Особливості образу «Я» у підлітковому віці

Як зазначає І.С. Кон, образ «Я» у підлітковому віці є одним із психологічних аспектів становлення особистості [14]. Враховуючи всі підходи до вивчення образу «Я» та дефініції, наявні в літературі, дане поняття можна визначити наступним чином: образ «Я» - це організована система поглядів, установок, мотивів і уявлень про свою особистість, що складають її основу і обумовлюють її неповторність, тотожність самій собі і незмінність [2]. В підлітковому віці, порівняно з молодшим шкільним, образ «Я» є нестабільним та менш позитивним. Це пов’язано з тим, що підлітковий вік - це критичний період у психічному розвитку особистості дитини, суттєвий для генезису самосвідомості. В цей період підліток прагне до самостійності, починає вважати самого себе дорослим. Подібне усвідомлення себе суперечить фактичним можливостям підлітка, оскільки відношення дорослого не відповідає цьому новому сприйняттю. Тому підліток всіма доступними йому засобами намагається утвердити себе самостійним суб'єктом, здатним на незалежні прояви в поведінці, в окремих вчинках, які є виявами негативізму, впертості, замкнутості, таємничості, непокорі волі дорослого, тобто всіх рис, для появи яких в даний віковий період є передумови [32].

В залежності від того, в системі яких моральних відносин і умов виховання формуються якості та властивості особистості підлітка, що представлені в образі «Я», вони набувають певної спрямованості та характеру. Специфіка презентації «Я» в підлітковому віці полягає у сприйнятті «Я» як приналежного до соціального оточення – сім’ї, однокласників, друзів, вчителів. Приналежність до певної групи людей має базуватися на спільних інтересах та взаєморозумінні. Тільки в цьому випадку у підлітка будуть формуватися якості та риси позитивного образу «Я» [34].

В негативних умовах сімейного виховання образ «Я» відрізняється нечіткою системою уявлень власних можливостей та майбутніх досягнень підлітка, що значно впливає на його поведінку. Батьки можуть не помічати за собою того, що вони просто не визнають власної дитини, приділяють їй мало часу або ж навпаки, намагаються контролювати кожен її крок [32]. Тобто, сім’я та відносини у ній є запорукою формування відповідних рис у підлітка в образі «Я». Проте, відносини підлітка з однолітками теж впливають на його самоставлення до себе. Самооцінка складається в дитинстві під впливом зовнішніх оцінок, що інтеріоризуються та перетворюються на самоставлення. Всі дисгармонійні емоційні стани підлітка, для яких характерні негативні переживання, пов’язані з його ставленням до себе. Соціальне оточення значно впливає на формування у підлітка образу «Я» [28].

Особливості розвитку підлітка проявляються в його поведінці: виникають труднощі у спілкуванні з дорослими, школа вже не є тим середовищем, де відбуваються найцікавіші події. Зазвичай підлітки починають згуртовуватися у компанії в пошуках тих людей, які змогли б їх зрозуміти. Часто підлітки починають вести щоденники, яким довіряють свої таємниці, переживання, сумніви та спостереження. Це дозволяє їм вільно та незалежно висловлювати власні думки і є свідченням того, що підліток звертається сам до себе [18]. На відміну від молодшого школяра, у підлітка іноді виникає потреба побути одному і він повністю усвідомлює власне бажання. Це пов’язано з роздумами про майбутнє, потребою розібратися в собі, у подіях, що відбуваються навколо та у власному ставленні них. Виникнення даної потреби є однією з обов’язкових умов та основою для формування світогляду і свідчить про наявність цього процесу, про певний етап його формування у підлітковому періоді [9].

Як свідчать отримані результати багатьох досліджень, образ «Я» у підлітковому віці характеризується такими специфічними особливостями: нестійкістю, зміною та переглядом ціннісних уявлень, розвитком рефлексії, нестабільною самооцінкою та ін. Ціннісні орієнтації підлітків інтегровані в структуру образу «Я» і пов'язані як з особистісними характеристиками, так і з умовами сімейного виховання [32].