Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Принципи МЕВ






2. Специфічні принципи розвитку МЕВ, що конкретизують зміст загальних принципів:

а) кожна держана має право вільно вибирати і

розвивати свої політичні, соціальні, економічні й

культурні системи;

б) повинен бути вільний доступ до моря для тих країн, що його не мають;

в) взаємна і справедлива вигода для співробітництва;

г) надійність і конвертованість валют;

д) вчасні міжнародні розрахунки;

е) вчасне погашення боргів і справедливість при наданні позик;

є) підтримка платіжного балансу;

ж) повага до права власності.

Суб'єкти МЕВ

Суб'єкти міжнародних економічних відносин – це

учасники міжнародних економічних явищ і процесів,

які здатні самостійно та активно діяти з метою

реалізації своїх економічних інтересів.

Суб'єкти міжнародних економічних відносин мають наступну класифікацію:

1) за рівнем розвитку стосунків:

а) мікрорівень

підприємства малого бізнесу, галузеві фірми,

фермерські господарства, окремі особи; кредитно-

фінансові установи (банківські установи, агентства

страхування тощо); регулятивні мікроекономічні

структури (об’єднання підприємців, інформаційні

структури, аудиторські, юридичні фірми, організації

сприяння бізнесу, у створенні яких могли брати

участь державні установи);

 

б) мезорівень – регіони, галузі

економіки;

 

в) макрорівень – держави, групи

держав, міжнародні організації;

 

г) Міждержавний або наддержавний рівень:

угрупованнями держав

2) за правовим статусом:

2.1) фізичні особи;

2.2) юридичні особи:

а) товариства з необмеженою відповідальністю;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) акціонерні товариства;

г) командитні товариства;

д) одноосібні підприємства;

3. Специфічні суб’єкти МЕВ:

3.1) транснаціональні корпорації

3.2) багатонаціональні корпорації;

3.3) міжнародні спільні підприємства;

4. Держава:

4.1) Міністерство іноземних справ

4.2) Міністерство зовнішньої торгівлі

4.3) Центральний банк країни

5. Міжнародні організації

Рівні взаємодії суб'єктів МЕВ

Країна А Країна В

· підприємство підприємство

· підприємство держава (державна установа)

· підприємство окрема людина (домогосподарство)

· держава окрема людина (державна установа) (домогосподарство)

 

Крім того можливі такі відносини за участю міжнародних організацій:

· міжнародна організація підприємство

 

· міжнародна організація окрема людина (домогосподарство)

· міжнародна організація держава

(державна установа)

 

1.5. Середовище розвитку МЕВ, його структуризація та характеристика

Середовище МЕВ – це система умов і факторів

існування міжнародник економічних зв'язків. Його

можна розділити на внутрішнє і зовнішнє

середовище.

Особливостями середовища МЕВ є:

· взаємозв’язок політичних,

правових, соціально-культурних, економічних та інфраструктурних елементів середовища;

· відносна невизначеність середовища;

· динамічне протиріччя

 

І. Внутрішнє середовище МЕВ:

1.1) міжнародна економічна діяльність країн та їхніх суб'єктів;

1.2) управління міжнародними економічними процесами, регулювання МЕВ;

1.3) форми і види МЕВ;

1.4) внутрішні закони функціонування системи МЕВ;

ІІ. Зовнішнє середовище. Особливостями зовнішнього середовища МЕВ є:

· тісний взаємозв'язок між його сегментами;

· складність та різноманітність,

· відносна невизначеність багатьох параметрів.

Зовнішнє середовище МЕВ, яке можна поділити за двома критеріями:

2.1) за сферами впливу:

а) політико-правове (політичні процеси та інститути, законодавство) середовище характеризується:

· Свободою преси;

· Рівнем політичної свободи в країні;

· Рівнем корупції/хабарництва в країні;

· Розвитком демократії в країні;

б) соціально-культурне зовнішнє середовище характеризується:

· мотивацією до праці,

· рівнем освіти громадян,

· ефективністю праці,

· взаємовідносинами у суспільстві,

· відношенням до природи,

· індексом якості життя

· міжнародним індексом щастя

· індексом благополуччя (Legatum Prosperity Index)

в) інфраструктурне зовнішнє середовище характеризується

· широтою і якістю виробничої і соціальної інфраструктури,

· станом і розвитком інформаційно-комунікаційних систем,

· відповідністю інфраструктури світовим стандартам,

· наявністю та забезпеченістю природними ресурсами,

· індексом розвитку економіки знань

· високотехнологічним експортом (у % до всього експорту)

· часткою товарів IКT в загальній торгівлі

· кількістю дослідників (на 1 млн.населення)

· кількістю інженерно-технічного персоналу (на 1 млн населення)

· платежами роялті та за ліцензії (отримані та виплачені);

Складовими елементами інфраструктури МЕВ є:

· міжнародний транспорт

· міжнародні інформаційно-комунікаційні системи

г) економічне:

· ефективність використання природних ресурсів;

· стан наукових досліджень:

· демографічну ситуацію, наявність кваліфікованих кадрів;

· фінансово-кредитну систему країни;

· рівень доходів і рівень споживання;

· стан інтегрованості країни у світове господарство та ін.

2.2) за безпосередністю впливу дії:

а) середовище прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо);

б) середовище непрямого впливу (політичний та економічний устрій, загальна нормативна законодавча база, соціально-економічні традиції тощо).

1.6. Особливості та тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства

Світове господарство — це сукупність:

· національних господарств,

взаємозв’язаних міжнародним поділом праці, міжнародними економічними відносинами;

· національних економік країн світу, поєднаних мобільними факторами виробництва;

· національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, глобальний економічний організм, підпорядкований об’єктивним законам ринкової економіки;

· міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління.

Характерними рисами сучасного світового господарства є:

· розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передовсім у формах ввезення — вивезення капіталу, робочої сили і технології;

· зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках ТНК;

· економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах;

· виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об’єднань.

· Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства

· Світове господарство

Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства:

1. Інтернаціоналізація виробництва – це

об’єктивний процес виходу виробництва за рамки на

основі міжнародного поділу праці національних

економік, яке здійснюється в різних країнах

Процес зближення країн приводить до їх подальшого

росту та посилення усіх форм економічної співпраці

для внутрішніх об’єктивних потреб кожної країни,

інтернаціоналізації їх господарського життя, як однієї

з тенденцій розвитку світової системи наз.

інтеграцією

2. Інтернаціоналізація капіталу розуміється процес

переплетіння і об’єднання національних капіталів, які

виявляють себе як у створенні окремими компаніями

господарських об’єктів в інших країнах, так і у

розвитку міжнародних форм зв’язків та контрактів

між капіталами різних країн

Водночас, капітал є втіленням відносин власності й

інтернаціоналізація призводить до появи нового

явища у світовій економіці – транснаціоналізації та

ТНК.

За визначенням ООН, транснаціоналізація – це

інтернаціоналізація міжнародних ринкових

трансакцій усередині окремої структури, що приймає

рішення, тобто є транснаціональною структурою

 

 

Тема 2. Міжнародна економічна діяльність

Тема 2. Міжнародна економічна діяльність

2.1. Сутність та форми МЕД

2.2. МЕД підприємств, її сутність, характеристика та форми

2.3. Сутність та види ТНК, основні характеристики їх діяльності

2.1. Сутність та форми МЕД

Міжнародна економічна діяльність – цілісна система господарських зв’язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб’єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв’язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов’язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, міжнародного поділу праці.

Міжнародну економічну діяльність можна розглядати в контексті:

національних інтересів;

регіональному масштабі;

глобальному масштабах.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.