Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Завдання 1—20 мають п’ять варіантів відповідей, серед яких лише ОДИН правильний. Виберіть правильний, на Вашу думку, варіант відповіді та позначте його в бланку відповідей б
|
|
| Виконайте завдання 1 – 4. Прочитайте тексти, у яких пропущено окремі слова. Виберіть ланцюжок слів, послідовне введення яких до тексту відтворить його зміст |
1. Дослідження впливу невагомості, …, дадуть чимало нового науці. Для вчених, …, важливо знати, як працюватиме людське серце після того, як космонавт довгий час перебував у невагомості. Це, …, допоможе згодом виробити спеціальні препарати, що регулюють роботу серця. Так, …, космонавт знає, що він має приземлитися, а …., з невагомості одразу зазнати перевантажень. Тому перед посадкою він прийме такий препарат, і його серце буде готове,..., поборотися з найбільшими перевантаженнями.
А імовірно – припустімо – так би мовити – безперечно – отже – наприклад
Б отже – наприклад – так би мовити – безперечно – імовірно – припустімо
В імовірно – так би мовити – безперечно – припустімо – отже – наприклад
Г безперечно – наприклад – імовірно – припустімо – отже – так би мовити
Д безперечно – припустімо – наприклад – імовірно – так би мовити – отже
2. Доля героя покликана демонструвати не … успіх, а успіх …, не …, а … природу героя. Він хоч і виступає знаряддям вищих сил, … сам цілковито належить до земного світу. Герой... якраз і спроможний подати людям належний урок.
А людський – героя – людську – божественну – проте – тому
Б надлюдський – людини – людську – божественну – проте – тому
В надлюдський – людини – божественну – людську – проте – тому
Г надлюдський – людини – божественну – людську – тому – проте
Д людський – героя – божественну – людську – тому – проте
3. Леся Українка відзначалася інстинктивно … чуттям на те, що …, а що … (чи навіть «напівхворобливе»). Отої фанатичної зачарованості …, що нею був перейнятий російський Срібний вік, у неї відшукати годі. Життєва спрямованість її … протилежна, і можна з певністю стверджувати, що … Леся Українка являє собою таки одну з найздоровіших постатей в українській культурній історії.
А безпомильним – хворобливе – здорове – недужим – духовно – цілковито
Б недужим – здорове – хворобливе – безпомильним – духовно – цілковито
В безпомильним – здорове – хворобливе – недужим – цілковито – духовно
Г недужим – хворобливе – здорове – безпомильним – духовно – цілковито
Д недужим – хворобливе – здорове – безпомильним – цілковито – духовно
4. «Найцікавішим і найвизначнішим … школи реалізму на слов’янському Сході є малорос із Галичини, пан Л. Захер-Мазох. Автор виявляє намір вивільнитися від … абстракцій, якими огорнений німецький роман, і прагне поринути в обійми повнокровного реалізму, в обійми поезії почуттів», – писав популярний паризький журнал «Ревю дьо монд» у 1870 році. Ким же був цей «малорос», який зринув на німецькому літературному … несподівано, наче гриб після дощу, і одразу ж завоював читацьку публіку, який без зайвої скромності писав про себе: «Жоден німецький автор, крім Гете та Гайне, не був так … та читаний усіма націями, як я».
А представником – туманних – горизонті – пошанований
Б зразком – сірих – небокраї – запрошуваний
В лідером – логічних – небозводі – улещуваний
Г автором – прихованих – овиді – возвеличений
Д майстром – потворних – подіумі – визнаваний
| Виконайте завдання 5 – 9.Прочитайте незавершені речення й виберіть для кожного його логічне закінчення |
5. Правильне завершення речення «На душі такий тягар страху, …» подано в рядку
А мов не дослухався свого серця
Б ніби вухам своїм віри не ймеш
В як був би вражений новиною
Г мов увесь світ наліг на тебе
Д наче від тяжкого болю
6. Правильне завершення речення «Замовляння належать до того різновиду фольклорних текстів, який характеризується …» подано в рядку
А найменшою архаїчністю.
Б ліричним забарвленням.
В найбільшою дієвістю слова.
Г жалісністю інтонацій.
Д ігноруванням надприродного.
7. Правильне завершення речення «Оскільки завдяки підтримці селян Кармалюка важко було схопити, подільські поміщики, не покладаючись на поліцію, організували власні загони, які …» подано в рядку
А переконували селян не допомагати повстанцям.
Б намагалися домовитися з повстанцями.
В повели з повстанцями війну на винищення.
Г переманювали повстанців на свій бік.
Д звернулися за допомогою до царського уряду.
8. Правильне завершення речення «Заперечення ідеї про царство вільної думки, народженої з книг і завдяки книгам, є …» подано в рядку
А свідченням нового демократичного мислення.
Б показником високої освіченості суспільства.
В протестом проти споживацької ідеології.
Г набутком минулих епох.
Д одним із симптомів кризи культури.
9. Правильне завершення речення «Деякі сорти широковживаного пластику просто перетворюються на непридатні відходи: способів їх переробки не існує, тож …» подано в рядку
А вони мають бути заборонені.
Б їх необхідно використовувати повторно.
В їх потрібно вивозити в космос.
Г вони мають складуватися.
Д на них не треба звертати увагу.
| Виконайте завдання 10 – 12. Прочитайте речення (текст), підкреслені місця яких потребують редагування. Виберіть один із поданих варіантів правки, що максимально покращує речення (текст) |
10. Прекрасний степ весною з огляду на цвітіння червоних маків у білому ковилі.
А якщо зацвітають червоні маки у білому ковилі
Б у зв’язку з цвітінням червоних маків у білому ковилі
В через цвітіння червоних маків у білому ковилі
Г у той час, як зацвітають червоні маки у білому ковилі
Д коли зацвітають червоні маки у білому ковилі
11. Одні люди захоплюються іконами, інші – картинами, а мене, як відомо, цікавлять плахти та рушники.
А у той час, як мене цікавлять плахти та рушники
Б мене, звичайно, цікавлять плахти та рушники
В і мене також цікавлять плахти та рушники
Г а мене цікавлять плахти та рушники
Д а мене, мабуть, цікавлять плахти та рушники
12. Відкриття в 1804 році університету перевернуло побут провінціального містечка, яким був Харків у попередній період свого розвитку, і надало йому статус освітнього й культурного центру України. Народження журналістики в Харкові так само відбулося завдяки наявності в місті університету. Університетський статус визначив дві особливості харківської журналістики в час її зародження і становлення, а саме: вона увібрала в себе дві пресові традиції – німецьку і російську. Німецькі професори Харківського університету прищепили місту його національну концепцію журналістики і виступили першими видавцями й редакторами періодичних видань. Утім виховані в умовах свободи думки й слова, толерантності в ставленні до різновекторних політичних ідей, авторитету університетського самоврядування, погляди зарубіжних професорів жахали цензуру. Їхні видавничі проекти не були тривалими. Більше того, вони відіграли роль прикладу для наслідування, показали, що в Харкові, місті з могутнім інтелектуальним потенціалом, видання книг і журналів можливе й потрібне.
А значення – деякі особливості – свою – їх погляди жахали цензуру – попри те
Б роль – окремі особливості – їхню – цензура жахалася їх поглядів – крім того
В роль – особливість – чужу – зарубіжні професори жахали своїми поглядами цензуру – хоча
Г значення – особливість – свою – зарубіжні професори жахали своїми поглядами цензуру – однак
Д значення – особливість – їх – зарубіжні професори жахали своїми поглядами цензуру – зокрема
| Прочитайте текст і виконайте завдання 13 – 20 після нього |
Чутка, що приїхала кіноекспедиція знімати фільм про Григорія Сковороду, умить облетіла село. Залетіла ця новина і в крайню хату, де жив Архип із бабусею.
Кіношники скликали дітей – мали знімати сцену, як Сковорода навчав малих грамоти. «Хоча б здалеку побачити, як вони знімають!» – запалився думкою Архип. Ноги мимохіть привели хлопця до кінозйомщиків. Спритно, як польова миша в стерні, прошився хлопець крізь натовп глядачів і опинився попереду всіх.
Найперше Архипові впав у око стрункий чоловік, який стояв на невеликому чотириколісному візку й тримав у правій руці блискучу трубу. На тому ж візку стояв громіздкий апарат на дебелих триногах. Режисер підніс до рота рупора і, ніби тисячному війську, скомандував:
– Увага! Почали! Апарат!
Апарат покотився по рейках до купи колоддя, на якій розташувалися актори. В оточенні дітвори сидів літній чоловік у свитині: худорляве і засмагле лице, спокійні, вдумливі й ласкаві очі. Архип збагнув, що то і є Сковорода.
Тут найдрібніший виконавець, що сидів у Сковороди на колінах, спідлоба блимнув на нього, шморгнув носом і злякано зиркнув на апарат.
– Стоп! – роздратовано гримнув режисер. – Асистенти! Де ви там? Зніміть, нарешті, отого лякливого артиста! Посадіть розбитнішого!
– Я сяду! – мимохіть вирвалося в Архипа.
– Негайно переодягніть і загримуйте оцього! – гукнув звеселілий режисер. – За півгодини щоб сидів на колінах у Сковороди!
Лисий костюмер приніс латані штанці, подрану полотняну сорочечку. Гример розчісував рудуватого паричка, який уже наступної хвилини перекочував на вихрясту Архипову голівку. Брови зробили рудими, кинули ластовиннячка навколо носа…
Коли по всьому Архип глянув у дзеркало, то аж засміявся на радощах – сам себе не впізнав. І – блискавично опинився на колінах у вчителя. Зачувши над вухом лагідний голос Сковороди, враз опанував себе і дзвінкіше за інших виголошував душевні, зрозумілі слова вірша:
Стоїть явір над во-до-ю,
Все киває го-ло-вою…
– Талант! – замилувався Архипом режисер. – Увага! Апарат!
Ще кілька разів знімали цю сцену: то з від’їздом апарата від акторів, то окремі групки дітей, а найбільше – Архипа на колінах у Сковороди. Щодалі хлопець поводив себе сміливіше.
– Сьогодні – досить! – оголосив режисер. – Завтра ранком приходьте на це саме місце. Будемо знімати далі.
Усі сипонули до автобуса переодягатися. Тільки Архип не побіг за всіма. Він жалісно звів очі на асистента.
– Я не хочу розгримовуватись і переодягатись… Щоб і бабуся побачила мене… такого…
– А-а, он воно що! Причина поважна, гріх відмовити. Не забудь на ніч зняти парика і вмитись! – гукнув асистент навздогін хлопцеві.
Неквапною ходою простує артист серединою вулиці й уявляє себе хлопцем-кріпаком, убогим і голодним, що не має ні рідні, ні притулку… Поглядає на свої «порепані» ноги, на обсмикані рукавчата виношеної полотняної сорочки… І віриться хлопцеві, що є він справжня кріпацька дитина…
Бабусю Архип помітив ще здаля. Вона стояла, схилившись на тин, і сумно дивилась на вулицю, – напевне, виглядала зниклого онука. Архип почав намугикувати знайому пісню:
Стоїть явір над горою,
Все киває головою;
Буйні вітри повівають,
Руки явору ламають…
Одначе, коли порівнявся з двором, не забув привітатися:
– Здрастуйте, – і чемно вклонився.
– Здрастуй, здрастуй, люба дитино, – зраділа бабуся. – А чий же ти є, такий хороший? Куди мандруєш проти ночі?
– Не зна-аю, – важко зітхнувши, з гіркотою в голосі відказав Архип. – Куди дорога виведе…
– Не минай же моєї хати. Запрошую до вечері і на ночівлю, – наполягала бабуся і навіть уклонилася.
Бабуся гостинно прочиняє хвіртку і впускає несподіваного гостя. Із жалем дивиться на запорошеного стомленого хлопця, жалісливо кривить губи, тре очі кінчиком хустки і плаксивим голосом приказує:
– Як то тяжко бідним сиротам на світі жити… Отак і мій онук Архип десь поневіряється, бідолашний… Зник із двору, як у воду впав… Цілий день шукала, та все дарма… Може, його вже й живого немає…
І затіпалася стареча голова на долонях, здригнула від ридання похила спина.
Архипові несила вдавати з себе чужинця, – так шкода старенької, – він кидається до бабусі, втішає.
– Не плачте, бабусю! Це ж я, ваш Архип! Гляньте-но! І зриває з голови кошлатого парика…
13. Назву, що найбільш адекватно відбиває зміст тексту, подано в рядку
А «Сковорода»
Б «Сирота»
В «Зйомки»
Г «Театр»
Д «Талант»
14. Похід на знімальний майданчик свідчить про Архипову
А безвідповідальність
Б запальність
В щирість
Г метикуватість
Д некерованість
15. Авторською вказівкою на природний артистизм Архипа є рядки
А Спритно, як польова миша в стерні, прошився хлопець крізь натовп глядачів і опинився попереду всіх.
Б В оточенні дітвори сидів літній чоловік у свитині: худорляве і засмагле лице, спокійні, вдумливі й ласкаві очі. Архип збагнув, що то і є Сковорода.
В Коли по всьому Архип глянув у дзеркало, то аж засміявся на радощах, – сам себе не впізнав.
Г Зачувши над вухом лагідний голос Сковороди, враз опанував себе і дзвінкіше за інших виголошував душевні, зрозумілі слова вірша…
Д Ще кілька разів знімали цю сцену: то з від’їздом апарата від акторів, то окремі групки дітей, а найбільше – Архипа на колінах у Сковороди. Щодалі хлопець поводив себе сміливіше.
16. Соціалізованість Архипа найбільше виявляється
А в умінні добре декламувати вірші
Б в знанні етикетних формул
В у відсутності боязні кінокамери
Г в легкості встановлення контакту з іншими
Д в умінні викликати жалість
17. Небажання Архипа переодягатися після зйомок зумовлене тим, що
А і завтра він збирається взяти участь у зйомках
Б він хоче більш глибоко увійти в образ
В йому необхідно мати докази для виправдання перед бабусею
Г він почуває себе справжньою кріпацькою дитиною
Д йому хочеться порадувати бабусю своїм досягненням
18. Фраза Спритно, як польова миша в стерні, прошився хлопець крізь натовп глядачів і опинився попереду всіх опосередковано свідчить про
А настирливість Архипа
Б те, що хлопець був зовсім невеличкий
В малу кількість людей на знімальному майданчику
Г нахабність як рису характеру Архипа
Д уміння Архипа долати перешкоди
19. НЕ відповідає змісту тексту твердження про те, що Архип
А мав добру пам’ять
Б не був невихованим
В не мав чого взувати
Г був розбитним
Д любив бабусю
20. Закінченням тексту, що відповідає авторській позиції й випливає з логіки розвитку сюжету, є варіант
А – От, я тобі дам зараз прочухана! – враз припинила плакати бабуся.
Б Реквізит кіноекспедиції летить геть.
В Потім розправляє скуйовджене волосся й із виглядом героя каже:
– Ага, налякав я Вас!
Г Бабуся радісно сплескує руками і рвучко, міцно обіймає знайду-онука.
Д Вражена бабця починає аплодувати.
СТОП!
|
|