II. Розміщення внутрішньогосподарських доріг, інженерних споруд і об’єктів

При складанні проекту внутрігосподарського землеустрою розміщують основні об’єкти інженерного обладнання території:

- внутрігосподарські дороги;

- об'єкти меліоративного будівництва (зрошення і осушення), основні споруди на них (ставки, водосховища, магістральні канали, колектори), об’єкти водопостачання;

- основні лісомеліоративні і гідротехнічні протиерозійні об’єкти (лісосмуги, гідротехнічні споруди в ярах і на окремих схилах).

Розміщення таких об’єктів ведеться комплексно і узгоджено з іншими складовими частинами шляхом поступового уточнення прийнятих проектних рішень.

В залежності від характеру розміщення по території і зайнятої площі об’єкти інженерного обладнання поділяють на лінійні - мають значну протяжність, невелику ширину і розосереджене розміщення (шляхи, канали), і площадні - розміщені компактно (об'єкти зрошення, осушення, ставки).

При цьому дотримуються наступних вимог:

- створення сприятливих умов для функціонування об’єктів і виконання їх ролі в підвищенні рівня використання землі;

- узгоджене розміщення з іншими складовими частинами і елементами проекту з метою створення умов для правильної територіальної організації виробництва і раціонального використання землі;

- виділення під об’єкти мінімум необхідної площі, в першу чергу малопридатних земель і малоцінних угідь;

- дотримання при розміщенні об’єктів технічних і природоохоронних вимог;

- забезпечення мінімуму капітальних, витрат на будівництво об’єктів і щорічних витрат на їх експлуатацію.

Внутрішньогосподарські дороги, розташовані безпосередньо на території підприємства, з'єднують господарські та виробничі центри з полями сівозмін, сіножатями та іншими господарськими ділянками. За характером і призначенню дорожню мережу поділяються на магістральну і польову дорожню мережу.

Магістральні дороги забезпечують зв’язок господарських центрів з виробничими підрозділами, фермами та пунктами заготівлі сільськогосподарської продукції, адміністративним центром району, залізничними станціями та іншими пунктами відвантаження продукції.

Польові дороги проектуються на додаток до існуючої і проектованої магістральної дорожньої мережі з метою забезпечення під'їздів до полів та робочих ділянок, стійкого зв'язку полів з магістральної дорожньої мережею, виробничими та господарськими центрами, зручності виконання технологічних процесів у полях та обслуговування техніки.

При розміщенні внутрігосподарської шляхової мережі вирішують наступні питання:

- визначення напрямку руху;

- встановлення категорії і типу покриття;

- розміщення трас і штучних споруд на них.

- визначення вартості і черговості будівництва, економічної ефективності капітальних вкладень.

Проектування шляхів проводиться в тісному зв’язку з розміщенням виробничих підрозділів і господарських центрів, організацією угідь і сівозмін, кормових угідь.

Розміщення мережі внутрігосподарських шляхів проводять з урахуванням наступних основних вимог:

1. Забезпечення надійних, безперебійних, щорічних транспортних зв’язків в господарстві.

2. Капітальні витрати на будівництво і реконструкцію доріг і дорожніх споруд, а також щорічні витрати, які пов’язані з утриманням і експлуатацією доріг, повинні бути мінімальними.

3. Дорожня мережа сільськогосподарських підприємств повинна задовольняти виробничі, пасажирські, культурно-побутові перевезення з найбільшим економічним ефектом.

4. Відповідність вимогам раціонального і ефективного використання земель, охорони навколишнього середовища.

5. Сприяння створенню умов для раціональної і ефективної організації виробництва і території.

Ширина земляного полотна для внутрігосподарських шляхів встановлюється в залежності від її значення, інтенсивності руху.

Проектування ведеться шляхом згущення основної дорожньої мережі та впорядкування існуючої системи польових доріг. Дороги проектують по межах полів, поєднуючи з лісосмугами та іншими елементами організацій території. По відношенню до лісових смугах дороги проектуються з навітряного боку, вище по рельєфу, з південної, найменш затіненій боку.

При порівнянні варіантів розміщення польових доріг проводиться техніко-економічне обґрунтування варіанта проекту розміщення дорожньої мережі. Перевага віддається варіанту з найменшою протяжністю, витратами на прокладку і обслуговування, більшою надійністю транспортного зв'язку в несприятливих погодних умовах.

Кожне проектне рішення обґрунтовується по системі експлуатаційно-технічних та техніко-економічних показників.

Експлуатаційно-технічні показники характеризують, якою мірою запроектована дорога відповідає технічним нормам і правилам безпеки руху. До них відносяться довжина траси, кількість поворотів і радіуси кривих, поздовжні ухили, кількість і характер дорожніх споруд, тип покриття, параметри проїжджої частини та інші показники. Експлуатаційно-технічні показники служать основою для розрахунку техніко-економічних показників.

Техніко-економічні показники, відображають економічну ефективність будівництва та експлуатації доріг і дорожніх споруд:

- п лоща сільськогосподарських угідь, що вилучається під будівництво, а також викликані цим збитки і втрати сільськогосподарського виробництва, включаючи упущену вигоду.

- вартість будівництва та реконструкції доріг і дорожніх споруд;

- щ орічні витрати, включаючи експлуатаційні витрати і амортизаційні відрахування.

- р ічна економія від поліпшення дорожньої мережі, включаючи скорочення втрат сільськогосподарської продукції та загальних річних збитків від бездоріжжя;

- термін окупності капітальних вкладень;

- порівняльна вартість транспортних витрат та інші показники, які дозволяють зіставити проектні варіанти і вибрати найкращий з них.