Морфологічна класифікація дієслів

Індоєвропейська система дієслова зазнала в спільногерманській суттєвих змін. У результаті склалася нова система морфологічних класів дієслів: сильні, слабкі, претерито-презентні та неправильні.

В залежності від способу творення претериту дієслова у давньогерманських мовах поділяються на сильні і слабкі. Сильні дієслова утворюють минулий час за допомогою аблауту (чергування голосного в корені). Слабкі дієслова утворювали минулий час за допомогою додавання до основи дентального суфіксу.

Сильні дієслова. В германських мовах розрізняють сім класів сильних дієслів. Утворення перших п’яти класів за допомогою аблауту проаналізовано на прикладі форм готських дієслів у п. 4.6. Порівняно з системою чергування голосних сильних дієслів, дієслівну систему аблауту в інших германських мовах важко простежити з причини різних фонетичних змін. Нижче наведені приклади перших п’яти класів сильних дієслів в давньоанглійській, давньоверхньонімецькій та давньоісландській мовах.

І клас

двн.-англ. rī san ‘вставати’ – rā s – rison – risen

двн.-в.-нім. grî fan ‘схопити’ – greif – griffum – gigriffan

двн.-ісл. rí ð a ‘їхати верхи’ – reið –rið um–rið inn

ІІ клас

двн.-англ. cē ō san ‘вибирати’ – cē ā s – curon – coren

двн.-в.-нім. biogan ‘зігнути’– boug – bugum – gibogan

двн.-ісл. skjó ta ‘стріляти’ – skaut – skotinn

ІІІ клас

двн.-англ. bindan ‘зв’язувати’ – band – bundon – bunden

двн.-в.-нім. bintan ‘зв’язувати’ – bant – buntum – gibuntan

двн.-ісл. bresta ‘лопнути’ – brast – brustum – brostinn

IV клас

двн.-англ. stelan ‘красти’ – stæ l – stā ē lon – stolen

двн.-в.-нім. neman ‘брати’ – nam – nâ mum – ginoman

двн.-ісл. bera ‘нести’ – bar–bá rum–borinn

V клас

двн.-англ. etan ‘їсти’ – æ t – ā ē ton – eten

двн.-в.-нім. geban ‘давати’ – gab – gâ bum – gigeban

двн.-ісл. gefa ‘давати’ – gaf–gá fum–gefinn

У VI класі сильних дієслів спостерігається кількісний аблаут: а () – ō, який відповідає індоєвропейському аблауту о – ō. Напр.:

гот. faran ‘їхати’ – fō r – fō rum – farans

двн.-англ. hebban ‘підіймати’ – hō f – hō fon – hafen

двн.-в.-нім. graban ‘копати’ – gruob – gruobum – gigraban

двн.-ісл. taka ‘брати’ – tó k – tó kum – tekinn

Дієслова VII класу – це редуплікуючі слова, тобто творення форм претериту однини і множини ґрунтується на редуплікації (подвоєнні) внутрішньої флексії. Найяскравіше дієслова цього класу представлені в готській мові. Напр.:

гот. haitan ‘називати’ – haí hait – haí haitum – haitans

В інших давньогерманських мовах редуплікація спостерігається в поодиноких прикладах:

двн.-англ. hā tan ‘називати’ – hē t (heht) – hē ton (hehton) – haten

двн.-в.-нім. loufan ‘стрибати’ – lief – liefum – giloufan

двн.-ісл. falla ‘падати’ – fell – fellum – fallinn

Особливістю дієслів сьомого класу в західно- та північно-германських мовах була наявність одного й того ж голосного в інфінітиві та дієприкметнику ІІ, а також у формі претериту однини та множини. Дискусійним залишається питання про те, чи була редуплікація характерною для цього класу слів у західно- та північногерманських ареалах, оскільки в дієсловах відбулося стягнення подвоєного кореня. На думку А.Мейє, зникнення редуплікації пояснюється особливостями наголосу, що падав на перший склад кореня. Другий кореневий елемент був ненаголошеним і зазнав редукції. Таким чином, за аналогією з іншими класами, редупліковані форми були замінені такими, що не мали редуплікації.

Слабкі дієслова є інновацією в германських мовах. Усі вони утворюють форми претериту та дієприкметника ІІ за допомогою додавання дентального суфікса, що в різних мовах та типах дієслів міг мати такі варіанти: -d, -t, -þ. Існує декілька гіпотез щодо джерела походження дентального суфікса. Одні вважають, що це суфігована форма минулого часу германського дієслова *dō n, пор. також: і.-є. *dhē -/dhō - (Ф.Бопп, Я.Грімм). Іншим джерелом дентального суфікса вважають індоєвропейський суфікс *-to- (К.Бругманн, Г.Коллітц). На думку сучасних лінгвістів, обидва ці суфікси приймали участь у творенні форм слабких дієслів (М.М.Гухман, В.М.Жирмунський та ін.).

Слабкі дієслова утворилися, головним чином, від інших дієслів, іменників і прикметників. За характером суфікса основи слабкі дієслова поділяють на чотири класи.

Перший клас утворювався за допомогою суфікса *-ja (від і.-є. *-é ye/o-), який у різних мовах відбивався як -іа-, -ij-, -i-. Напр.:

гот. lagjan ‘класти’ – lagida – lagiþ s

двн.-англ. dē man ‘судити’ – dē mede – dē med

двн.-в.-нім. nerian ‘рятувати’ – nerita – (gi)nerit

двн.-ісл. telja ‘говорити’ – talð a – talð r < talið r

Дієслова першого класу були перехідними і мали в основному каузативне значення. Джерелом їх утворення були 1) іменники і прикметники, 2) сильні неперехідні дієслова.

Другий клас представлений відіменними дієсловами, в яких основотворчим суфіксом виступав -ō - (і.-є. *-ā -) або *-ō jan- (двн.-англ. -ian-). Напр.:

гот. fiskō n ‘ловити рибу’ – fiskō da – fiskō þ s

двн.-англ. lufian ‘любити’ – lufode – lufod

двн.-в.-нім. machô n ‘робити’ – machô ta – gimachot

двн.-ісл. strá ‘постилати’ – strá ð a – strá ð r

Дієслова ІІ класу могли бути як перехідними, так і неперехідними. Вони не мали певних фонетичних обмежень, тому цей клас був ‘відкритим’, перетворившись на продуктивну модель для подальших новоутворень у германських мовах.

Третій клас дієслів походить від германських дієслів з основою на *-ē - (і.-є. *-іа/-ē і). В германських мовах цей суфікс відбився як -аі-, -ā ē і-, -ja-. Суфікс -аі- наявний лише в готській мові в претериті та дієприкметнику ІІ, в інших германських мовах від найчастіше випадав або виступав як -ē -. Напр.: