Програма

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. ФІЛОСОФІЯ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ

Тема 1. Філософія як специфічний тип пізнання

Філософія в житті людини і суспільства. Філософія і світогляд. Поняття світогляду. Раціональні, емоційні і вольові компоненти світогляду Різні типи світогляду. Філософський світогляд. Структура та специфіка філософського знання. Філософія і наука, науково і ненауково орієнтовані типи філософії.

Світоглядна і методологічна функції філософії. Складові світогляду. Філософія і мистецтво. Філософія і релігія. Філософія і загальний соціальний і індивідуальний людський досвід. Основні типи філософських орієнтацій.

Проблема предмету філософії. Соціально-культурна спрямованість філософського знання. Духовно-творча природа філософії. Аксiологiчний вимір філософії. Філософія в системі культури. Філософія i релігія. Філософія i мистецтво. Філософія i етика. Філософія i пізнання людини.

Тема 2. Філософія стародавнього Сходу. Антична філософія.

Передумови виникнення філософії в Індії. Кастова система індійського суспільства. Передфілософія ведичного періоду. Ведичний комплекс. Упанішади. Брахман і Атман. Пуруша.

Філософія епічного періоду. Махабхарата і Рамаяна. Філософські ідеї Бгагаватгіти. Поняття пуруші, пракриті, сансари і карми.

Виникнення класичних шкіл індійської філософії: веданта, йога, санкх’я, чарвака, ньяя, вайшешика. Релігійно-філософські школи Індії: буддизм, джайнізм, тантризм, індуїзм. Філософські погляди Шанкари. Індійські філософи 19–20 ст.: А.Ганді, Рамакрішна, Вівекананда, А.Гхош, Радхакрішнан.

Передумови виникнення філософії в Китаї. Соціальна етика китайської філософії. Філософія Книги Змін. Становлення китайської філософії. Філософія даосизму. Лаоцзи. “Дао де цзін”. Філософські погляди Ян Чжу, Чжуанцзи, Лецзи. Вчення сюань сюе (неодаосизм).

Філософія конфуціанства. Кун Цзи та його послідовники Менцзи і Сюньцзи. Неоконфуціанство.

Космологія та діалектика античної філософії. Грецькі філософи про першооснову, походження і загальні організуючі початки світу. Атомізм. Основні школи і напрямки античної філософії. Елеати та апорії Зенона. Матеріалістичні й ідеалістичні трактування буття.

Антична філософія класичного періоду. Софістика. Вчення Платона про ідеї та державу. Філософія Аристотеля.

Філософія епохи еллінізму. Неоплатонізм. Філософія у Стародавньому Римі. Характерні риси античної філософії.

Тема 3. Специфіка філософії Середньовіччя та епохи Відродження

Виникнення та поширення християнства. Головні ідеї середньовічної філософії: теоцентризм, монотеїзм, ідея боголюдини, креаціонізм, провіденціалізм, ідеї заповідей, первородного гріха та воскресіння душі. Середньовічний символізм і герменевтика. Одкровення і віра. Співвідношення філософії і теології. Середньовічне розуміння природи і загальної картини світу. Специфіка середньовічної науки. Людина в середньовічній філософії, трактування її духу, душі і тіла. Аскетизм як середньовічний моральний ідеал.

Християнський неоплатонізм. Східна патристика: Філон, Григорій Богослов, Іоанн Златоуст, Афанасій Александрійський. Західна патристика: Августин Аврелій, Амвросій Медіоланський та ін.

Схоластика. Філософські та теологічні погляди Фоми Аквінського. Філософія П.Абеляра, Р.Бекона, У.Оккама та ін. Дискусія про природу універсалій: номіналізм та реалізм. Середньовічний містицизм. Антропологізм і гуманізм філософії Відродження. Людина як творець власної природи і долі. Культ індивідуалізму і цінностей земного життя. Вільнодумство і скептицизм гуманістів Відродження, критика релігійного догматизму й аскетизму. Картина світу в епоху Відродження. Пантеїзм. Ідеї геліоцентризму і нескінченності Всесвіту. Політична філософія Відродження. Утопізм. Основні мислителі епохи: Дж.Бруно, Л.Валла, М. Кузанський, Т.Кампанелла, Л. да Вінчі, Н. Макиавелли, М.Фічіно, Піко де Мірандола, Ф.Петрарка, Е.Роттердамський, Т.Мор.

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва

Експериментально-математичне природознавство – основна орієнтація філософії XVII сторіччя. Вчення Ф.Бекона про природу заблуджень. У пошуках універсального методу наукового пізнання і достовірних критеріїв істини. Філософія природи, формування механістичної картини світу.

Проблема субстанції. Раціоналістична філософія Р. Декарта. Принцип “Cogito ergo sum”. “Монадологія” Г.Лейбніца. Пантеїзм Б. Спінози. Механістично-матеріалістична картини світу. Соціально-політичні ідеї і концепції Нового часу. Філософія Т. Гоббса, і Дж. Локка. Суб’єктивний ідеалізм Дж. Берклі та Д. Юма.

Реформація і криза ортодоксально-католицької ідеології. М.Лютер проти містики католицизму. Проблема людини в філософії Просвітництва. Ф. Вольтер – ідеолог Просвітництва. Ш. Монтеск’є про визначальні причини життя людства. Ж.-Ж. Руссо та його філософсько-педагогічні ідеї. “Енциклопедія” Д. Дідро. Ж. Ламерті – засновник французького матеріалізму. “Система природи” П.-А. Гольбаха. Особливості механістичної ідеології в гуманітарних та природничих науках.

Тема 5. Класична німецька філософія

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. “Коперніканський переворот” І.Канта. Обґрунтування Кантом всезагальної необхідності наукового знання. Людина як “громадянин двох світів”. Природа і свобода. Теоретичний та практичний розум.

Суб’єктивний ідеалізм та діалектика Й.-Г. Фіхте. Філософія тотожності Ф.В.Й. Шеллінга.

Філософська система та діалектичний метод Г.В.Ф. Гегеля. Гегель про закономірності становлення, історії, культури, людини. Тотожність буття і мислення.

Антропологічний матеріалізм та гуманістична спрямованість філософії Л. Фейєрбаха. Діалектика чуттєвого і раціонального. Критика релігії християнства.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. ПОСТКЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ. ПРОБЛЕМИ ОНТОЛОГІЇ, АКСІОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ФІЛОСОФІЇ

Тема 6. Посткласична філософія сер. ХІХ–поч. ХХ ст. та основні напрямки філософії ХХ-ХХІ ст.

Марксизм: головні ідеї та історична доля. Проблема відчуження. Вирішення проблеми свободи в марксизмі. Ідеологіям марксизму. Історичний та діалектичний матеріалізм.

Ірраціоналізм філософії А. Шопенгауера. Зародження екзистенціальної тенденції в філософії С. К’єркегора.

“Перший позитивізм”: О. Конт, Г. Спенсер. Дж. Міль. Емпіріокритицизм: основні ідеї та причини впливу серед природознавців. Неопозитивізм та постпозиитивізм. Прагматизм.

Неокантіанство.

“Філософія життя”. “Воля до влади” та концепція “надлюдини” у філософії Ф.Ніцше. Інтуїтивізм А. Бергсона.

Основні гуманістичні тенденції у філософії ХХ століття: екзистенціалізм, персоналізм, філософська антропологія та ін. Психоаналіз та неомарксизм.

Соціологічні погляди М.Вебера.

Феноменологія Е. Гуссерля. Фундаментальна онтологія М. Хайдеггера. Філософська герменевтика.

Філософський містицизм у ХХ столітті.

Логічний позитивізм і аналітична філософія. Критичний раціоналізм К. Поппера. Філософія науки. Теорії “постіндустріального суспільства” та філософський футуризм. “Римський клуб”.

Структуралізм та постструктуралізм. Семіотика. Структурна антропологія К.Леві-Строса. Переосмислення проблем влади у творчості М.Фуко. Граматологія Ж.Дерідда. Структурний психоаналіз Ж.Лакана. Постмодернізм.

Філософія на межі тисячоліть. “Кінець історії” Ф.Фукуями, “зіткнення цивілізацій” С.Хантінгтона та “велика шахова дошка” З.Бжезинського.

Тема 7. Онтологія: проблема реальності буття.

Гносеологія: знання як об’єкт філософського розуміння.

Сучасна картина світу. Буття як філософська проблема. Онтологія як філософське вчення про буття. Типи онтології: реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм. Буття і небуття, буття і суще, буття і субстанція, буття і реальність. Основні онтологічні категорії: єдине і багатоманітне, ціле і частина, зміст і форма, одиничне і загальне, можливість і дійсність.

Багатомірність буття: природні, соціальні, духовні форми. Буття природи, його матеріальність, цілісність, детермінованість, просторово-часова організація. Простір і ча с.

Матерія як філософська категорія. Еволюційні процеси у Всесвіті, саморозвиток матерії, прогресивні і регресивні лінії еволюції. Життя як земний і космічний феномен, його сутність, походження, розмаїтість. Концепція ноосфери.

Пізнання як проблема філософії. Біологічні, психологічні і соціокультурні основи пізнавальних процесів. Індивідуальна пізнавальна діяльність: чуттєве і раціональне в пізнанні; логіка й інтуїція; особистісне знання і досвід; розуміння. Пізнання в системі культури: місце пізнання в різних способах освоєння людиною світу – міфологічному, релігійному, містичному, практичному.

Вихідні принципи теорії пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання, їх взаємозв’язок. Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне, раціональне та ірраціональне. Знання, мудрість та віра. Проблема істини. Критерії істини.

Проблема пізнаванності світу. Переконання, віра, думка в пізнавальній діяльності. Хиби, їхні джерела і можливості подолання.

Роль наукової раціональності в сучасному суспільстві. Наука як особливий тип пізнання, діяльності і соціальній організації. Єдність і розмаїтість наукових знань: природної технічної, соціально-гуманітарної науки. Ціннісні і цільові настанови наукового пізнання. Емпіричний рівень наукового дослідження і його основні методи: спостереження, експеримент, моделювання, статистичні методи.

Етапи наукового дослідження: проблема, факт, гіпотеза, концепція, теорія, ідея. Динаміка наукового знання: класична наука – некласична наука – постнекласична наука. Типи емпіричного наукового знання – наукові факти. Теоретичний рівень науки і його методи: уявний експеримент, ідеалізація, формалізація, системний підхід. Наукові гіпотези і теорії. Розвиток наукового знання; традиції, новації, революції в науці, наукові парадигми і їхня зміна. Наука в системі культури: світоглядні підстави науки; наукові картини світу, стилі наукового мислення. Зміна наукових парадигм. Революції в науці.

Гуманізація науки. Етика і наука. Природничі і гуманітарні науки. Специфіка методології гуманітарного пізнання.

Тема 8. Свідомість як філософська проблема. Філософська антропологія: розуміння сутності людини. Аксіологія: людина в системі цінностей. Предмет і завдання соціальної філософії

Свідомість і дух. Душа, дух, духовність. Свідомість в структурі людської життєдіяльності. Свідомість як гносеологічний, онтологічний та соціологічний феномен.

Проблема виникнення свідомості: історичний i iндивiдуально-буттєвий аспекти. Бiологiчнi i соціальні передумови виникнення свідомості з точки зору суспільної науки і філософії. Свідомість i самосвідомість в раціоналістичному і ірраціоналістичному тлумаченні.

Свідомість i рефлексія. Структура свідомості: емоції, відчуття, сприйняття, почуття, мислення, воля, пам’ять. Образне i понятійне мислення. Інтуїція, уява, творчість. Мислення i мова. Мовний символізм. Свідомість i інтелект. Суспільна свідомість i колективний інтелект. Проблема штучного інтелекту.

Свідомість, свобода, творчість. Фрейдизм про співвідношення свідомого і несвідомого. Категорія ідеального як основа осмислення свідомості. Свідомість як реальність ідеального. Свідомість як суб'єктивна реальність.

Унікальність та універсальність феномену людини в світі.Людина, її походження, природа і зміст буття. Людина та її місце у світі як предмет філософського осмислення. Проблема походження людини; людина як продукт природної і культурної еволюції; виникнення і сутність людської свідомості.

Багатомірність людської природи: її біологічні, соціальні і духовні компоненти. Людина як живий організм; біологічні основи видових, групових і індивідуальних особливостей людини. Людина як продукт соціального життя і культури: особистість людини, її свідомість і самосвідомість, потреби, інтереси, цінності. Проблема індивідуальної і соціальної свободи особи і прав людини. Духовно-екзистенційні та ціннісні аспекти і проблеми людського буття: життя і смерть, доля, добро і зло, любов, самітність, щастя, сенс життя.

Проблема “іншого Я”. Поняття інтерсуб’єктивності. Проблема гуманізму, його історичні типи.

Цінності в системі культури. Цінності як визначальна характеристика людського буття. Людина в системі цінностей. Цінності як ядро духовного світу людини. Проблема ціннісного вибору: переживання, потреби, емоції, віра, воля, ідеал. Цінність буття і життєвий смисл.

Цінності як регулятор поведінки людини. Цінності та ціннісні орієнтації. Проблема обґрунтування універсальних цінностей і глобальні проблеми людства.

Соціальна філософія в системі філософського знання. Специфіка соціального пізнання. Предмет, об'єкт і функції соціальної філософії. Місце соціальної філософії в системі суспільних наук. Соціальна філософія і соціологія.

Соціальна філософія як методологія соціального пізнання й онтологія соціальної реальності. Статус істини в соціальному пізнанні. Антиномія антропо- і соціоцентризму в соціальному пізнанні.

Суспільна природа свідомості. Рівні суспільної свідомості. Сфери суспільної свідомості. Сучасний стан та перспективи розвитку українського суспільства.

2.5. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття №1 (2 год.)

Тема: Філософія Стародавнього Сходу. Основні ідеї філософії Античності

1. Провідні ідеї та напрями філософської думки Стародавньої Індії.

2. Школи індійської філософії.

3. Основні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.

4. Ідеї даосизму та конфуціанства.

5. Антична філософія досократичного періоду.

6. Філософія класичного періоду та доби еллінізму.

Семінарське заняття №2 (2 год.)

Тема: Провідні філософські ідеї Середньовіччя та епохи Відродження

1. Головні ідеї середньовічної філософії. Специфіка середньовічної науки.

2. Західна патристика: Августин Аврелій.

3. Схоластика. Філософські та теологічні погляди Фоми Аквінського.

4. Філософія П. Абеляра, Р. Бекона, У. Окками та ін.

5. Дискусія про природу універсалій: номіналізм та реалізм.

6. Середньовічний містицизм.

7. Людина як творець власної природи і долі.

8. Антропологізм і гуманізм філософії Відродження.

9. Картина світу в епоху Відродження. Пантеїзм. Ідеї геліоцентризму і нескінченності Всесвіту.

10. Основні мислителі епохи Відродження: Дж. Бруно, М. Кузанський, Л. да Вінчі, Н. Макіавеллі, М.Фічіно, Піко де Мірандола, Ф.Петрарка, Е. Роттердамський, Т. Мор, Т. Кампанелла.

Семінарське заняття №3 (2 год.) Тема: Філософія Нового часу та Просвітництва

1. Проблема субстанції у філософії Нового часу.

2. Соціально-політичні ідеї і концепції Нового часу.

3. Реформація і криза ортодоксально-католицької ідеології.

4. Проблема методу пізнання.

5. Ідеї філосо­фії емпіризму.

6. Філософський зміст раціоналізму.

7. Дуалістичне тлума­чення людини Р.Декартом.

8. Характерні риси філо­софії Просвітництва: наука і прогрес, принципи розуму, боротьба з релігією.

9. Природа людини і суспільства (Ф.Вольтер, Ш.Л.Монтеск'є, Ж.-Ж.Руссо).

10. Французький матеріалізм (Ж.Ламетрі, К.Гельвецій, П.Гольбах, Д.Дідро).

Семінарське заняття №4 (2 год.) Тема: Класична німецька філософія

1. Характерні риси класичної німецької філософії.

2. Філософська концепція І.Канта. «Чистий» та практичний розум.

3. Філософський ме­тод та система Г. Гегеля, їх суперечність.

4. Антропологічний матеріа­лізм Л.Фейербаха. Розуміння Л.Фейєрбахом релігії.

Семінарське заняття №5 (2 год.) Тема: Посткласична філософія середини XIX – початку XX ст.

1. Філософські рухи ХІХ–початку ХХ століття: позитивізм, марксизм, філософія життя.

2. Основні гуманістичні тенденції у філософії ХХ століття: екзистенціалізм, персоналізм, філософська антропологія, феноменологія, структуралізм та постструктуралізм.

Семінарське заняття №6 (2 год.) Тема: Суспільство і людина як об’єкти філософії

1. Предмет соціальної філософії.

2. Основні підходи до розуміння суспільства. Структура суспільства.

3. Місце людини у суспільстві. Співвідношення моралі, права і політики.

2.6. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота, консультації, виконання домашніх завдань за темами:

Тема 2. Філософія стародавнього Сходу. Антична філософія. (8 год.)

1. Культурно-історичні передумови зародження філософської думки в країнах Стародавнього Сходу.

2. Головні філософські школи Стародавньої Індії про людину та світ її життя.

3. Філософські школи Стародавнього Китаю. Конфуцій про людину та її виховання. Конфуціанство, даосизм і моїзм.

4. Даосизм про начала буття та ідеал мудреця.

5. Особливості філософування моїстів: онтологія, гносеологія, діалектика.

Тема 3. Специфіка філософії Середніх віків та епохи Відродження (4 год.)

1. Елейська школа: Ксенофан, Парменід і Зенон. Монотеїзм і скептицизм. Співвідношення буття і мислення, тілесного і духовного. Логіка як діалектика.

2. Вплив Емпедокла і Анаксагора на спрямування наукового і філософського мислення. Атомізм Левкіппа-Демокрита.

3. Софісти – перші вчителі мудрості. Протагор, Горгій та інші.

4. Радикальні зміни у світогляді при переході від античності до Середньовіччя.

5. Християнська апологетика. Християнська патристика. Святий Августин і формування фундаментів релігійно-філософської думки Середньовіччя.

6. Особливості арабської, середньо-азійської та іудейської філософії.

7. Гуманізм як провідна ідея епохи Відродження. Проблема індивідуальності людини.

8. Атомізм в культурі Відродження.

9. Антропоцентризм і проблема особистості.

10. Мішель Монтель – провісник Просвітництва.

11. Гуманістичні ідеї Еразма Роттердамського.

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва (4 год.)

1. Особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу.

2. Розвиток методології та гносеології у філософії Нового часу.

3. Онтологія Нового часу про світобудову та місце в ній людини.

4. Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Нового часу.

Тема 5. Класична німецька філософія (4 год.)

1. Характерні риси класичної німецької філософії.

2. Філософські погляди І.Канта.

3. Суперечливість філософії Г.Гегеля: Діалектичний. метод та консервативна система.

4. Антропологізм Л.Фейєрбаха.

Тема 6. Посткласична філософія сер.ХІХ-поч. ХХст. та основні напрямки філософії ХХ-ХХІ ст. (4год.)

1. Марксизм: головні ідеї та історична доля. Проблема відчуження. Вирішення проблеми свободи в марксизмі. Ідеологіям марксизму. Історичний та діалектичний матеріалізм.

Ірраціоналізм філософії А. Шопенгауера. Зародження екзистенціальної тенденції в філософії С. К’єркегора.

2. “Перший позитивізм”: О. Конт, Г. Спенсер. Дж. Міль. Емпіріокритицизм: основні ідеї та причини впливу серед природознавців. Неопозитивізм та постпозиитивізм. Прагматизм.

3. “Філософія життя”. “Воля до влади” та концепція “надлюдини” у філософії Ф.Ніцше. Інтуїтивізм А. Бергсона.

4. Психоаналіз як одна із найвпливовіших течій XX ст.

Тема 7. Онтологія: проблема реальності буття. Гносеологія: знання як об’єкт філософського розуміння (4 год.)

1. Онтологічні категорії: буття, небуття (ніщо), якість, кількість, міра, відношення, сутність, явище, річ, дійсність, можливість, необхідність, субстанція, екзистенція.

2. Філософський зміст категорії " матерія". Матерія і речовина. Матерія і рух. Основні форми руху.

3. Сутність та специфічні особливості пізнавальної діяльності.

4. Метод як усвідомлений спосіб пізнавальної діяльності.

5. Співвідношення спеціальних і загальних методів.

6. Емпіричне, теоретичне, експериментальне дослідження і відповідні їм методи.

7. Особливості наукового пізнання, його види. Система методів наукового пізнання.

8. Взаємозв’язок загальнонаукових та специфічних методів дослідження.

Тема 8. Свідомість як філософська проблема. Філософська антропологія: розуміння сутності людини. Аксіологія: людина в системі цінностей. Предмет і завдання соціальної філософії (8 год.)

1. Дух і свідомість.

2. Головні концепції походження свідомості. Свідомість як субстанція.

3. Свідомість як функція мозку і відображення дійсності.

4. Марксистська концепція свідомості.

5. Феноменологічна концепція свідомості.

6. Самосвідомість, її форми та структура.

7. Унікальність людини.

8. Життя і розум у контексті глобальної еволюції Всесвіту.

9. Натуралістична антропософія. Діалектика природи і проблема походження людини.

10. Світоглядно-методологічний зміст концепції антропогенезу.

11. Антропосоціогенез та його комплексний характер у сучасній науці.

12. Цінності та їх функції в життєдіяльності суспільства і людини.

13. Р. Лотце про природу цінностей.

14. Сучасна класифікація цінностей.

15. Поняття антицінності.

16. Суспільство і сучасна глобалістика.

17. Мир і війна в історії людства.

18. Загроза екологічної катастрофи.

19. Взаємозв'язок суспільного буття і суспільної свідомості.

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

2.7. ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАУКОВО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ

1. Функції філософського світогляду.

2. Міфологія, релігія, філософія, їх взаємозв’язок та відмінність.

3. Наука і філософія: специфіка світорозуміння.

4. “Ведична література” та її роль у формуванні філософських шкіл Індії.

5. Вчення про небо в Китайській філософії.

6. Стихійна діалектика давньогрецької філософії.

7. Вчення Емпідокла про “корені” речей і сили світового процесу.

8. Вчення про сенс буття Епікура.

9. Філософія Платона.

10. Філософія Арістотеля.

11. Проблема людини у християнському віровченні.

12. Філософське вчення Августина Блаженного.

13. Філософські ідеї в працях М. Коперніка, Леонардо-да-Вінчі, Галілео Галілея.

14. Проблема формування нової людини у філософії доби Відродження.

15. Філософія Нового Часу.

16. Німецьке Просвітництво як передумова формування німецької класичної філософії.

17. Г. Фіхте про практичну активність людства.

18. Вчення про єдність протилежностей у філософії Ф. Шеллінга.

19. Філософія історії Г.В.Ф. Гегеля.

20. Л. Фейєрбах і криза класичної філософії.

21. Передумова виникнення та формування філософської думки Київської Русі.

22. Іларіон Київський “Слово про закон и благодать”.

23. Філософські погляди Кирила Туровського.

24. Філософські ідеї у братських школах.

25. Філософія у Києво-Могилянській Академії.

26. Світоглядне значення антропологізму Г. Сковороди.

27. Концепція “Надлюдини” Ф.Ніцше.

28. Культура і цивілізація в концепції О.Шпенглера.

29. Філософія Г.Сковороди.

30. “Філософія серця” П.Юркевича.

31. Проблема існування людини в екзистенціалізмі.

32. Філософська герменевтика Х.-Г.Гадамера.

33. Діалектика як специфічний спосіб пізнання світу.

34. Діалектика буття і небуття.

35. Генезис діалектики.

36. Філософські погляди С. К’єркегора.

37. Проблема архетипів у філософії К. Юнга.

38. Соціальні погляди сучасного неотомізму.

39. Виникнення та еволюція позитивістської філософії – позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм.

40. Раціонально-філософські концепції: прагматизм, сцієнтизм, технократизм.

41. Проблема людини в філософських концепціях екзистенціалізму, персоналізму та неотомізму.

42. Співвідношення буденного, релігійного, художнього пізнання.

43. Роль аналізу і синтезу в пізнанні реальної дійсності.

44. Прагматична теорія істини.

45. Індукція та дедукція в науковому пізнанні.

46. Наукове передбачення і його роль в житті суспільства.

47. Свобода наукового пошуку і соціальна відповідальність вчених.

48. Етичні норми і цінності науки.

49. Істина в соціальному пізнанні.

50. Нелінійне мислення. Головні ознаки нелінійності.

51. Специфіка людського буття.

52. Філософські проблеми руху.

53. Філософські аспекти проблеми простору та часу.

54. Філософські проблеми теорії А. Ейнштейна.

55. Індивід, індивідуальність, особистість як форми людської буттєвості.

56. Проблеми добра і зла в сучасній філософії.

57. Характерні особливості сучасної масової свідомості.

58. Загальнолюдська природа цінностей культури.

59. Творчість і традиції в розвитку культури.

60. Філософська культура і творчість.

61. Духовність і інтелігентність особи.

62. Природа та суспільство.

63. Основні проблеми філософських роздумів про людину і світ.

Шкала оцінювання ІНДЗ

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS