Література: 6, 21, 22

Основні поняття

Основні види послуг на кредитному ринку:

1. приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2. відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків – кореспондентів, у т.ч. переказ грошових коштів за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3. розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

4. операції з валютними цінностями;

5. організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

6. надання гарантій та поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

7. лізингові послуги;

8. факторингові послуги;

9. випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів; інших оборотних платіжних інструментів;

10. випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;

11. надання консультативних та інформаційних послуг щодо банківських операцій;

12. здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

13. перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;

14. операції за дорученням клієнтів з інструментами грошового ринку: з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках; з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

15. депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів;

16. кредитування капітальних вкладень;

17. вексельне кредитування;

18. послуги овердрафт;

19. форфейтування;

20. довірче управління коштами та цінним паперами за угодами з юридичними і фізичними особами;

21. іпотечне кредитування.

Платіжні інструменти - платіжні доручення, платіжні вимоги, вимоги – доручення, векселі, чеки, банківські платіжні картки та інші дебетові та кредитові інструменти, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

Банківський кредит – будь – яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь – яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату відсотків та інших зборів з такої суми.

Принципи кредитування– це основні положення кредитного механізму, що визначають сам процес кредитування (принципи терміновості, цільового характеру, платності, забезпечення).

Забезпечений (ломбардний) вид кредиту - це кредит, який вимагає наявність тієї чи іншої застави (ТМЦ, нерухомості, цінних паперів, майбутнього випуску продукції та ін.).

Незабезпечений (бланковий чи персональний) - це довірчий кредит, який надається без застави, тільки під зобов’язання позичальника погасити позику.

Лізинг – порівняно нова специфічна форма організації кредитно – фінансових відносин, що поєднує елементи кредитування в натуральній і грошовій формі.

Фінансовий лізинг – це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 % вартості об’єкта лізингу, визначеної на день укладання договору. Після закінчення строку договору об’єкт лізингу, переданий лізингоодержувачу згідно з договором, переходить у власність останнього або використовується ним за залишковою вартістю.

Оперативний лізинг - це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізінгодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу визначеної на день укладання договору.

Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об’єкт підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.

Форми лізингу: зворотний, пайовий, міжнародний.

Селенг – це одна із різновидностей лізингу. Селенг – це двосторонній процес, який є специфічною формою зобов’язання, що регламентується угодою майнового найму і полягає в передачі власником своїх прав у користування та розпорядження його майном селенг – компанії за визначену плату. Майном, що передається в селенг, можуть бути різні об’єкти права власності: гроші, цінні папери, земельні ділянки, квартири, будівлі, обладнання та ін.

Факторинг – це уступка вимоги кредитором іншій особі (банку або фактор –компанії) з попередньою або наступною компенсацією вартості боргу першому кредитору. Банк або фактор – компанія отримують проценти і комісійну винагороду, які складають дохід факторингової операції.

Факторинг є порівняно новою ефективною системою покращення ліквідності та зменшення фінансового ризику при організації платежів.

Переваги факторингу для клієнта: зменшення кредитного платіжного ризику, своєчасна інкасація дебіторської заборгованості, можливість планувати платіжний оборот, прискорення обігу оборотного капіталу, покращення кредитоспроможності. Оформлюється договором, згідно з яким одна сторона (фактор) передає чи зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт уступає чи обов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт уступає чи зобов'язується уступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таку операцію можуть виконувати банки, інші фінансові та нефінансові установи, фізичні особи - СПД, які мають право здійснювати факторингові операції.

Обсягом боргу являються: грошові кошти, ТМЦ, роботи (послуги).

Фінансовим інструментом являється контракт (фінансовий актив).

Види факторингу