється

в трьох формах:

тверда застава (певна товарна маса закладається на користь банку);

застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму);

застава товару в переробці (із заставою товару можна виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк).

4.2. Бланковий кредит - кредит, наданий просто під

зобов’язання боржника вчасно погасити,

документом при цьому виступає соло-вексель з

одним підписом позичальника. Різновидами

бланкових кредитів є:

4.2.1. Контокорент - одна з найстаріших форм

банківських операцій, згідно з якою кредитна

операція передбачає відстрочку платежу, який мав би

бути здійсненим за відсутності контокорентної

угоди;

4.2.2. Овердрафт - при наданні овердрафту банк

здійснює списання коштів з рахунку клієнта у

розмірах, більших ніж залишки на його рахунку,

відкриваючи таким чином кредит

V. За строками кредитування:

5.1. Надстроковий – добові, тижневі, до трьох місяців

5.2. Короткотерміновий - до 1 року

5.3. Середньотерміновий – від 1 до 5 років

VІ. За валютою позики:

6.1) у валюті країни-позичальника;

6.2) у валюті країни-кредитора;

6.3) у валюті третьої країни;

6.4) у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ).

6.5) єврокредити - кредит, що надається у валюті, яка є іноземною для банку:

6.5.1) Стенд-бай - кредит МВФ для стабілізації

платіжного балансу, дефіцит якого має тимчасовий

або циклічний характер, в межах одного-двох років з

можливим його продовженням до 4-5 років, за

середньою ставкою 3, 25%.

6.5.2) Роловерний кредит складається з двох частин

– базової ставки і маржі; видається на 5-10 років. За

базу приймаються відсоткові ставки за 3 або 6

місячними міжбанківськими депозитами на

відповідному ринку. Тверда % ставка встановлюється

лише для 1-го періоду, а для кожного наступного

вона коректується з врахуванням зміни цін та

валютних курсів на міжнародному грошовому ринку,

наприклад, ЛІБОР (LIBOR) у Лондоні

ЛІБОР – ставка, запропонована на Лондонському

міжбанківському ринку депозитів. Це відсоткова

ставка, за якою провідні банки Лондона надають

позиковий капітал у певній валюті іншим банкам.

Вона служить базовою ставкою для багатьох

операцій на міжбанківському ринку позикових

капіталів. Маржа коливається від 0, 25 до 2% залежно

від стану ринку та надійності (рейтингу)

позичальника.

По аналогії з ЛІБОР в інших фінансових центрах

останнім часом стали формуватися

свої базові ставки: ФІБОР – у Франкфурті-на-Майні,

СІБОР – в Сінгапурі, БІБОР – в Бахрейні тощо.

VІІ. За формою надання розрізняють:

7.1. Фінансові (готівкові) кредити - зараховуються

на рахунок боржника та надходять в його розпорядження;

7.2. Акцептні кредити - отримуються експортетром

чи імпортером шляхом передачі банку своїх векселів, виставлених на даний банк; оформлюються за допомогою перевідного векселя – тратти, де вказується платник за векселем, який акцептує вексель;

7.3. Депозитні сертифікати – документи, які

свідчать про вкладення грошових коштів, поміщення їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка

7.4. Облігаційні позики та ін.

VІІІ. За суб'єктами кредитування:

8.1. Урядові (державні) кредити;

8.2. Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;

8.3. Приватні кредити;

8.4. Змішані кредити;

8.5. Фірмові (комерційні) кредити:

а) вексельний кредит – це кредит, що оформлюється

шляхом виставлення переказного векселя на

імпортера, який акцептує його після одержання

товаросупровідних і платіжних документів;

б) кредит за відкритим рахунком - використовується при регулярних поставках товарів з періодичним погашенням заборгованості

в) купівельний аванс - це форма кредитування експорту й одночасно засобом забезпечення зобов’язань імпортера, оскільки імпортери повинен прийняти замовлений товар

8.6. Б рокерський кредит - проміжна форма між

фірмовим і банківським кредитом. Як і комерційний

кредит, він має справу з товарними операціями й

одночасно є банківським кредитом, оскільки брокери

беруть позику у банків

8.7. Банківські кредити:

1) за технікою надання:

а) а кцептний кредит – це кредит, наданий банком у формі акцепту переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експортерами й імпортерами

б) акцептно-рамбурсний кредит – форма кредитування експортера, за якої він 1) назустріч виставленому в банку експортера банком імпортера акредитиву емітує векселі, виставляючи їх на себе, і вказавши платником імпортера; 2) експортер передає своєму банку документи на товар та тратти, які банк акцептує або оплачує; 3) банк експортера пересилає документи банку імпортера або третьому банку, що їх оплачує.

в) о бліковий кредит - це кредит, наданий банком

векселетримачеві шляхом купівлі векселя до

настання терміну платежу по ньому

2) за цільовим призначенням:

1.2.1. Фінансові кредити

1.2.2. Експортні кредити:

а) форфейтин (відмова від прав) – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик не оплати зобов'язань та разового збору за зобов'язання купити векселі експортера

б) факторинг – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов'язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги.

Схема здійснення факторингової операції

в) компенсаційні угоди - форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит;

8.8. Синдиковані (консорціальні) кредити – це кредити, надані двома і більше кредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальникові.

Форми кредитування експорту:

а ) авансові платежі - надають країни-експортери іноземним виробникам (банківського кредитування: надання кредитів в дорозі; відкриття кредитних ліній; надання кредитів під товари або товарні документи в країні імпортера; бланкові кредити;)