Завдання 3. 3.1. Уряд збільшив державні закупки і зменшив податки водночас на 50 млн

3.1. Уряд збільшив державні закупки і зменшив податки водночас на 50 млн. гривень. Обчислити, на яку величину змінився ВВП, якщо ГСЗ 0, 2, а ГКП 0, 25.

3.2. Внаслідок падіння виробництва реальний ВВП зменшився на 500 млн. гривень, ГСС 0, 75, ГКП 0, 2. На яку суму потрібно збільшити державні закупки або знизити чисті податки, щоб повністю нейтралізувати падіння виробництва?

3.3. Держава прийняла рішення знизити податки на 100 млн. гривень, ГСС 0, 75, ГКП 0, 24. На яку величину уряд повинен змінити державні закупки, щоб у короткостроковому періоді реальний ВВП не змінився?

3.4. Уряд збільшив державні закупки і зменшив податки водночас на 85 млн. гривень. Обчислити, на яку величину змінився ВВП, якщо ГСС 0, 8, а ГКП 0, 2.

3.5. Внаслідок падіння виробництва реальний ВВП зменшився на 400 млн. гривень, ГСЗ 0, 2, ГКП 0, 15. На яку суму потрібно збільшити державні закупки або знизити чисті податки, щоб повністю нейтралізувати падіння виробництва?

3.6. Держава прийняла рішення збільшити державні закупки на 100 млн. гривень, ГСС 0, 75, ГКП 0, 25. На яку величину уряд повинен змінити чисті податки, щоб у короткостроковому періоді реальний ВВП не змінився?

3.7. Державні закупки збільшилися на 50 млн. гривень, ГСС 0, 85, ГКП 0, 25. Які зміни відбудуться з ВВП? Як змінився б ВВП, якщо б враховували виключно дію дискреційної фіскальної політики?

3.8. Чисті податки зменшилися на 50 млн. гривень, ГСС 0, 8, ГКП 0, 2. Які зміни відбудуться з ВВП? Як змінився б ВВП, якщо б враховували виключно дію дискреційної фіскальної політики?

При розв’язку задач необхідно використовувати наведений нижче додатковий матеріал для виконання самостійної роботи і спиратись на приклади розв’язку задач.

Приклади розв’язання задач:

1. Держава прийняла рішення знизити податки на 100 млн. гривень, ГСС 0, 75, ГКП 0, 24. На яку величину уряд повинен змінити державні закупки, щоб у короткостроковому періоді реальний ВВП не змінився?

Дано:

∆ ЧП = 100 млн. грн. ∆ ВВП = ∆ ДЗ · Мв

ГСС = 0, 75 ∆ ВВП = ∆ ЧП · Мп

ГКП = 0, 24 => ∆ ДЗ · Мв = ∆ ЧП · Мп

∆ ВВП = const ∆ ДЗ = ∆ ЧП · Мп / Мв

Мв = 1.

∆ ДЗ -? 1 – ГСС(1 – ГКП)

Мп = ГСС.

1 – ГСС(1 - ГКП)

Мв = 1. = 2, 3

1 – 0, 75(1 – 0, 24)

Мп = 0, 75. = 1, 7

1 – 0, 75(1 – 0, 24)

∆ ДЗ = 100 млн. · 1, 7 / 2, 3 ≈ 74 млн. грн.

Відповідь: щоб у короткостроковому періоді реальний ВВП не змінився необхідно збільшити державні закупки на 74 млн. гривень.

2. Порахувати мультиплікатор збалансованого бюджету, якщо ГСЗ 15%, а ГКП 18%.

Дано:

ГСЗ = 15% = 0, 15 Мзб = Мв – Мп ГСС = 1 – 0, 15 = 0, 85

ГКП = 18% = 0, 18 Мв = 1. Мв = 1. = 3, 3

1 – ГСС(1 – ГКП) 1 – 0, 85(1 – 0, 18)

Мзб -? Мп = ГСС. Мп = 0, 85. = 2, 8

1 – ГСС(1 - ГКП) 1 – 0, 85(1 – 0, 18)

ГСС = 1 – ГСЗ Мзб = 3, 3 – 2, 8 = 0, 5

Відповідь: мультиплікатор збалансованого бюджету 0, 5.

Додатковий матеріал для виконання самостійної роботи:

Фіскальна (бюджетно-податкова) політика – сукупність фінансових заходів держави щодо регулювання бюджетних доходів і витрат (видатків) з метою цілеспрямованого впливу на соціально-економічний розвиток країни. Існують два види фіскальної політики: дискреційна та автоматична.

Дискреційна фіскальна політика — це свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі державних рішень (парламенту і уряду) з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг виробництва, безробіття та інфляцію.

Дискреційна фіскальна політика застосовує два інструменти. Перший — державні закупки, які є інструментом прямої дії. Збіль­шуючи або зменшуючи державні закупки, держава безпо­середньо впливає на сукупний попит і реальний ВВП. Другий — чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів. Змінюючи чисті податки на такій основі, держава впливає на реальний ВВП опосе­редковано через споживання як компонент сукупного попиту.

При збільшенні державних закупок ВВП мультиплікативно зростає (формула СР 8.1):

∆ ВВП = ∆ ДЗ ∙ Мв (СР 8.1)

де ∆ ВВП – зростання ВВП;

∆ ДЗ – збільшення державних видатків;

Мв – мультиплікатор витрат (видатків), величина обернено пропорційна граничній схильності до заощадження (формули СР 8.2, СР 8.3):

Мв = (СР 8.2)

або: Мв = (СР 8.3)

Гранична схильність до заощадження (ГСЗ) і гранична схильність до споживання (ГСС) характеризують приріст відповідно заощадження і споживання, зумовлені зростанням безподаткового доходу (формули СР 8.4, СР 8.5):

ГСЗ = (СР 8.4)

ГСС = (СР 8.5)

де ∆ З – зростання заощаджень;

∆ СВ –зростання споживчих витрат;

∆ БД – зростання безподаткового доходу.

Щоб визначити вплив чистих податків на ВВП у межах дискреційної фіскальної політики, потрібно попередньо прийняти деякі передумови.

По-перше, на даному етапі об'єктом фіскальної полі­тики є лише сукупний попит. Вплив чистих податків на сукупну пропозицію тимчасово вилучається із аналізу.

По-друге, в контексті фіскальної політики, спрямова­ної на сукупний попит, враховуємо вплив чистих податків на ВВП — як їх вплив на споживання як компонент сукупного попиту.

По-третє, дискреційна фіскальна політика викликає зміни в чистих податках за допомогою державних рішень стосовно рівня податкових ставок і трансфертів.

В даному випадку враховуємо лише автономні чисті податки. До них належать певні види податків (податок на нерухомість, на власників транспортних засобів, на землю тощо), а також деякі транс­ферти, які надаються за рахунок державного бюджету (пенсії, стипендії тощо).

Збільшення чистих податків теж збільшить ВВП мультиплікативно (формула СР 8.6):

∆ ВВП = ∆ ЧП ∙ Мп (СР 8.6)

де ∆ ЧП – зростання чистих податків;

Мп – мультиплікатор податків.

Простий мультиплікатор податків відрізняється від мультиплікатора витрат на 1 (формула СР 8.7):

Мп = Мв – 1 (СР 8.7)

Дискреційна політика може здійснюватися тільки з часом, оскільки вона пов'язана з прийняттям законодавчих рішень.

До інструментів дискреційної фіскальної політики відносяться:

- зміна ставок оподаткування;

- скасування або запровадження нових податків чи податкових пільг;

- трансферти, обсяги яких нейтральні щодо розмірів доходів.

Дискреційна фіскальна політика залежно від фази циклу може бути:

- Стимулюючою фіскальною політикою (експансією) - це бюджетно-по­даткова політика, спрямована на збільшення державних витрат та змен­шення податків з метою розширення сукупного попиту в економіці у пе­ріод циклічного спаду.

- Стримуючою фіскальною політикою (обмежуючою) - це бюджетно-податкова політика, при якій відбувається скорочення державних видатків та збільшення податків з метою скорочення сукупного попиту в умовах надлишкового попиту при циклічному піднесенні.

В реальній економіці на ВВП впливають ще й автоматичні чисті податки (вмонтовані стабілізатори). Держава вмонтовує, тобто впроваджує в економіку певну систему податків і трансфертних платежів. Починає діяти автоматична фіскальна політика - така політика, яка встановлюючи певну систему податків і трансфертів, забезпечує їм можливість виконувати стабілізаційну функцію в економіці автома­тично.

Стабілізаційний механізм автома­тичної фіскальної політики при інфляційному зростанні ВВП виглядає так:

1) ВВП інфляційно збільшується, автоматично зроста­ють чисті податки;

2) зростання автоматичних чистих податків означає збільшення податкових вилучень з економіки;

3) внаслідок збільшення податкових вилучень зростання сукупних витрат уповільнюється, що певною мірою гальмує зростання ВВП.

Коли в економіці намітився спад вироб­ництва, спостерігається дефіцит сукупних витрат. Стабілізаційний механізм автоматичної фіскальної політики виглядає таким чином:

1) ВВП реально зменшується, автоматично зменшу­ються чисті податки;

2) зменшення автоматичних чистих податків означає зменшення податкових вилучень з економіки;

3) внаслідок зменшення податкових вилучень скоро­чення сукупних витрат уповільнюється, що певною мірою гальмує падіння виробництва.

Отже, в міру інфляційного збільшення ВВП у періоди піднесення податкові вилучення автоматично збільшу­ються і завдяки цьому гальмують небажане економічне зростання. В міру скорочення реального ВВП у періоди падіння податкові вилучення автоматично скорочуються і завдяки цьому гальмують зменшення виробництва.

Автоматичний («вбудований») стабілізатор - механізм, який дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без зміни податкового законодав­ства. Такими стабілізаторами є: прогресивна податкова система, трансфертні платежі, система участі у прибутку, допомоги по безробіттю у період економічних спадів.

В реальній економіці на ВВП відбувається одночасний валив дискреційних і автоматичних факторів, на ВВП впливають складні мультиплікатори витрат і податків (формули СР 8.8, СР 8.9):

Мв = (СР 8.8)

Мп = (СР 8.9)

де ГКП – граничний коефіцієнт податків, який розраховується за формулою СР 8.10:

ГКП = (СР 8.10)

Мультиплікатор збалансованого бюджету є різницею між мультиплікаторами витрат і податків (формула СР 8.11):

Мзб = Мв –Мп (СР 8.11)

Рекомендована література:

1. Савченко А.Г., Пухтаєвич Г.О., Тітьонко О.М. Макроекономіка. – К.: Либідь, с.170-181