Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зміст лекції. з дисципліни “Основи музично-просвітницької роботи в школі”






ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

 

Кафедра фортепіано

 

 

ПЕРЕВІРЕНО – Є ВИПРАВЛЕННЯ

 

ПРАВИЛЬНО- ЗЕЛЕНИЙ

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

 

з дисципліни “Основи музично-просвітницької роботи в школі”


для студентів спеціальності 7.02020401 Музичне мистецтво*

(шифр і назва спеціальності)

Денної форми навчання

 

 

Склав: кандидат мистецтвознавства, доцент

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

МІТЛИЦЬКА В.А.

Розглянуто та схвалено

На засіданні кафедри

Фортепіано

Протокол №____ від “__”_________ 20___ р.

 

Завідувач кафедри

(науковий ступінь, вчене звання, ПІБ)

Кандидат педагогічних наук, доцент ФЕРУЗ С.О.

   
 
 
 

 


Лекція № 1.

 

Тема лекції: Сучасні вимоги до організації музично-просвітницької роботи в загальноосвітній школі.

 

План лекції

1. Визначення поняття “музично-просвітницька робота”. Роль музично-просвітницької роботи в музично-естетичному вихованні школярів.

2. Особливості організації музично-просвітницької роботи за сучасних умов.

3. Форми музично-просвітницької роботи в школі (масові форми позакласної музичної роботи, гурткові форми позакласної музичної роботи та форми індивідуальної роботи).

 

Зміст лекції

Визначення поняття “музично-просвітницька робота”. Роль музично-просвітницької роботи в музично-естетичному вихованні школярів. Визначення поняття “музично-просвітницька робота”.

Процес розбудови й утвердження суверенної правової, демократичної, соціально-орієнтованої держави органічно пов'язаний зі становленням громадянського суспільства в Україні, що передбачає звернення до питань духовної культури, до питань розвитку самосвідомості особистості.

Музика є одним із засобів спілкування людей і має невичерпні можливості у формуванні естетичної свідомості особистості. Могутню силу музики люди помітили ще в давнину. Як продукт культури, хранитель і канал передачі певної художньої інформації, музика має величезний естетичний вплив на людину.

Процес музично-просвітницької роботи зі школярами, безпосередньо пов'язаний з музичним мистецтвом, відзначається творчим характером, оскільки змістом навчального матеріалу, як у поурочній, так і у позанавчальній роботі, виступає музичний твір як явище мистецтва.

Музично-просвітницька робота спрямована на загальнокультурний розвиток особистості, розширення світогляду, озброєння школярів художньо-естетичними знаннями, формування таких узагальнених специфічних засобів естетичного освоєння дійсності, як емоційна сприйнятливість, чуттєво-естетична насолода, естетичне бачення, образне мислення, творча уява. У процесі музично-просвітницької роботи відбуваються поступові кількісні накопичення запасу знань школярів, емоційно-естетичних переживань, високих естетичних почуттів. Залучення школярів до різноманітних видів музично-естетичної діяльності сприяє формуванню естетичних властивостей та якостей особистості, певного рівня естетичного відношення до дійсності, тобто її естетичного досвіду, особливого світосприйняття. Отже, музично-просвітницька робота має безпосередній вплив на формування особистості учня, його духовного світу.

Музично-просвітницька робота – це форма відповідно організованої позаурочної музично-виховної діяльності освітнього закладу, спрямованої на розширення музичних знань, збагачення музично-слухового та музично-естетичного досвіду школярів. Кінцевим результатом такої діяльності є формування гармонійно розвиненої особистості школяра, його духовного світу, високого рівня загальної та художньої культури (О. Апраксіна, Л. Дмітрієва, Н. Червоіваненко).

 

Особливості організації музично-просвітницької роботи за сучасних умов.

Музично-просвітницька робота є важливим функціональним елементом педагогічної роботи, яка набуває принципових особливостей у професії вчителя музики. При тому мінімумі часу, який відводиться у навчальних програмах на уроки музики, саме позаурочна музично-просвітницька робота зі школярами допомагає вирішувати завдання музично-естетичного виховання. Всі види музично-просвітницьких заходів (лекції-концерти, концерти-бесіди, музичні бесіди, музичні вечори, участь у роботі вокальних, інструментальних та хореографічних колективів, театральні вистави, постановки дитячих опер, мюзиклів тощо) мають не тільки сприяти розширенню музичного кругозору учнів, одержанню ними нових і закріпленню старих знань, виявленню й подальшому розвитку музичних здібностей, а й особистісному самовизначенню, самозбагаченню, формуванню життєвих установок, виробленні оцінювальної позиції до явищ культурного життя. Отже, вимоги до організації музично-просвітницької роботи на сучасному етапі полягають у спрямуванні її на загальнокультурний розвиток школяра, на оволодіння їх художньо-естетичними знаннями, формування специфічних засобів естетичного освоєння дійсності (емоційна сприйнятливість, емоційно-естетичні почуття, образне мислення, творча уява). Позаурочна музично-просвітницька робота, має сприяти активному залученню учнів підліткового віку до осягнення скарбів музичної спадщини минулого, народного музичного фольклору та сучасного музичного мистецтва.

 

Форми музично-просвітницької роботи в школі (масові форми, гурткові форми, форми індивідуальної роботи).

Головною метою масових форм позакласної музично-просвітницької роботи є якнайширше (масове) охоплення дітей. Специфічними рисами масових форм музично-просвітницької роботи, крім масовості, є також відсутність вимог щодо особливих здібностей, спеціальних знань та навичок. Масові форми музично-просвітницької роботи епізодичні і не передбачають планомірного і регулярного процесу музичного навчання. Для участі у масовому заході достатньо лише бажання та інтересу школяра. Створення в учнів такого бажання і зацікавленості – найважливіше завдання педагога – організатора масових музично-просвітницьких заходів.

Під масовими формами музично-просвітницького виховання дітей розуміються ті заходи, які проводяться без індивідуальної перевірки музичних даних школяра, рівня його музичного розвитку. Вони епізодичні, не передбачають планомірного музичного навчання. Достатньо лише бажання та інтересу, щоб школяр став учасником якогось конкретного заходу. Створення такого інтересу, бажання складає основу підготовки учня.

До масових форм музично-просвітницьких заходів відносяться лекції, концерти, лекції-концерти для школярів; колективні відвідування оперних вистав, концертів; організація та проведення масових музичних свят, карнавалів, конкурсів. Головно. Їх метою є пробудження та поглиблення музично-естетичних почуттів і потреб, а також виявлення у дітей музичних здібностей.

Ступінь активності слухачів концертів та учасників музичних свят (конкурсів) – різні, хоча їх поєднує масовість, можливість прилучення до музики кожного бажаючого.

У зв’язку з різним ступенем активності учасників організація та проведення кожного такого заходу має свої відмінності. Підготовка, наприклад, до шкільного свята пісні вимагає детального продумування деталей даного заходу: виходячи з поставленої мети, змісту (репертуару), розподілу завдань між класами, часу та місця виступів, призначення відповідальних за певну ділянку роботи тощо.

В організації, наприклад, лекції-концерту при визначенні її теми, змісту враховується вік учнів, їх загальний та музичний розвиток, оскільки виховний вплив музики можливий лише тоді, коли є емоційний відгук та інтерес слухачів.

Перед відвідуванням оперної вистави або колективним переглядом фільму-опери корисно, наприклад, познайомити школярів з музичними характеристиками основних героїв, змістом вокальних ансамблів (дуетів, тріо, секстетів тощо), оскільки, зазвичай, вони сприймаються непідготовленою аудиторією як щось незрозуміле.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.