Функціональний аналіз

Поведінка індивіда безпосередньо пов'язана із стимулами його оточення. ДРУГЕ завдання психолога— біхевіориста — зрозуміти, як клієнт поводиться в «природному оточенні». Аналіз у рамках біхевіористського напрямку відбувається за трьохчленною формулою: 1) передісторія, 2) результуючий вчинок, 3) наслідки цієї поведінки. Ось, наприклад, як психолог цікавиться тим, що передувало вчинку, який вчинок мав місце і який його результат.

Психолог: Отже, наскільки я зрозумів, ви в депресії, ви переживаєте почуття втоми і скутості. Чи можете ви навести конкретний приклад ситуації, де ви почували себе так само? Я хочу знати, що саме відбувається перед тим, як вас опанували ці почуття і що виходить в результаті. Спершу розкажіть мені про останній схожий випадок.

Клієнт: Це сталося учора... (зітхає). Я повернувся додому з роботи і почував себе добре. Коли я зайшов, Бонні не було удома, і я сів почитати.

Психолог: (перериваючи) Яка ваша реакція на те, що дружини не було удома?

Клієнт: Я злегка розчарований, але трохи. Я просто сів.

Психолог: Продовжуйте.

Клієнт: Через півгодини прийшла дружина і пройшла мимо... Я привітався, але вона була сердита на мене з минулого вечора, коли у нас була суперечка. Смішно, але я відчуваю полегшення після того, як ми посперечалися...

Психолог: Що сталося далі?

Клієнт. Я спробував з нею заговорити, але вона не відповідала. Приблизно через 10 хвилин мені стало дуже сумне і тужливе. Я пішов у свою кімнату і приліг до вечері. Перед вечерею дружина зайшла до мене і сказала, що вона дуже жалкує, але депресія не зменшилася.

Психолог: Давайте спробуємо вибудувати послідовність подій. Ви повернулися додому у хорошому настрої, але вашої дружини не було удома, а потім вона не реагувала на ваші слова, оскільки була сердита. Ви намагалися добитися від неї відповіді, але безуспішно (попередня подія ), потім ви відчули тугу, пішли в кімнату і лягли (результуюча дія), вона ще деякий час продовжувала усе ігнорувати, потім вона прийшла до вас, а ви ігнорували її (наслідки). Картина схожа на те, про що ви мені раніше розповідали: 1) ви щось намагалися зробити, 2) вона не реагує, 3) ви збентежені, з'являється почуття депресії — іноді навіть сльози і 4) вона приходить до вас вибачатися, але ви її відкидаєте.

Встановлюючи функціональні причинно-наслідкові зв'язки, психолог приходить до розуміння послідовності подій, що лежать в основі зовнішньої поведінки клієнта. Виходячи з цієї функціональної картини, можливо розробити біхевіоральну програму зміни картини подій. Взагалі кажучи, тільки ті люди, які звертають на нас увагу, здатні заохочувати нашу поведінку. Але однієї уваги явно недостатньо, щоб допомогти людині в ній розібратися.

Картина уваги особливо важлива для розуміння людських відносин. У наведеному випадку можна зазначити, що дружина звертає увагу на чоловіка тільки тоді, коли він в депресії. Якби вона приділяла йому увагу, коли він до неї звертався, то картина його депресії виглядала б не так безнадійно. Варто відмітити, що зі свого боку чоловік теж не звертає уваги на дружину, коли та заходить в спальню. Він ігнорує її і тим самим посилює картину взаємної відсутності заохочень. Кожна людина здатна розірвати замкнуте коло попередніх умов, вчинків і наслідків, що склалося.. Мета будь-якого функціонального аналізу — розібратися в системі заохочень для особистості або пари людей. Особливо важливі тут увага і схвалення. Проте гроші, їжа, матеріальні і інші цінності— це не усі предмети функціонального аналізу. Важливі і інші соціальні винагороди, такі, як посмішка, прихильність, визнання. Не можна забувати про покарання. Ігнорування людини є одним з болючих покарань..

Вправа1. Завдання. Імовірно, у кожної, навіть молодої людин,. є досвід спостереження певних патернів поведінки близької людини,. тобто спостереження послідовності її поведінкових актів за певних стимульних умов, наприклад, якщо вона дізнається про певні події, або її щось не вдається, або, коли вона відчула себе ображеною тощо. Те саме стосується і взаємодії двох осіб, наприклад, батьків, що обмінюються певними фразами як за сценарієм, тобто слова одного стають стимулом для типової відповіді-реакції іншого.

В парах «психолог-клієнт» описати певний досвід стосунків, в яких відбувається щось подібне до описаного вище і є, по суті, небажаним, деструктивним, конфліктним. Виявити в цьому результуючий вчинок, його наслідок (Див розділ з книги Айві» «Поведінкова терапія»- «Біхевіористська терапія». Спробувати створити програму корекції патерну поведінки у бажаному напрямку.