Іменник.

Серед іменників спільноіндоєвропейського походження виокремлюють такі тематичні групи:

1) Терміни на позначення спорідненості (в основному іменники, що відносяться до типу основ на -r. Напр.:

скр. bhrā tā, гр. phrá tō r, лат. frater, ст.-сл. братръ, гот. brō þ ar, двн.-англ. brō ð or, двн.-в.-нім. bruoder, двн.-ісл. brō ð ir.

У термінах спорідненості зазвичай повторюється компонент -ter, який розглядають як своєрідний суфікс для їх утворення.

2) Назви тварин або рослин. Спільноіндоєвропейська лексика представлена тут як назвами домашніх, так і диких тварин. Напр.:

скр. vŕ kah, гр. lý kos, лат. lupus, лит. viĺ kas, гот. wulfs, двн.-англ. wulf, двн.-в.-нім. wolf, двн.-ісл. ulfr.

Саме поняття ‘звір’ було пов’язане з поняттям ‘дихати’, а отже мислилося як таке, що наділене душею. Пор.: лат. animus ‘душа’, англ. animal ‘тварина’.

Найважливішими з диких рослин були дуб, береза, бук, ясен тощо. Напр.:

і.-є. *perk^uos ‘дуб’, гр. phē gó s, лат. fagus, двн.-в.нім. buohha.

Зазначимо, що дуб в індоєвропейських народів був священним деревом. Це дерево етимологічно пов’язане з ім’ям слов’янського бога Перуна, давньоіндійського бога дощу й грому Parjá nyah-. У давньоісландських писемних пам’ятках зустрічається ім’я матері бога грому Тора – Fjς o rgyn.

3) Назви частин тіла, зокрема ‘коліно’, ‘вухо’, ‘кров’, ‘очі’, ‘серце’ тощо. Напр.:

скр. hŕ d, гр. κ α ρ δ ί α, лат. cord-, лит. ś irdì s, хет. kardi-, арм. sirt, ст.-сл. срьдьце, гот. hairto, двн.-англ. heоrtе, двн.-в.-нім. herza, двн.-ісл hjarta.

4) Назви географічних понять та явищ природи. Напр.:

лат. mare ‘море’, лит. mã ré s, латис. mare, дірл. muir, гот. mar-, двн.-англ. mere, двн.-в.-нім. meri, двн.-ісл. marr.

5) Назви інших предметів. Сюди належать найменування різнорідних предметів, засвідчені в германських та інших мовах. Напр.:

скр. rá tha ‘колесо’, лат. rota, двн.-ірл. roth, лит. rã tas, двн.-в.-нім. rad, двн.-фр. reth.

Дієслово.

Дослідження свідчать, що в індоєвропейському ареалі спільними були вираження таких понять як: жити, вмирати, пити, їсти, спати, брати, бачити, чути, іти тощо, а також окремі види робіт.

скр. svá piti ‘спати’, ст.-сл. съпати, гр. hú pnos (сон), лит. sã pnas, двн.-англ. swepan, двн.-в.-нім. swefan.

Прикметник.

Позначення деяких кольорів, а також таких понять як ‘новий’, ‘старий’, ‘молодий’, тощо. Напр.:

cкр. rudhirá h, гр. ė ruthró s, лат. ruber, ірл. rú ad, ст.-сл. рьдръ, укр. рудий, гот. rauþ s двн.-ісл. rauð r, двн.-англ. rē ad, двн.-в.-нім. rô t, двн.-сакс. rô d, двн.-фр. rā d.

Числівник.

Майже усі германські числівники мають індоєвропейські паралелі. Напр.:

скр. astā ‘вісім’, гр. ό χ τ ώ, лит. aš tuoni, двн.-ірл. ocht, ст.-сл. осмь, гот. ahtau, двн.-англ. eahta, двн.-в.-нім. ahto.