Банківська енциклопедія / За ред. проф. А.М. Мороза. – К., 1993.

Словник містить характеристику термінів і понять, що стосуються банківських операцій, у тім числі – економічного інструментарію, що використовується в діяльності Національного банку України і комерційних банків. Розглянуто сучасні положення науково-теоретичного і практичного характеру, які розкривають зміст грошових, фінансових та кредитних категорій і банківських операцій. Рік видання зумовив часті поклики у розкритті понять до реалій “колишнього СРСР”. Словник містить додаток у вигляді довідників: інформацію про тогочасні українські банки та вимоги до оформлення банківських документів.

Зразки словникових статей:

Імідж -- формування і підтримання сталого позитивного враження про товар, послуги, підприємство, яке виготовляє або реалізує товар. Створення сприятливого образу товару, послуги, підприємства – це запорука надійного становища на ринку.

Таємниця вкладу – одне із основних прав, що надаються вкладникам статутами банків. Установи банків зберігають у таємниці відомості про вкладників, такі відомості даються за письмовими запитами нотаріальних, слідчих, судових органів дізнання у встановленому законодавством порядку. За порушення Т.в. працівники банків несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

Гривна – 1) грошова і вагова одиниця Стародавньої Русі. Походить від назви обруча з золота чи срібла, що носився на шиї як прикраса. Для зручності обручі рубались на частини, які самостійно вступали в обіг і послужили основою для нової грошової одиниці – рубля; 2) грошова одиниця Української народної республіки, в якій у 1918 р. Випускались кредитні білети Державного банку УНР. У зв’язку з проголошенням в 1991 р. Акту про незалежність України є рішення назвати гривнею власну грошову одиницю Української держави.

Ринки золота – центри торгівлі золотом, де концентрується в значних розмірах попит і пропозиція та відбувається купівля і продаж цього металу. Золото продається переважно у вигляді злитків, монет, листків, пластин, проволоки, медалей, медальйонів тощо. Розрізняються світові та місцеві, вільні, контрольовані та “чорні” ринки золота.

Найбільш вільними світовими ринками золота є Лондон, Цюрих, Нью-Йорк, Гонконг. Через них золото вільно переміщується шляхом купівлі і продажу між країнами. Великі світові “чорні” ринки золота є в Бомбеї, Тайбеї та ін. місцях. Найбільші місцеві ринки золота знаходяться в Парижі, Стамбулі, Мілані, Каїрі, Афінах тощо.

Колишній СРСР широко користувався світовими ринками перш за все в Цюриху, для реалізації свого золота. Україна не мала свого золотодобування, тому не має зв’язків з світовими центрами торгівлі золотом.