Стрибки з парашутом на тактичних (тактико-спеціальних) навчаннях

248. Під час проведення тактичних (тактико-спеціальних)навчань з десантуванням у масштабі з’єднання (військової частини) організацію десантування особового складу, техніки та вантажів здійснює керівник навчань. На нього покладається повна відповідальність за підготовку десанту, організацію взаємодії з військовою авіацією та забезпечення прийому десанту на площадці (площадках) приземлення. Йому підпорядковуються всі посадові особи та наряд, які виділені для організації та забезпечення десантування на аеродромі (стартах) і площадці приземлення. На значних загальновійськових навчаннях органiзацiя десантування покладається на помічника керівника навчань аеромобільних військ.

249. Десантування на навчаннях у залежності від виконання завдань може проводитись на одній чи на декількох площадках приземлення. Для вибору площадок приземлення призначається рекогносцировочна група, у склад якої входять представники від аеромобільного з’єднання (управління аеромобільних військ), військової авіації і штабу керівника навчань. Площадки приземлення вибираються із врахуванням намічених районів тактичних навчань, чисельності десанту та бойового курсу повітряних суден під час десантування. Площадки приземлення з їх описами наносяться на великомасштабні карти (М 1: 25000 або М 1: 50000) і затверджуються керівником навчань.

250. Під час підготовки до десантування на навчаннях командир з’єднання (військової частини), яке десантується організовує взаємодію з військовою авіацією, яка призначена для десантування. В результаті роботи по взаємодії, штабом з’єднання (військової частини) складаються планова таблиця десантування, план виходу військових частин і підрозділів десанту у райони очікування та план завантаження техніки, вантажів і посадки особового складу у повітряні судна.

251. Підготовка особового складу, техніки та вантажів до десантування на тактичних навчаннях включає:

- екіпіровку особового складу у відповідності до поставлених завдань;

- переукладку людських парашутів і за необхідністю багатокупольних парашутних систем (БКС);

- підготовку техніки та вантажів до десантування;

- пакування озброєння і матеріальних засобів у парашутну десантну тару та її маркування;

- швартовку техніки та вантажів на парашутні платформи, монтаж багатокупольних (парашутно-реактивних) систем на об’єкти;

- підготовку випускаючих;

- проведення передстрибкового тренування з особовим складом.

Послідовність та строки підготовки до десантування визначає командир з’єднання (військової частини) згідно з обстановкою та часом, який відведений для цього.

252. До виходу на аеродром особовий склад розподіляється на корабельні групи та повітряні судна. У корабельних групах проводиться розподіл парашутистів за потоками; у залежності від типу виділених для десантування повітряних суден визначається черговість десантування парашутистів у кожному потоці, причому парашутисти з вантажними контейнерами призначаються у потоках першими. Командири підрозділів оформляють посадочні листи, призначають випускаючих та їхніх помічників за потоками відділення від повітряних суден і організовують ретельну перевірку парашутів. Перевірені парашути знову складаються в переносні парашутні сумки і завантажуються на автомобілі для перевезення їх у вихідне положення на аеродроми (старти).

253. У районі очікування (зосередження) командир з’єднання (військової частини) зобов’язаний довести до кожного випускаючого бортовий номер i місце стоянки повітряного судна, провести з випускаючими інструктаж та вказати місця одягання парашутів у вихідному положенні для посадки особового складу у повітряні судна.

Місце для одягання парашутів вибирається на відстані не більше 1 км від стоянки повітряних суден з використанням необхідних заходів маскування.

Одягання парашутів проводиться, як правило, на батальйонних (ротних) ділянках. Якщо це не дозволяє місцевість, то підготовка парашутистів до посадки у повітряні судна може здійснюватись у складі окремих корабельних груп. У всіх випадках командир з’єднання (військової частини) зобов’язаний забезпечити ретельну перевірку парашутистів після одягання парашутів призначеними посадовими особами.

Випускаючий несе повну відповідальність за стан парашутів, підгонку зброї та спорядження своєї корабельної групи.

254. Висування корабельних груп на посадку у повітряні судна проводиться за встановленим сигналом, який подається з командного пункту аеродрому (старту). Прямуючим на посадку парашутистам забороняється відстібати карабіни підвісної системи парашуту незалежно від відстані до стоянки повітряних суден.

Вантажні контейнери дозволяється нести до повітряного судна відстебнутими, при цьому пряжки кріплення контейнера мають бути змонтовані на підвісній системі. Кріплення вантажних контейнерів на парашутистах може здійснюватись біля повітряного судна під безпосереднім контролем випускаючого.

В умовах довгочасних польотів у район викиду десанту кріплення контейнера дозволяється проводити у повітряному судні, але не пізніше, ніж за 30 хв. до початку десантування.

Під час посадки парашутистів у повітряне судно кожна корабельна група від місця одягання парашутів до повітряного судна повинна супроводжуватись представником екіпажу повітряного судна. Проводити посадку парашутистів у повітряне судно з неодягненими парашутами, а також без контрольної перевірки випускаючими ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ!

255. Обслуга та екіпажі техніки, яка десантується, можуть десантуватись за технікою з цього ж повітряного судна, але дистанцію між повітряними суднами необхідно встановлювати з таким розрахунком, щоб виключити можливість падіння техніки на парашутистів, які десантувалися із попередніх повітряних суден.

256. Збір особового складу здійснюється після приземлення командирами підрозділів за встановленим звуковим i світловим сигналами або за допомогою радіотехнічних засобів. Напрямок на пункти збору парашутистів визначається в залежності від завдання, яке ними виконується.

Порядок і сигнали збору особового складу, який десантується, доводяться до початку зльоту повітряного судна.